Апостол от 70-ти Онисим

Апостол от 70-ти Онисим в молодости был рабом Филимона, христианина знатного рода, жившего в городе Колоссах Фригийской области. Провинившись в чем-то перед своим господином и боясь наказания, святой Онисим бежал в Рим, но там, как беглый раб, попал в тюрьму. В тюрьме он встретился с апостолом ПавломЖитие.. Апостол ПавелИкона. Апостол ПавелМолитвыХрамы, содержавшимся в узах, был просвещен им и принял святое Крещение. В тюрьме святой Онисим как сын служил апостолу Павлу. Апостол Павел, лично знавший святого Филимона, написал ему письмо, полное любви, прося простить беглого раба и принять его как брата; с этим письмом он отправил святого Онисима к его хозяину, лишив самого себя помощи, в которой очень нуждался.

Святой Филимон, получив письмо, не только простил Онисима, но и отпустил его на волю, послав обратно в Рим к первоверховному апостолу. Впоследствии святой ФилимонЖитие.. Апостол от 70-ти Филимон. был рукоположен во епископа города Газы. (память его 4 января, 19 февраля и 22 ноября).

После смерти апостола Павла святой Онисим служил апостолам до их смерти и был поставлен ими во епископа. После кончины святых апостолов он проповедовал Евангелие во многих странах и городах: в Испании, Карпетании, в Колоссах, в Патрах. В глубокой старости святой Онисим занял епископский престол в Ефесе, после апостола ТимофеяЖитие.. Святой апостол ТимофейИкона. Тимофей АпостолМолитвы. Когда Игнатия БогоносцаЖитие.. Священномученик Игнатий БогоносецИкона. Священномученик Игнатий Богоносец, епископ АнтиохийскийМолитвы вели в Рим на казнь, к нему навстречу вышел епископ Онисим с некоторыми христианами, о чем упоминает святой Игнатий в своем письме к ефесянам. В царствование императора Траяна святой Онисим был схвачен и приведен на суд к епарху Тертиллу. Он продержал святого 18 дней в темнице, а потом сослал на заточение в город Путиолы. Через некоторое время епарх вызвал узника и, убедившись, что святой Онисим всё так же твердо исповедует веру во Христа, подверг его жестокому избиению камнями, после чего святому усекли голову мечом. Тело мученика взяла одна знатная женщина и положила в серебряную раку. Это было около 109 года.

27 февраля. Равноап. Кирилл, учитель Словенский

http://vk.com/video174147137_167694119?list=e4f3509949b18fe0ac

Преподобний Авксентій

Преподобний Авксентій, за походженням сирієць, служив при дворі імператора Феодосія Молодшого (418 - 450). Він був відомий як доброчесна, вчена і мудра людина, і дружив із багатьма благочестивими мужами свого часу.

Обтяжуючись мирською суєтою, святий Авксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, віддалившись у Вифінії, він знайшов відокремлене місце на горі Оксія, недалеко від Халкидону, і став там вести пустельницьке життя. (Гора ця згодом названа була Авксентієвою.) Місце подвигів святого було виявлено пастухами, які шукали заблукалих овець. Чутка про нього рознеслася, і до нього почали приходити люди за зціленням. Іменем Божим святий Авксентій зцілював безліч хворих і недужих".

 В 451 році святий Авксентій був покликаний на IV Вселенський Собор в Халкидоні, де і прославився як викривач Євтихієвої і Несторієвої єресей. Великий знавець Святого Письма, святий Авксентій легко осоромивсупротивників, які вступали з ним у суперечку. Після закінчення Собору святий Авксентій знову повернувся в свою відокремлену келію на горі. Духовним зором він бачив на великій відстані спочинок святого Симеона Стовпника (459). Преподобний Авксентій помер близько 470 року, залишивши після себе учнів і влаштувавши багато монастирів в Вифінській області.

Сьогодні — преподобного Мартиніана

Святий Мартиніян з юних літ полюбив Бога, тому пішов у пустелю, де проживав у печері неподалік Кесарії Палестинської в Малій Азії. Там він вів надзвичайно суворе аскетичне життя. Згідно з переказами одна жінка на ім'я Зоя за спокусою сатани марно намовляла його покинути чисте, посвячене Богові життя. Опісля Зоя покаялася і вступила до монастиря, а Мартиніян перейшов жити на острівець серед моря. Згодом він повернувся на сушу, де в молитві й пості вів богоугодне життя аж до своєї праведної смерті.

Тропар прп. Мартиніяна

Тропар: У тобі, Отче, вірно збереглося те, що в первообразі! Взявши бо хрест, пішов ти за Христом і ділом навчав гордувати тілом, бо воно минуще, а дбати про душу, єство безсмертне. Тому й радіє з ангелами, преподобний Мартиніяне, дух твій.

Кондак: Чистотою душевною по–божому озброївшись і міцно взявши в руку, наче спис, безперестанні молитви, переміг ти демонські сили, Мартиніяне, отче наш. Молися невпинно за всіх нас.

Мартиніана вважали приборкувачем пристрастей, і молилися йому, щоб врятував від блуду.

Дорогі учасники групи, нам стало відомо, що після цих всіх цих кривавих подій на майдані і не тільки, пропало 300 людей, тому просимо вас про молитву за те, щоб ці люди знайшлися, з повагою адміністрація групи.

свт. Мелетія, архиєп. Антіохійського

Святий Мелетій народився в місті Мелітині у Вірменії. Ще юнаком ревно вправлявся в умертвленні. Невдовзі Мелетія, який мав "медове ім'я і медові звичаї", вибрали єпископом Севастії, а у 361 році він став Антіохійським патріархом. Мелетій тричі перебував на засланні за вірність Христовій Церкві, невтомно працюючи над усуненням аріянської єресі. 360 р. був за¬сланий імператором Константином Великим у заслання. Поновлений у 378 р., він очолив собор зі 150 єпископів. На цьому Соборі 27 єпископів визнали віру в Божество Ісуса Христа і засудили вчення єретика Арія.

У 381 році у Царгороді відбувся Синод східних єпископів, головою якого було обрано Мелетія, однак, патріарх несподівано занедужав і помер під час цього Синоду.

24 лютого, Священномученик Власій, єпископ Севастійський (близько 316)

Священномученик Власій, єпископ Севастійський, відомий своїм праведним, благочестивим життям. Він був одностайно вибраний жителями і рукопокладений в єпископа міста Севастії. Було це за царювання римських імператорів Діоклитіана (284 - 305) і Лікинія (307 - 324) - жорстоких гонителів християн. Святому Власію доводилося укріплювати своїх пасомих, відвідувати ув'язнених, підтримувати мучеників.

Багато хто ховався від переслідувачів в пустинних і відокремлених місцях. Власію також довелося віддалитися на гору Аргеос, де він трудився в печері. До нього приходили дикі звірі і покірливо чекали, поки святий закінчить молитву і благословить їх; хворих тварин святитель зціляв, покладаючи на них руки. Притулок святого став відомий слугам управителя Агріколая, що займалися виловом диких звірів, яким належало терзати мучеників-християн. Слуги донесли панові, що на горі ховаються християни, і він повелів схопити їх. Проте послані знайшли лише севастійського єпископа. Прославляючи Бога, що закликає його на подвиг, святий Власій пішов за воїнами.

По дорозі святий зціляв хворих і здійснював чудеса. Так, бідна вдова поскаржилася йому на свою біду: вовк потягнув єдине її надбання - порося. Єпископ посміхнувся і сказав їй: "Не плач, твоє порося буде тобі повернено..." І, дійсно, до загального подиву, вовк прибіг назад і приніс здобич неушкодженою.

Агріколай, зустрівши єпископа улесливими словами, назвав його Другом богів. Святий відповів на вітання, але язичницьких богів назвав бісами. Тоді його піддали жорстокому побиттю і відвели до в'язниці.

Настуного дня святого знову піддали мукам. Коли ж його вели назад до темниці, сім жінок йшли ззаду і збирали краплини крові. Їх схопили і намагалися примусити поклонитися ідолам. Жінки удавано погодилися на це, сказавши, що зроблять перед цим очищення у водах озера. Вони узяли ідолів і втопили їх в найглибшому місці, після чого християнок стали жорстоко катувати. Святі стійко переносили муки, укріплені благодаттю Божою, тіла їх перетворилися, стали білими, немов сніг, і замість крові з ран текло молоко. У однієї з жінок були два юні сини, які просили матір, щоб вона допомогла їм досягти Царства Небесного і доручила їх піклуванню єпископа Власія. Сімом святим жонам відсікли голови.

Святий Власій знову був приведений до Агріколая і знову непохитно сповідував віру в Христа. Правитель наказав кинути мученика в озеро. Святий, підійшовши до води, осінив її хресним знаменням і пішов, як по суші. Звернувшись до язичників, що стояли на березі, святитель запропонував їм йти до нього, призвавши в допомогу своїх богів. На це осмілилися 68 з оточення управителя, і всі, увійшовши до води, негайно потонули. Святий же, покоряючись повелінню Ангела, що з'явився йому, повернувся на берег.

Агріколай був в люті тому, що втратив найкращих слуг, і наказав обезголовити святого Власія, а з ним і двох доручених його піклуванню хлопців, синів мучениці. Перед смертю священномученик молився за весь світ, особливо ж за тих, хто шануватиме його пам'ять. Це відбулося близько 316 року. Мощі священномученика Власия були перенесені на захід під час хрестових походів, частинки їх зберігаються в багатьох країнах Європи.

Глава УГКЦ закликає усіх християн світу цієї неділі молитися за мир і справедливість в Україні
Життя кожної людини, спілкування людей, наша гідність – це Божі дари. В Україні ці дари по-звірячому потоптали.
Про це йдеться в Заклику Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, до всіх християн світу про молитву за Україну.
Глава Церкви закликає християн молитися за мир і справедливість в Україні найближчої неділі (23 лютого 2014 року), адже країна перебуває в розпалі великої трагедії.
«Від імені Української Греко-Католицької Церкви звертаюся через своїх братів-єпископів до духовенства, спільнот і вірних Католицької Церкви молитися за мир, справедливість і людську гідність в Україні цієї неділі. Наша країна потребує рясної милості, щоб вийти з цього важкого випробування», – пише Предстоятель УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

http://news.ugcc.org.ua/news/glava_ugkts_zaklikaie_us%D1%96h_hristiyan_sv%D1%96tu_ts%D1%96iei_ned%D1%96l%D1%96_molitisya_za_mir_%D1%96_spravedliv%D1%96st_v_ukrain%D1%96_69301.html

Священномученик Харалампий

Святой священномученик Харалампия был епископом в городе Магнезии, в Фессалии; жил во второй половине II века. Он обратил ко Христу многих из язычников, наставлял их на путь спасения, поучая Слову Божию. За Евангельскую проповедь святого епископа Харалампия привели на суд к правителю Лукиану и военачальнику Лукию. Угрожая мучениями, они требовали от епископа Харалампия принесения жертвы языческим богам. В ответ святой твердо исповедал свою веру во Христа. Тогда священномученика Харалампия подвергли жестоким истязаниям. Его подвесили на дереве и строгали тело железными крюками до тех пор, пока не содрали кожу с головы до ног. «Благодарю вас, братие, — говорил при этом мученик. — Острогавши тело, вы обновили мой дух». Воины Порфирий и Ваптос, истязавшие святого епископа, были так поражены его незлобием и терпением, что открыто исповедали Воскресшего Христа. Оба они были тотчас усечены мечом. Вместе с ними были усечены три женщины, которые, подобно Порфирию и Ваптосу, уверовали во Христа.

Военачальник Лукий сам взял орудия пыток и жестоко терзал тело святого Харалампия, но вдруг руки его отнялись у локтей. Лукиан, увидя это, плюнул в лицо священномученика Харалампия, и внезапно голова его повернулась назад лицом. Тогда народ, объятый ужасом, стал молить святого мученика отвратить Божий гнев. С ними просил и Лукий. По молитвам святого мученика Лукий и Лукиан были исцелены. Тогда и Лукий уверовал во Христа и крестился. Множество очевидцев также обратились к истинной Христовой вере, другие получали исцеления от различных недугов по молитвам священномученика Харалампия.

Лукиан донес обо всем случившемся императору Септимию Северу (193-211), находившемуся в Антиохии. Император распорядился привести святого к нему. Исполняя приказание, воины вбили в тело мученика острый железный гвоздь, в бороду вплели веревку и, обмотав вокруг шеи, повлекли его к императору. Сам император, увидев святого, вонзил в грудь священномученика Харалампия три острых кола, а потом приказал палить его на медленном огне. Но сила Божия укрепляла святого Харалампия, и он остался невредим.

По молитве священномученика вновь стали совершаться чудеса. Святой изгнал диавола из человека и воскресил мертвого юношу. Сам император пришел в ужас, но вскоре вновь ожесточился и подверг святого Харалампия другим страшным мукам. Видя его терпение, дочь Септимия Севера Галина уверовала во Христа и стала убеждать в истинности христианской веры своего отца. Но император после новых истязаний осудил священномученика на смерть.

«Благодарю Тебя, Господи, за милость Твою. Помяни меня во Царствии Твоем», — сказал святой, воззрев на небо, и после этих слов преставился — прежде, чем меч коснулся его (+ 10 февраля 202).

Галина с честью погребла святое тело страдальца. Память священномученика Харалампия Церковь празднует в день его преставления — 10 февраля.

Мясопустна неділя

Мясопустна неділя.mpg