www.zarvanycia.іп.укр
10 червня 2016 року згадується єпископ Халкидонський Микита.

Микита Халкидонський жив у другій половині VIII століття нашої ери. Володіючи добрим, милосердним та побожним характером, він завоював любов і повагу людей. Його висвятили на єпископа. Його також знали як помічника людей: він допомагав усім, хто потребував, як матеріально, так і морально.

За часів його єпископства до влади прийшов іконоборець Лев Вірменин. Єпископ активно боровся з іконоборством, постійно викривав цю течію як єресь, але вплив іконоборців на імператора був такий великий, що зрештою його схопили. Його довго катували, переконували перейти на їхній бік, погрожували, а згодом вислали. У засланні він і помер. Мощі його, згідно з переказами, володіли цілющими властивостями.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/XO6QeSWTZQM

www.zarvanycia.іп.укр
11 червня 2016 року ми вшановуємо пам'ять святої преподобномучениці Теодозії Діви.

Преподобномучениця Теодозія народилася у VIII столітті нашої ери в християнській родині. За переказами, її батьки тривалий час не могли мати дітей, і її появу на світ вони буквально вимолили. Оскільки дівчину виховували в християнському дусі, після смерті батьків вона не вагалася щодо свого покликання: пішла до монастиря і прийняла чернечий постриг. Теодозія багато писала ікон та допомагала при монастирі.

Свята постраждала за правління імператора Лева Ісавра, який був відомий своєю нетерпимістю до ікон і наказав їх знищити. Коли до монастиря, де вона перебувала, прийшли воїни, вони вбили всіх черниць, а саму Теодозію кинули до темниці.

Упродовж декількох днів її катували, але діва стійко терпіла всі знущання. Один із воїнів завдав їй смертельної рани, від якої вона невдовзі померла.

На місці поховання святої Теодозії відбувалися численні зцілення.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/0UZWeJpKxV8

www.zarvanycia.іп.укр
12 червня — день пам'яті преподобного Ісаакія Далматського.

Святий Ісаакій був ігуменом Далматської обителі й жив у IV столітті нашої ери. У ті часи проти християн виступали вже не язичники, а аріанці, які захопили владу в імперії. Ісаакій дуже переживав через це, адже християни тяжко страждали, тому пішов до імператора, аби той зрозумів нечестивість аріан і припинив переслідування. Та імператор не тільки не дослухався до прохань старенького, а й наказав викинути його з палацу. Його кинули до глибокого рову, де було стільки бруду, що він міг загинути, але за допомогою Божою він вижив. Він знову пішов до імператора, і той був дуже здивований цим. Ісаакій, уже нічого не боячись, напророкував йому близьку смерть, яка згодом і забрала життя імператора. Його знову кинули до в'язниці, де він перебував, поки на імператорський престол не зійшов Феодосій Великий. Після звільнення він брав участь у Другому Вселенському соборі, а через шість років по тому помер.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/m5zZlCe5tdg

www.zarvanycia.іп.укр
13 червня — день пам’яті святого апостола від сімдесяти Єрмія

Апостол від сімдесяти, святий Єрмій, прийняв мученицьку смерть у місті Комани за часів імператора Антоніна Пія. У ті часи всіх християн, яких схоплювали воїни імператора, або страчували, або піддавали катуванням, змушуючи зректися віри та прийняти язичництво. Єрмія тривалий час переконували відступити від Христа, але він не піддався на жодні вмовляння, за що його почали нещадно катувати.

Побачивши, що ніякі тортури не діють на Єрмія, імператор наказав магу отруїти його. Маг приготував найсильнішу отруту, проте мученик, випивши її, залишився неушкодженим. Побачивши це, маг увірував у Господа.

Далі були ще жахливіші муки, які мали б убити святого, проте щоразу він залишався живим. У певний момент воїни, що катували його, осліпли. Єрмій наказав їм підійти, поклав руки на їхні обличчя і зцілив їх. Після цього воїни також увірували в Господа. Дізнавшись про це, правитель власноруч відсік мученику голову.

Християни поховали тіло святого за звичаєм, а від його мощів багато людей отримували зцілення.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/IVEQiykrFOk

www.zarvanycia.іп.укр
14 червня ми вшановуємо пам'ять святого Юстина Філософа.

Святий Юстин народився на межі першого та другого століть по Різдві Христовому. Він з’явився на світ у давньому місті, що звалося Сихем. Ще до його народження це місто було зруйноване внаслідок війни, проте згодом відбудоване та заселене. Його батьки, ймовірно, були римлянами чи греками і мали значні статки, адже Юстин отримав від них гідну освіту. Ще змалечку його цікавив сенс життя, тому він здобув філософську освіту. Розмірковуючи над життям і шукаючи істину, він натрапив на християнське вчення. Вони його вельми зацікавили, хоч спершу до вчення, як, власне, і до християн, він ставився вороже і навіть критикував їх. Проте через деякий час він почав розуміти, що саме християнство є тим шляхом до істини, яку він завжди шукав, і згодом почав проповідувати християнство.

Шкода, але в той час усі, хто проповідував християнство, були переслідувані імператорськими військами. Юстин це розумів і навіть передбачав свою швидку загибель. Згодом його було схоплено і засуджено до усікновення голови разом з іншими. Дата смерті святого Юстина достеменно не відома, але найімовірніше це сталося між 165-м та 167-м роками по Різдві Христовому.


Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/EkDf0pFPHdw

www.zarvanycia.іп.укр
15 червня 2016 року ми згадували Никифора Сповідника.
Святий Никифор Сповідник народився в Константинополі в другій половині восьмого сторіччя по Різдві Христовім. Його батьки були добрими християнами і виховували сина в такому ж дусі. Батьки дали синові добру освіту, яка дозволяла йому розпочати успішну світську кар'єру, та його це цікавило менше, ніж вивчення Письма й інших Божих книг. Згодом Никифор прийняв монаший постриг та був висвячений у священнослужителі. Після смерті попереднього Патріарха Тарасія його було обрано на його престол. Як Патріарха його було висвячено в день Пасхи 806 року по Різдві.
Правління на Патріаршому престолі не було довгим, адже в той час владу захопила єресь іконоборців, одним із яких був і сам імператор.
Никифора намагались переманити на свій бік, та він був стійким і намагався переконати всіх, що іконоборство є єресю. За боротьбу з ними його було вислано, і там же у висланні він і помер другого червня 828 року по Різдві Христовім.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/556kAv1uq64

www.zarvanycia.іп.укр
16 червня вшановують пам'ять святого мученика Лукіліана.

Святий Лукіліан жив за часів правління імператора Авреліана. У молодості він був язичницьким жерцем, проте, ставши літнім чоловіком, усвідомив, що язичництво — це хибна віра, і прийняв християнство. Він охрестився і почав активно проповідувати Слово Боже. Багато хто з язичників, знаючи його як колишнього жерця і бачачи щирість його навернення до істинної віри, також почали переходити до християнства. Це викликало неабияке невдоволення серед тих, хто не бажав визнавати фальшивість своєї віри. Вони донесли на нього місцевому правителю, і той наказав схопити проповідника.

Коли Лукіліана привели до суду, його тривалий час намагалися вмовити відректися від Христа, але він стійко витримував усі погрози, а згодом — побої та катування. Зраненого й знесиленого старця кинули до в'язниці, де він зустрів кількох юнаків. Вони сумнівалися, чи варто триматися християнства під загрозою смерті, але Лукіліан переконав їх, що вони мають мужньо стояти за свою віру.

Юнаки не зрадили Христа, за що їх було страчено мечем. Святого Лукіліана за його стійкість у вірі розіп'яли на хресті.


Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/oSiQuhk2YBQ

www.zarvanycia.іп.укр
17 червня ми вшановуємо пам’ять святителя Митрофана Константинопольського.

Святитель Митрофан жив значно раніше за святителя Василія Великого. Його батько Дометій був рідним братом римського імператора Проба. Дометій і його сини спочатку були язичниками, проте згодом Дометій розчарувався в язичництві, зрозумівши його хибність, і всім серцем звернувся до християнства. Він разом із синами переїхав до Візантії, де глибше вивчав віру, а згодом був висвячений на священника.

Разом із батьком християнство вивчали і його сини, серед яких Митрофан виявляв найбільшу ревність. Одного разу він зустрівся з імператором Костянтином Великим, який, захоплений мудрістю та побожністю Митрофана, забрав його з собою. Згодом, коли Костянтин переніс столицю імперії до Візантії, Митрофан став першим єпископом цього міста.

За ініціативи імператора Костянтина було скликано Перший Вселенський собор, проте святитель Митрофан через свій похилий вік не зміг взяти в ньому безпосередньої участі, тому його представляв священник Олександр. Помер святитель у глибокій старості.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/Xclb7HS5OSA

www.zarvanycia.іп.укр
18 червня Церква вшановує пам'ять святого священномученика Доротея, єпископа Тирського.

Святий Доротей ніс єпископське служіння за часів панування грізного імператора Діоклетіана. Тоді на весь християнський світ було оголошено гоніння: усіх, кого воїни імператора могли впіймати і хто не відрікався від віри Христової, жорстоко катували та вбивали. Боячись смерті, Доротей певний час переховувався, але з приходом до влади Костянтина Великого він повернувся і продовжив служити Богові та народу як єпископ. Він навіть брав участь у Першому Вселенському соборі в Нікеї (325 рік).

Однак мирний час тривав недовго, адже на зміну одному імператору прийшов інший — Юліан Відступник, який не терпів християнства. Святий Доротей змушений був переховуватися, тікаючи з одного міста в інше в пошуках порятунку. Його все ж таки впіймали і піддали катуванням, після яких, змучений численними муками, він віддав свою душу Богові.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/xGSeoXZfo4o

www.zarvanycia.іп.укр
Про святих на землі Ісаакія, Далмата і Фавста.

Розповідь буде про удостоєних називатися святими батька та сина — Далмата та Фавста, а також про преподобного Ісаакія.
Святий Ісаакій приготував святе місце для двох святих постом та богоугодним життям.
Далмат жив за правління Феодосія Великого, служачи у війську. Виконуючи свою роботу з ревністю, він захотів служити більшому за всі принади життя — а саме Богу. Тому, залишивши буденне життя, разом зі своїм сином він покинув дружину та інших дітей. Пішли майбутні святі до Ісаакія і оселилися в його обителі неподалік Константинополя.
Двоє майбутніх святих Божих ще більше запалилися ревністю, адже прикладом їм був Ісаакій. Вони із притаманною святим силою волі почали вести подвижницьке життя. Є перекази, з яких знаємо, що Далмат не їв сорок днів, а постив та молився. Удостоївся дару чудотворення. Молитвою відганяв злі сили. Братія монастиря мала приклад, і сам Ісаакій обрав Далмата своїм заступником, адже передбачав свою кончину. Пізніше через великі досягнення в Божій справі обитель була названа Далматською.
Батько та син дотримувалися уставів та вели життя, яке належить святим, і були взяті до Бога у свій час. І після смерті на землі вони стали святими у вічному житті, для нас — натхненням у шуканнях істини.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/VGeKCVt0if0