Один день з минулого...

Одягла на днях старе пальто, яке я роки два, а то і три не носила, і в кишені знайшла три папірці - чек з Білли, квиток на електричку та дві квітанціії з Нічного Експресу, на Львів і на Севастополь...всі датовані одним числом - 7 квітня 2006 року...

Зазвичай доволі важко пригадати що ти робив в конкретний день, до того ж два з половиною роки тому, але з такими підказками пригадалися всі дрібниці...

Ночувала я у сестри в Вишневому, її чоловік поїхав у відрядження і вона боялася сама бути. Тоді ще року не минуло після їх весілля і в квартирі була обжита тільки кухня і одна кімната...

Вранці ми поїхали в КПІ на електричці - так швидше і зручніше, після пари я зайшла на КарДачі забрати нарешті телефон чоловіка з ремонту, мене вже майже місяць морочили - телефон вмер при перепрошивці і вони мусили шукати такий самий, а телефон був вельми рідкісний...Таки повернули, нарешті...

Потім - на роботу, тоді я ще мотилялася по Києву регіональним представником (читай кур"єром), закривала документи, вирішувала питання з сервісними центрами для севастопольської фірми. Тоді мені якраз повернули з ремонту монітор 19" і я його пхала з Жилянської на Уманську пішки, бо нічого прямо не ходить, а на 2-х маршрутках на кур"єрську зарплату не роз"їздишся...

На Нічному Експресі відправила дві посилки - мобілку чоловіку у Львів і монітор в Севастополь...

Завершивши справи в місті - поїхала до бабусі, тоді я ще в неї не жила, але приїжджала майже щодня, за кілька місяців до того їй зробили першу операцію і виявили рак...Поїхала в Біллу скупилася продуктами, тоді це був найближчий супермаркет...

Цікаво так, стіки всього сталося за ці роки - і бабусі вже в живих нема, і з чоловіком я розійшлась...а папірці лишились - як свідчення того що все це таки було...колись...давно...