Святий Шарбель.
- 12.03.20, 01:40
http://www.zarvanycia.іп.укр/ Святий Шарбель
Справжнє ім’я цього святого — Юсеф Маклуф. Ім’я Шарбель він запозичив у мученика II століття. Це ім’я має у собі два корені, що означають «Цар» та «Бог».
Юсеф Маклуф народився 8 травня 1828 року на півночі Лівану в гірській місцевості у простій побожній родині Антуана та Бригітти Маклуфів. Родина була не надто заможною, але завдяки своїй аскетичності та працелюбності жила непогано. Як уже було сказано, сім'я була дуже релігійною і особливо шанувала Матір Божу. Вони не пропускали богослужінь, справно дотримувалися днів посту та святкували всі християнські свята. Малий Юсеф не був схожий на своїх братів: зазвичай він був мовчазним, не брав участі у пустощах та старанно молився Богові.
Вперше його почали називати святим, коли він, знайшовши на схилі гори вузький грот, облаштував собі там імпровізований вівтар, поставив ікону Божої Матері та щиро молився. Іноді він чув у собі голос, що казав: його життя належить Богові, і він повинен іти за Ним. Напевне, саме там він і вирішив цілковито присвятити життя Господу, а згодом — вирушити до монастиря. Це було дуже важким рішенням, адже означало покинути звичне життя, матір, братів, вітчима та дівчину, яка вважала себе його нареченою. Юсеф пішов не попрощавшись і попрямував до монастиря Мейфукської Богородиці. Він не знав шляху, не мав ані їжі, ані поводиря, але вірив: якщо він має туди дійти, то Бог вкаже вірну дорогу. По дорозі він їв ягоди, дикий мед та коріння рослин, аж поки одного дня не побачив серед фруктових дерев стіни монастиря. Так він розпочав своє послушництво.
У той час монахів вважали ангелами, адже, окрім релігії, ченці ліванських монастирів (яких тоді було понад 70) вивчали різні ремесла та методи обробки землі, яка в Лівані досить важка. Постійно перебуваючи у праці на полі, за столярством та піклуючись про худобу, він багато молився — саме це допомагало йому витримати важкі дні. За два роки новіціату його було відправлено до монастиря Святого Марона, де він і склав чернечі обіти. Після цього його переводять до монастиря Кіфан, де Шарбель вивчає богослов'я та філософію. У 1853 році він отримує священичі свячення, після чого знову повертається до монастиря Святого Марона. Там він служив наступні 16 років, аж поки у 1875 році не отримав дозвіл на пустельницьке життя на горі Аннай у скиті Святих Петра і Павла. Там він жив протягом 23 років в абсолютній тиші та молитві.
16 грудня 1898 року під час Служби Божої святому стало зле. Наступні вісім днів він лежав слабкий, але при пам’яті, аж поки не помер напередодні Різдва.
Через 50 років після його смерті було відкрито його гріб. На тілі святого не виявили жодних ознак тління; натомість із нього витікала цілюща патока (сукровиця), яка повністю заповнила дві труни, а її маса перевищила масу самого тіла святого Шарбеля.
За офіційними даними, відомо про понад двадцять тисяч зцілень завдяки молитві до святого.
Посилання:
6
Коментарі
Lzarichna
112.03.20, 05:51
Кривовус
212.03.20, 08:23
Східняк
317.10.20, 07:25