хочу сюди!
 

Наська)

34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років

Святий Шарбель.

  • 12.03.20, 01:40

www.zarvanycia.cc.ua Святий Шарбель.

Справжнє ім’я цього святого Юсеф Маклуф. Саме ім’я Шарбель він запозичив у мученика з другого століття. Це ім’я має в собі два корені що означають Цар та Бог.
Юсеф Маклуф народився 8 травня 1828 року на півночі Лівану в гірській місцевості в простій побожній родині Антуана та Бригітти Маклуфів. Родина була не надто заможною але завдяки своїй аскетичності та працелюбності між собою жили не погано. Як вже було сказано родина була дуже побожною і особливо шанувала Матір Божу. Вони не пропускали Богослужінь, справно дотримувались днів посту та святкували усі християнські свята. Малий Юсеф не був схожий на своїх братів, зазвичай був мовчазний, не брав участі у пустощох та усердно молився Богу.
Вперше його почали називати святим коли він знайшовши на схилі гори вузький грот, зробив собі там імпровізований вівтар та поставив там ікону Божої матері та щиро молився. Іноді він чув всередині себе голос що казав йому що його життя належить Богові і він повинен йти за ним. Напевне там же він і вирішив цілковито присвятити життя Богу і згодом вирішив вирушити до монастиря. Це було дуже важким рішенням адже це означало покинуте звичне життя, свою матір, братів, вітчима та дівчину яка вважала себе його нареченою. Він пішов не попрощавшись і попрямував до монастиря Мейфукської Богородиці. Він не знав ні шляху до нього, не мав ані їжі ані поводиря який би вказав вірний шлях але попри те він вірив що якщо він має туди дійти то Бог вкаже йому вірний шлях. По дорозі він їв ягоди, дикий мед та коріння рослин аж поки одного дня не побачив посеред фруктових дерев стіни монастиря. Так він вступив до монастиря і розпочав своє послушництво.
В той час монахів вважали ангелами адже окрім релігії монахи тодішніх ліванських монастирів, яких до слова було понад 70, вивчали ще й різні ремесла, методи обробки землі яка в Лівані досить важка. Постійно перебуваючи у праці на полі, за столярством та піклуючись про худобу він багато молився і саме це допомагало йому витримати ці важкі дні. За два роки новіціату його було відправлено до монастиря Марона де він і склав чернечі обіти. Після цього його переводять до монастиря Кіфан де Шарбель вивчає богослов'я та філософію та отримує Священичі свячення у 1853 році після чого знову переводять до монастиря Марона де він служив наступні 16 років аж поки в 1875 не отримав дозвіл на пустельне життя на горі Аннай у печері святих Петра та Павла. Там він живе протягом 23 років в абсолютній тиші та молитві до Господа.
16 грудня 1898 року під час Служби Божої святому стало погано, наступні вісім днів він лежить слабкий але при пам’яті аж поки не помирає напередодні Різдва.
Через 50 років по його смерті було відкрито його гріб та на святому не було виявлено жодних ознак тління натомість з його тіла текла цілющі патока яка заповнила повністю дві труни і маса її перевищила масу тіла святого Шарбеля.
Відомо про двадцять тисяч зцілень за допомогою молитви до святого, за офіційними даними.

https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
6

Коментарі

112.03.20, 05:51

    212.03.20, 08:23

      317.10.20, 07:25