Частина перша, жалібна.
Після чергового весняного кошачого кохання у мене з'явилися кошенята (про це я писала), вижило лише одне... вірніше з моїм везінням лише одна, бо коти здохли (все як в житті - виживають жінки). Малу вичухали антибіотиками і вона чомусь перестала рости. Спочатку ми таки думали, що то кіт (бо воно було таке зачухане, що під хвостом все було мале і таке саме зачухане) і назвали Дункан Маклаут, потім зрозуміли, що він не росте і назвали його Коцмалюх, потім приїхав мій синок (майбутній ветеринар) і показав, що у Коцмалюха наявні, як він сказав, "палавиє губи" і ми його її назвали Кнопа, а потім Мушка. Кнопу-Мушку вивозити в село рука не піднялася, бо ми, трясця, в атвєтє за тих кого вилікували. Ветеринар також сказав, що мала може не вирости і залишитись вічним кошеням. Так у мене з'явилася ще одна кішка.
Частина друга, веселіша.
Колись моя мама подарувала моїй кумі кішечку, вона народилася від кохання простої сільської кішки і дачного сіамського кота. Мама-кішка чомусь вирішила народжувати на нашому горіщі. Моя мама вже мала кота і тому подарувала кішечку моїй кумі, що дуже вчасно приїхала в гості. Так у моїх друзів з'явилася Єва. Єву пестили, годували смаколиками, цілували у всі місця і все було добре до того моменту, поки Єва не зірвалася і не почала вимагати свою порцію кохання. Так як киця пішла у папу сіамської наружності, то кота для неї знайшли теж не простого. В результаті народилося 5 чудових пухнастиків. Мій чоловік одразу забив кота (в смислі зарезервував), бо.... бо хрен його знає нафіга. Кота назвали Фєня. Так у мене з'явився ще кіт.
Частина третя, абхахочєшся.
Моя стара старша кішка ходить пісі-какі на двір і так само навчила це робити Кнопу-Мушку. Фєня був навчений ходити на лоток і тому ми придбали лоток і всю трахомудію до нього. Кнопа вирішила, що вона не дурна і почала теж ходити як цивілізована кішка. Фєня в свою чергу вирішив уступити дамі і почав ходити поруч на коврик. Саме смішне те, що коли я їх обох викидаю на вулицю погуляти, вони гуляють-гуляють... гуляють-гуляють... гуляють-гуляють і як тільки я відкриваю двері, вони один поперед одного біжать какати в хату, бо, трясця, так треба.
Частина четверта, міркувальна.
Начорта воно мені здалося... в рот мені ноги?
P.S. Я взагалі, між іншим, чекаю Тофіка, коли він повернеться.
)... так би мовити ворушу свій фен-шуй чоловіковими руками. Цього разу я пішла далі і вирішила не совати шафи, а їх перефарбувати. 
.
взяли мы с собой чтоб песни пелись
.
.
!
?
?
.
возьмем да и 
, но песни их давно приелись 
.
.
.
.
?
. Красиво говорит
.
