Одне літо з мого життя. Частина 1
- 15.02.18, 15:41
Чомусь мені захотілося написати вам про цю маленьку частинку мого життя. Писати буду дозовано, щоб не сильно забивати вам мозок. Може колись це стане главою моїх мемуарів... в рот мені ноги!
ЧАСТИНА 1.
ЗНАЙОМСТВО.
Був у мене проміжок у житті, я його називаю мєждумужьє. Це коли один чоловік вже був, а другий ще не настав. І от в цей час влітку (здається 2002 року) мене підбурили попрацювати у дитячому таборі "Лісова казка". Ну а чого? Ліс, свіже повітря, озеро, гриби, шалена зарплата у 165 грн. на місяць, гарні діти.... ну, як потім виявилось, майже гарні. На цю авантюру мене підбила моя старша подружка, яка ще паралельно з відпочинком мала наміри підлікувати своє одинокеє тіло енергетичними ресурсами якогось молоденького вожатого.
Привозять нас автобусом у табір і починають розподіляти загони. Мені дістається перший загін. Я ніколи раніше не була вожатою у таборі і тому радію, що мені дісталися малі діти. Я вже уявляю, як буду грати з ними у схованки, малювати фарбами і збирати світляків у банку. Іду я до своїх будиночків, а там мене ждуть мої малята...
По ходу з'ясовується, що перший - це самий старший загін і туди потрапляють діти від 15 до 17 років, а у мене був взагалі один 18-ти річний хлоп, його мама вмовила директорку взяти його у табір, бо поїхала кудись на все літо і боялася залишати його в хаті самого... ну тепер ви трохи в курсі, що за народ у мене був. Описую далі. Ще у мене було декілька красунчиків, що приїхали в табір тупо потрахатись. Ще у мене була команда футболістів, всі в модних кросах і гонорові до усрачки... це з хлопців. Дівочу половину складали пАдругі футболістів і ще пару скромних дівчат, яким дістали путівки їх батьки по великому блату. Моїм напарником був випускник педуніверу, що останні пару років викладав у Сокирянській колонії. Чувака явно поставили у правильний загін, а як я там опинилася то було велике питання.
Футболісти всім своїм виглядом показували, що вони тут боги, але головний бог той, у кого крутіші кроси. Я дивилась на тих прищавих мачо і на їх дівчат, що кружляли кругом них як прекрасні метелики навколо жуків навозників. Жуки називали своїх метеликів без імнені просто"мая малАя" і кожна мАлая, коли її кликали, точно знала, що викликають саме її і летіла до свого прищавого принца зі швидкістю комети, іноді просто для того, щоб зняти, лежачому на пружинній кроваті шейху, його дорогі шкари.
Перший мій ранок почався цікаво. Я прокинулася раніше всіх десь о 5-ій, вийшла на вулицю і о х р е н і л а!!! Між дівочим і пацанським будиночками (а це метрів 20) всі дерева (а це дофіга, бо ми у лісі) були обмотані туалетним папіром. Ці малі придурки тихо вночі повилазили через вікна і забабахали таку собі павутину 20х20 метрів і в 2 метри висотою. Вони використали весь папір, що їм дали батьки з собою, мабуть рулонів 10-15 точно. Я не знаю як передати цю картину, але перформанс був мега грандіозним.
Через деякий час я почала відходити від шоку і мій мозок почав шалено працювати. Я десь за годину зробила шалену роботу, тихо познімала весь папір і винесла у самий дальній смітник табору, потім лягла у ліжко і зробила вигляд, що сплю. Вже скоро пролунала сирена підйому і народ потроху став вилазити до рукомийників. Про моє прибирання не знав навіть мій напарник і тому я зробила морду кірпічом і стала грати за своїм планом. Представте картину, сидить мій совожатий на лавці курить, кругом нього збираються "чєлавєкі-паукі" і починається:
- Ги, гииии, ну шо....
- Шо шо?
- Ну тіпа ти не бачив? Гииииии...
- Шо бачив?
- Пацики, зирьте! Типу він не бачив.
- Та що ви до мене доколупалися!!! Що я мав бачити?????????
- Нормальна шняга. Ми як придурки не спали.... а тоді хто???....навєрно сторж, от казьол!
Тичуть на мене.
- А може вона? Нєєєє, точно не вона. Вона з дєвками спала, ми вночі заглядали до них, вони всі дрихли. От ми лошари! Тепер треба у Гноменят рулон бумаги віджати (Гноменята це найменші дітки).
Тоді я ще не знала скільки всього цікавого мене чекає і що це літо я запам'ятаю на все життя.
Знайшла в неті фото мого будиночка, а онде у вікні то хлопчачий. Прикольно. Оце між ними всі дерева були у павутині з туалетного папьору.
А тут були малі діти
А це центральна алея. По ній ми марширували і орали кричалки. Мої голосніше всіх ))))))))
ДАЛІ ТРЕБА? Тільки чесно. Далі буде і смішне і страшне, але це мої емоції і може вам воно не цікаве?
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
30
Коментарі
Мимоход
115.02.18, 15:55
Понял, что будет ржачно уже после этого
Счас пойду дочитаю
Zmeelove
215.02.18, 15:56
Хе-хе, я в Скадовске две смены вожатым пробыл
Отряд – адов пиздец: 8-15 лет. Норм, чё, но больше не хочу
Мимоход
315.02.18, 16:02Відповідь на 1 від Мимоход
Облом.
Merovingian
415.02.18, 16:03
doktor_khaos
515.02.18, 16:16
Однозначно п.1 Я твій давній шанувальник
doktor_khaos
615.02.18, 16:17
Тільку не ругайся більше так страшно
Про рот і ноги
Міс Марпл
715.02.18, 16:25
Міс Марпл
815.02.18, 16:26
Сама в таборі була двічі, обидва рази не сподобалося, а доня моя щоліта проситься на декілька змін
Міс Марпл
915.02.18, 16:27Відповідь на 2 від Zmeelove
muxa-xa-xa
1015.02.18, 16:28Відповідь на 2 від Zmeelove
Я отбыла все три смены. Сейчас бы вернула то время. Горжусь, что мои "убийцы" назвали то лето лучшим за все сезоны. Они потом даже толпой ходили ко мне в гости и со многими встречались уже в Киеве.