Шевченка знають у всьому світі,

Читають дорослі і люблять діти.

Черкаські люди  - славні земляки –

Співають пісню про хрущі й садки,

Дніпро, широкий і могутній.

А він стоїть, величний, незабутній,

Стоїть на канівській горі

І дивиться, що коїться на цій землі.

Всього минуло два століття,

А на Вкраїні знову лихоліття.

Все повернулось: панство і служниці,

Нізащо пересічних б’ють по пиці.

І наймити ідуть з торбами,

А жебраки лежать попід тинами.

І храмів стало більше, і палат.

І в «Чорній раді» продані сидять.

 

Все, як колись, ніяких змін…

Стоїть в зажурі України син

На канівській  святій горі:

«Чому ж  мовчать вкраїнці-бунтарі?»

Автор:  Таміла Калашник.

 

 

Вивчав Шевченка в школі я,

Кобзарик був малий –

І винятків доволі є,

І зміст скривлений.

 

Цензор «правив» кобзаря

Щоб всіх з глузду збити,

Підтасовано не зря:

«Слово» на «Слава» змінити.

 

Чиновник від культури,

Посмів «лютий враже»,

Зробити купюри.

Та Господь накаже!

 

І не зменшуються лави,

Яких заздрість точить,

До шевченкової слави

Притулитись хочуть.

 

Молю: «Слово не поляже»!

Як почнуть шукати діти –

Наше Слово всім «розкаже»,

Що ж то діялось у Світі?

Шарф вязаний з суцільним воротником. Цей більше як прикраса - вузький і довгий,

але захищає при розпахнутому пальті.

Вигляд ззаду. Одягається через голову.

Цей шарф ширший і тепліший. Воротник скачується втричі. Надійно захищає груди.

Вигляд ззаду. Годиться й жінкам, якщо коротка зачіска. Простий і комфортний.

Підказкою став свахин шарф з одним гудзиком ззаду. Але у моєму випадку 

не треба світера.

Модель гелікоптера з електро мікро двигуном і чотирьохлопатевим гвинтом.

 Модель встановлена на штанзі врівноваженій елементами живлення.

 При ввімкненні електродвигуна модель найкращим чином демонструє момент порушення рівноваги і утворення підйомної сили гвинта з тяговою складовою подовжнього руху.

Це жінка може бути «безхозною»,
тобто самотньою, а мужчина, як правило, має комусь належати. І хазяйок у нього
може бути не одна. Часто між його матір’ю та дружиною іде непримиренна
боротьба. Важче усього у цій ситуації мужчині: він кохає дружину і любить
матір, але залишається поміж двох фронтів і страждає беручі під захист слабшу,
– на початку життя молоду дружину, а згодом стару вже матір. Частіше за все
вихідна причина в матері, вона любить свого синочка з дитинства і не відчула моменту,
коли права на нього треба уступити іншій жінці, якщо сформулювати узагальнено,
то тій, з якою у нього почались інтимні стосунки. Найважче це зробити матері, у
якої він одиначок, а якщо до того ж його мама самотня, то можуть утворитися
пекельні відносини між свекрухою і невісткою. Дещо пом’якшити відносини можуть
малі онуки.
Та лише цією парою конфлікт не
обмежується. Інша ситуація – суперниці. Не завжди формальний статус «дружина»
захищає життєві пріоритети. Чув такий випадок. Додому до дружини зявилась
стороння жінка: «Не будеш іноді відпускати чоловіка – заберу його назовсім». Що
ж, мабуть такий розклад волі діючих осіб цього трикутника. Сприйняття цієї
ситуації вами залежить від ролі, яку в ній ви обрали для себе.
Кому ж належатиме тимчасово «безхозний»
чоловік? Є такий комерційний трюк. Наприклад, на кожний послідуючий автомобіль
в автомагазині навішується накидка. Кожному купцеві пропонується обирати собі
авто крім того, що під накидкою. Але ж вам,
як і більшості, сподобалось те авто, що під накидкою і ви пропонуєте
хабара. Враховуйте такий психологічний момент і зумійте обєктивно розібратися
з кандидатами. Не зволікайте з вибором. Чую ваше: «Якби ж він був».

        

Модель свердлувального верстата на двох 1,5 в елементах живлення замислювалась як демонстраційна модель у пізнавальних цілях.

Але ретельне балансування механічної частини надало можливість здійснювати свердління технологічного отвору свердлом 1,1  мм  у трьох міліметровій фанері  під пилочку лобзика під час виконання розпилювання внутрішнього узору.

Доцільне використання моделі як електробезпечної для навчання верстатній обробці учнів початкових класів.

Уже 17 років існує в Черкаській спеціалізованій школі № 28 гурток для поетично обдарованих дітей «Перші ластівки». Очолює його незмінний керівник, людина небайдужої душі, вчитель української мови та літератури Журенкова Лариса Василівна.

 Лариса Василівна розповіла, що відшукати дітей, які віршують, непросто. Адже такі діти специфічні. Бог обдарував їх тонкою та вразливою натурою. Вони літають уві сні  і мислять образами.

 Запам’яталися слова Лариси Василівни Журенкової, нашого керівника, про творчо обдарованих  дітей. Вони, за її словами, дуже вразливі, іноді нагадуть равликів, які ховаються у свою мушлю, коли їм щось не до вподоби. А іноді – ніжних, яскравих метеликів, тому  ставитися до них треба обережно, щоб не обпалити крильця…

 Ви знаєте, на засіданнях поетичного гуртка «Перші ластівки» тепла, задушевна атмосфера спілкування, творчої співпраці.

 частіше причащатися Поезією: вона очищає душу від мулу буденності, прагматизму і сірості. Живіть у гармонії з собою, з людьми, з природою і світом! А також пам’ятайте слова відомого українського письменника Остапа Вишні, якого частенько цитує Лариса Василівна: «Коли входиш у літературу, чисть черевики! Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко! Обітри черевики!»

                                                        Дробот Лідія Іванівна, учитель української мови та літератури СПШ  28 м. Черкаси

(Стаття з газети  «Народна довіра Черкащини», 22 лютого, 2013 р.)

 

Не п’ю я „з горя”.

Згоря свіча

Голодомору

Жертв відміча.

         Прозріла пам’ять

Зрива вуаль.

Тих, хто загинув

До болю жаль.

                            У тридцять третім

                            Помер мій дід,

                            Бо з глузду з’їхав,

                            Сказився Світ.

                                      Знести такого

Мій дід не зміг –

Жах, а не голод

Звалив із ніг.

                            Не позабути

                            Голодомору

                            В віках майбутніх.

                            Не п’ю я „з горя”.

У тридцять три Ісуса розп’яли.

У тридцять третьому розп’яли Україну.

Чи назове хтось час – Коли?

Людиною! вважатимуть людину.

Не вистачило двох тисячоліть

Щоб набулись цивілізації ознаки.

Людське життя на фоні Світу – мить.

Голодомори, війни, драки.

За кого? ліг на хрест Ісус –

Людину мав він намір врятувати,

Щоб менш було в майбутньому Іуд

І не було у Світі зради.

А ми толочем у світи шляхи,

Шукаємо свого під сонцем місця.

Чи будемо колись не вороги?

Чи опануємо ми Світ цей?

Де взяти достойного чоловіка?             Виховати!  

До жінок: мам і бабусь я намагаюся донести думку - для виховання справжнього в майбутньому мужчини дуже важлива участь чоловіка у вихованні їхнього сина чи онука.

Зараз я замислився – як же виховували мене? Пишу експромтом.

Відколи себе пам’ятаю, у неділю батько гукав мене у свою постіль між ним і мамою. Це були хвилини сімейного щастя для дитини.

У мене був розумний і люблячий батько. М’який, співчутливий, інтелігентний. Мати часто говорить: «Я знаю, що ти дужче любив батька.» Я радий що він повернувся з війни і народив мене. Я був єдиною у них дитиною, доглянутою і, по можливості, нагодованою.

Батько не дозволяв матері мене бити. Навіть тоді, коли я повиносив на вулицю голодним дворовим товаришам пиріжки, напечені мамою до якогось свята. Пам’ятаю як він стояв між мамою і мною, розставивши руки і удари віника припадали на його руки.

При мені він ніколи не сквернословив і не бив, та й взагалі - я не чув від нього лихих слів. Тому його моральні покарання я сприймав як справедливі і беззаперечно їх виконував.

Дуже важливе по життю! – Батько навчив мене порядку. Один раз і назавжди він показав мені як скласти на стілець скинуту ввечері одежу. І привчив мене щовечора складати свої іграшки.

Він мені казав: «Коли живеш серед жінок не можна уникнути іноді жіночого волосу у їжі. Стався до цього терпляче, з розумінням». До цього часу у мене вже 7 жінок: мама, дружина, 3 дочки і дві онучки. Так що ця його порада виявилася для мене актуальною. Я спокійно витягую волос з рота.

Він відчував, вгадував і трішечки випереджав мої іще не сформульовані мною проблеми. Коли я досяг повноліття, він ініціював прийняття на квартиру дівчини ровесниці, мабуть, щоб компенсувати мені нестачу спілкування.

 

Висновки, які я роблю для Вас. Актуально при легалізації гомосексуалізму. Щоб стати повноцінним мужчиною:

1.       З раннього дитинства хлопчик має відчути флюїди сімейного щастя.

2.       Ніколи від жіночої статі навіть заслужене покарання, особливо фізичне.

3.       Сприяти його дружбі і спілкуванню з дівчатками.

4.       Своєчасно консультувати хлопця з статевих питань.

5.       Сприяти доступному спілкуванню з дівчиною чи молодою жінкою…

Якщо ваші чоловіки не дістали належного сексуального виховання, то  мабуть варто врахувати це для ваших дітей та онуків, щоб поширювати сімейне щастя.