Коли пада дощ, добре їхати маршруткою. Але, коли в маршрутки драна стріха, деякі стільці перетворюються в сюрпрайз!



Якщо плюхнутися згарячу на такий стільчик, зразу стане зрозуміло, чи ви людина шляхетна, чи простолюдин. Наче детектор брехні.

Нічого ото там шастати і пиячити. Сидіть собі сумирно вдома, дивіться телевізор.

Вчорашній день видався вельми суєтним. Зранку подався на Сирець



до вже старенького, на теперішній час, самсунга



За процесом уважно спостерігав кіт



Схожий на мого. Так само облазить, шерсть і пух скрізь. А потім знову продирався через хащі



Хоч і хащі, та цивілізовані, столичні. Тоді знов маршрутки, пересадки. Як тільки побачив "Кукушку" - знову взявся фотографувати



Так, це Боярка



І водонапірна башта теж там



Виїжджаючи з Боярки, звертаю увагу на самотній будинок, який бовваніє вдалині



І знову Ірпінь



То вчора було. А сьогодні іду - бачу якесь збіговисько, ревище



Підійшов поближче, там такий невисокий чоловічок командує парадом, я йому кивнув, а він мені помахав



Ладно, іду собі далі, а воно таки весна



Люди швендяють по Хрещатику, і якесь дерево заквітчане стирчить





Мабуть, треба в гості до жінки, а щоб не з порожніми руками, прихоплю якусь єрундовину, типу телефона



Біля метро "Шулявська" - оригінальний психоделічний "кавовий бусик"



І у нас "на районі" якась деревина зацвіла, аж вся



Всі мої фотоальбоми

Вчора випала нагода помилуватися далекими куточками Бортничів. Нічого цікавого, таке собі все, добре що вітер був не звідти, звідки йому бути не бажано



Кілька пересадок - і ось вже Глеваха починається



Поки туди, там, і звідти - вже тьма.



Останній автобус, буде - чи не буде? Думаю, як бути в тому разі, якщо його не буде. Дійду до одеської траси, а там може чимось і під"їду. Невтішна перспектива.



Але, дякувати Богу - все добре. За годину з гаком дістався додому. А ще сьогодні побував у Милі, чи у Милій. І так і так якось воно дивно звучить, хоча то правда



Під Житомирською трасою тут підземний перехід. Якийсь він все таки некомфортний, неначе затхлий погріб. Добре, хоч гидкеньке освітлення є. А село відгородили від траси добротним парканом, аби не гоцали через трасу всі, кому не ліньки?



Мурал на одному з будинків



Житомирська траса така... Нічогенька



І довго чекати не довелося - вже і транспорт до Нивок є



Наче і день побільшав, а все одно - тадам! І вже вечір, пора додому



Якийсь дурдом - аварії, корки, тягнучка... Але то все вже позаду.

Фотоальбом

Пощастило тим, хто живе на верхніх поверхах - у них за вікном видно цілий світ, або його добрячий шматок. Таким і телевізор ні до чого, здавалося б, але "підсіли" до серіалів турецьких, і за вуха не відтягнеш. Поки порпався з телевізором, зробив знімок виду за вікном (Борщагівка, "колібріс")

Вчора здійснилася одна моя маленька мрія - пішки передибуляти через міст річку Ірпінь в районі Мостища



А перед цим маршруткою їхав довго, перетнувши місто майже повністю "знизу - вгору" по мапі



Після такого видовища було приємно змінити "шпалери робочого столу"



А оце, власне, і є річка Ірпінь



У рІчки досить широке річище, яке виглядає пусткою. Як розказував мені чоловік, який мешкав тут віддавна, при союзі тут вирощували овочі і всяку іншу городину. Річку примусово викачують кілька потужних насосів у Дніпро. Тому Ірпінь і така непоказна. А був випадок, коли сталась неполадка з насосами - так все, що вирощували у річищі, пропало. Таке було на початку 70 х років.
Зараз тут нема ніяких овочів, тільки натикано опор ліній електропередач



Це найпотужніша, яка тут є. А під нею "рачки" пролазить "тридцятьп"ятка".



Вдалині видніється Горенка... чи Гореничі... плутаюсь з ними

А тут споробував максимально "приблизитися" можливостями нокії люмії до віддалених обєктів.



Білібердень, не годиться, але хай бовваніє. А сьогодні у Києві погода - супер! Правда мені більше до вподоби гидка погода, тоді роботи більше



Навіть сьогодні зранку був маленький гешефт



Добре, що потрібна "кадрова" була з собою, і не довелося по неї їхати



Але, хоч вже і не ранок, то ще і не вечір. Саме вдала нагода "пошевелити" рекламу.

Мої фотоальбоми

Якщо в когось виникне бажання поблукати дивними закапелками дивного Ворзеля - то туди можна дістатися електричкою, а ще маршруткою від метро "Святошине". Або від метро "Академмістечко" маршруткою, яка їде до Нємєшаєво, і вийти коло зупинки, яка відображена на знімку.



Перейшовши трасу переходом, поринаєш  в якийсь дивакуватий світ величезних сосен і деінде дубів. Якщо є гроші, можна поселитись в готелю на березі озера, і ласувати барбекю на острові Барбекю. Мені ж таке не "світить", бо сюди прийшов саме по гроші.



Відхилившись від теми Ворзеля і його природних особливостей, варто звернути увагу на попередження від "панасоніка". Пов"язує цей телевізор з Ворзелем тільки його місцезнаходження там. Трішечки підкріпивши свої статки, вирушаю далі. Спостерігаю дивний коктейль "щогольських" автомобілів, які несподівано вилітають з глухих закапелків на шаленій швидкості, здіймаючи цунамі пилу; доглянутих котеджиків, які милують око вишуканістю, а поряд якесь страхолісся і хащі



Коли робив цей знімок, у вікнах мелькнула якась постать. Привид? Ну ладно, хай це буде ворзельський будинок привидів. Він такий тут не один, так що прихисток для привидів у Ворзелі є.



А це, виявляється цілком офіційна вулиця, яка називається Червоноармійська, а не страхолісся. Підкріпивши свої жалюгідні статки ще в одному місці, повертаюсь до царства метушні, асфальту і залізобетону



Академмістечко. Місія виконана - місія продовжується



( десь коло житлового комплексу "Софіївський квартал"). Але тут нічого цікавого. На сьогодні досить і Ворзеля

Ремонт телевизоров Ворзель

Через хащі



Через річку :)



Через поле



Через колії ( станція Кичеєве )



Добрів до центру ( бо де "пошта" - там і центр).

Ну і далі, транспортом. Гарна прогулянка, та погода підвела - вітер в лице посеред поля був, мабуть, недоречний.

Інші фото у фотоальбомі

А то может быть холодно.

Сегодня днем сходил в цирюльню, и даже хотел потом шапку - натягайку выбросить. Поздно вечером эта шапка согревала мою наивную обстриженную и уложенную голову от весеннего непостоянства.

В маршрутке опять народ чихает и кашляет, мажет сопли на поручни. Ну вот жесть -Киев -культурная столица мира. И где взялись эти невоспитанные гомосапиенсы, что не закрывают свое дупло, когда чихают и кашляют? С каких периферий?

Описал здесь то что делал сам, пришли очень компетентные жители этого ресурса, и как сумели, так и высказали здесь свое мнение по данному обстоятельству. Отнесясь со снисхождением к условиям их культурной среды, воспитанию, других каких-то обстоятельств мне не ведомых, при всех моих потугах понять обоснование ( пусть даже ошибочное, по факту ), такового не обнаружилось.

Ну да ладно. А вдруг это мне прибредилось? Не помешает глубже проанализировать.



Беру тот же паяльник, на котором написано 40 Ватт и 220 Вольт.
Естественно переменного напряжения синусоидальной формы частотой 50 Герц.
И еще -
4 шт. диодов, с хорошим запасом по току и напряжению.
А также -
Конденсатор электролитический полярный, емкостью 100 мF и максимальным напряжением 450 Вольт.
Ну и естественно, комбинированный цифровой измерительный прибор M890G. Разряд "кроны" не индицируется.

Итак.
Напряжение сети питания 224 Вольта















Кто способен внятно излагать мысли - излагайте. Пустозвоны и сквернословы пусть идут туда, откуда родились.