Профіль

КрокСпасіння

КрокСпасіння

Україна, Теребовля

Рейтинг в розділі:

www.zarvanycia.cc.ua 25 жовтня прп. Косми, єп. Маюмського, творц

  • 25.10.14, 21:33

www.zarvanycia.cc.ua 25 жовтня прп. Косми, єп. Маюмського, творця канонів. Мчч. Прова, Тараха і Андроника. Прп. Амфілохія, ігум. Глушицького. Мц. Домники

Преподобний Косма, єпископ Маюмський, творець канонів.
Преподобний Косма був родом з Єрусалиму, виховувався батьками преподобного Іоанна Дамаскина і разом з ним отримав прекрасну освіту. Коли преподобний Косма досяг повноліття, то вступив в один з палестинських монастирів, де прославився чернечими подвигами. Під час гоніння на святі ікони преподобний Косма разом з преподобним Іоанном став на захист Православ’я. Вони написали багато творів проти іконоборців. В 743 році Косма був поставлений на єпископа Маюмського. Упокоївся він в глибокій старості (+787р.), залишивши після себе багато канонів на святкові дні і трипіснці на чотири дні Страсного тижня.

Святі мученики Пров, Тарах і Андроник
Святі мученики Пров, Тарах і Андроник постраждали за Христа у 304 році в місті Тарсі Килікійському. На пропозицію язичників принести жертву ідолам святий Тарах, старий воїн, відповів, що він приніс жертву Єдиному, Істинному Богові у чистому серці. Бачачи твердість святих у сповіданнні істинної віри проконсул піддав їх катуванням. « Коли моє тіло страждає, - говорив ідолопоклонникам святий Пров, - тоді душа моя зціляється і оживлюється».Кати знемагали в муках, які тільки могла вимислити їхня злоба, а потім порубали тіла святих на частини. Християни таємно взяли тіла святих мучеників і поховали.

Преподобний Амфілохій, ігумен Глушицький
Преподобний Амфілохій вже ченцем в священному сані прийшов до Устюга до преподобного Дионисія Глушицького в 1417 році. Святий Дионисій, дізнавшись про бажання Амфілохія бути подвижником, розповів про суворість і тяжкість життя його обителі, але це не злякало пришельця. Тоді святий Дионисій сказав: « Якщо хочеш перебувати тут, то укладімо завіт – не розлучатися один з одним, поки залишатимемось на землі». Амфілохій з радістю погодився і пообіцяв виконувати устав обителі.
Двадцять років провів пеподобний Амфілохій в подвигах посту, молитви і послуху під керівництвом преподобного Дионисія, намагаючись у всьому наслідувати його і допомагаючи в трудах по улаштуванню обителі. Після упокоєння святого Дионисія преподобний Амфілохій 15 років був настоятелем Глушицької обителі. Преподобний мирно упокоївся в 1452 році і був похований поряд зі своїм учителем.

Свята мучениця Домника
Свята мучениця Домника постраждала за сповідання християнства в 286 році. Жила Домника у Килікійській області. Страшні муки перетерпіла мучениця за святу віру. За наказом правителя Лісія її довго били, палили вогнем. Всі катування, свята Домника була кинута в темницю, де й упокоїлась.

Розповіді про святих та більше за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/5LlwpaDICeU

www.zarvanycia.cc.ua 23 жовтня - пам'ять святих мучеників Євламп

  • 23.10.14, 19:39

www.zarvanycia.cc.ua 23 жовтня - пам'ять святих мучеників Євлампія та Євлампії

Святі мученики Євлампій і Євлампія, рідні брат і сестра, жили на початку четвертого століття в місті Нікомидії. Прочитавши указ імператора Максиміана про засудження кожного християнина на смертну кару, Євлампій обурився, що імператор замість боротьби з ворогами вітчизни озброюється проти своїх підданих. Юнака повели на суд і захотіли, щоб той відмовився від християнської віри.

За відмову Євлампія спочатку мучили залізними знаряддями, а потім поклали на розпечений залізний лист. Раптово стараждалець виявив бажання відвідати язичницький храм. Судді зраділи, думаючи, що зломили дух юного християнина. У храмі Марса святий закликав Господа, щоб ідол був зруйнований. Він з гуркотом звалився на землю. Народ проголосив: "Єдиний Бог християнський, великий і сильний!" Святого знову почали мучити.

У цей час сестра страждальця Євлампія з'явилася перед суддями і оголосила, що вона теж християнка. Євлампій підбадьорював сестру, щоб вона не боялася мук. Після тортур брата і сестру кинули в розжарену піч, але Господь і від вогню зберіг їх.

Нарешті, брата обезголовили, а сестра померла від мук.

Тропар

Мученицы Твои, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего: имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.

"УНІАН-Релігії"

Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Замітки на Християнську тему, новини, відео:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/Glgdzw1ogyE

www.zarvanycia.cc.ua Житие святого Апостола Иакова Алфеева Памят

  • 22.10.14, 22:48


www.zarvanycia.cc.ua Житие святого Апостола Иакова Алфеева
Память 9 октября с.с.

Святой апостол Иаков был сыном Алфея и братом апостола и Евангелиста Матфея, прежде бывшего мытарем. Когда Господь наш Иисус Христос, пребывая на земле во плоти, избрал в достоинство апостольское простых и благочестивых людей, чтобы послать их на проповедь Евангелия во вселенную, тогда избрал Он и сего Иакова и, как достойного, причел его к апостольскому лику (Мф.10:3; Мрк.3:18; Лк.6:15). И стал Иаков одним из числа двенадцати апостолов, самовидцем и слугою Христовым, проповедником Его таин и Его последователем1. Приняв с другими апостолами Духа Святого, сошедшего на них в огненных языках2, он отправился к язычникам проповедовать Христа и наставлять заблудших на путь спасения. Разжегшись огнем ревности Божественной, он попалял терния безбожия, сокрушал идолов, храмы их разорял, врачевал различные недуги, отгонял от людей духов лукавых и многое множество людей привел к Христу, чрез что приобрел себе и новое имя: семя Божественное. Ибо он насеял в сердцах человеческих Божие слово, насадил веру и возрастил благочестие: ради сего он и был наименован Божественным семенем.

Обходя многие страны, он сеял семя небесное, собирал жатву спасения человеческого и окончил земное течение свое Христовыми стопами: будучи подражателем Христовых страданий, он предал дух Богу пригвожденным на кресте3.

И было собрано сие Божественное семя, святой Иаков, с плодами, принесенными сторицею, в небесную житницу; там насыщаясь сам видением лица Божия, он и для нас ходатайствует своими молитвами о том же насыщении.

Кондак, глас 2:

Твердо мудрости догматы в душы благочестивых вложившаго, похвалами да ублажим, яко боговещателя вси Иакова: престолу бо славы Владычню предстоя, и со всеми ангелы радуется, моля непрестанно о всех нас.

Розповіді про святих та мучеників, новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/3lDy1q8JmcI

www.zarvanycia.cc.ua 21 жовтня пам’ять прп. Пелагії. Прп. Трифон

  • 21.10.14, 21:29

www.zarvanycia.cc.ua 21 жовтня пам’ять прп. Пелагії. Прп. Трифона, архим. Вятського. Прп. Таїсії

Преподобна Пелагія
IMG_06Преподобна Пелагія була навернена в християнство святителем Нонном, єпископом Едеським. До прийняття спасительного Хрещення Пелагія була начальницею танцюристок в Антіохії Палестинській, проводячи в лінивстві та блуді. Одного разу Пелагія, розкішно одягнута, проїзджала повз храм, біля дверей якого святитель Нонн виголошував проповідь. Віруючі відвернули свої лиця від грішниці, а єпископ. Нонн довго дивився їй в слід. Вражений зовнішньою красою Пелагії і передбачаючи в ній духовну велич, сявтитель в своїй келії довго милився Богу за грішницю, жаліючи при цьому, що убогість одіяннь його душі не може зрівнятися з пишністю одягу і красою блудниці.

На слідуючий день, коли святитель Нонн повчав у храмі про майбутній Суд і відплату, увійшла Пелагія. Повчання так подіяло на неї, що вона, вражена страхом Божим, обливаючись покаянними слізьми, просила святителя про Хрещення. Бачачи щире та повне розкаяння Пелагії, єпископ Нонн хрестив її.

Вночі Пелагії явився диявол, умовляв її повернутися до колишнього життя. У відповідь свята сотворила молитву, осінила хресним знаменням, і диявол щез. Зібравши свої коштовності, преподобна Пелагія принесла їх єпископу Нонну. Святитель звелів роздатиїх біднимс зі словами: « Нехай буде розумно зібране нечесно зібране». Після цього свята оділа на себе волосяницю і пішла на в Єрусалим на елеонську гору. Там вона до кінця свого життя подвизалась під чоловічим ім’ям Пелагій і досягнула великих духовних даруваннь.

Преподобний Трифон, походив від благочестивих батьків, які жили в Архангельській губернії. Коли батьки забажали одружити Трифона, то він, з юних літ відчуваючи покликання до чернечого життя, таємно пішов з дому в місто Устюг, де оселився в приходського священика, постійно перебуваючи в пості та молитві. Потім він жив у містечку Орлеці біля церкви, переносячи голод та холод, а звідти прийшов в Пискорську обитель на річці Камі. Тут преподобний Трифон прийняв постриг від ігкмена Варлаама. 22-літній чернець не пропускав жодної служби і ніс тяжкий послух в пекарні. Коли він тяжко захворів, йому явився святитель Миколай, і зціливши його укріпив у подвизі.

Шукаючи усамітнення преподобний пішов до усті річки Мулянки і оселився на місці, де зараз знаходиться місто Пермь. Тут він навернув до Христа язичників-остяків і вуглів. Потім преподобний Трифон пішов на річку Чусовую і заснував там монастир на честь Успіння Пресвятої Богородиці. В 1580 році він прийшов до міста Хлинова Вятської губернії, також заснував там Успенський монастир, і був поставлений на архимандрита. Будучи суворим подвижником, він носив на тілі волосяницю і тяжкі вериги. Душа старця бажала просвітлення заблудлих святлом Христової віри. Цій святій справі він віддавав всі свої сили. Перед упокоєнням преподобний Трифон написав заповіт, в якому говорилось: « Зібране у Христі стадо, отці і браття! Послухайте мене грішного. Хоча я грубий та гірший за всіх, але Бог і Пречиста Матір Його дозволили мені, убогому, керувати домом Своїм. Молю вас, для Бога і Пречистої Матері Його, майте духовну любов між собою. Без неї ніяка чеснота неє повною перед Богом. Уста Христовіпромовили до учеників: « Любіть один одного»( Ін.13,34). За словами апостола Павла: « носіть тягарі один одного»( Гал.6,2). Не осуджуйте перед Богом один одного, чи в храмі, чи в келії, чи на одинці чи в спілкуванні з братією. Келкйні молитви звершуйте зі страхом. А церковного співу ніколи не пропускайте; хоч би і справа яка була, біжи до церкви Божої на духовний спів. Спочатку віддавайте Боже Богу, а потім виконуйте інші справи».Прреподобний Трифон відійшов до Господа в глибокій старості у 1612 році. Похований у заснованій ним Вятській обителі.

Преподобна Таїсія була вихована матір’ю в дусі далекому від християнського благочестя, вела порочне, розпусне життя. Вона славилась красою, і багатьох спокушала на гріховний шлях.

Слух про блудницю таїсію, розійшовся по всьому Єгипту і дійшов до старця Пафнутія, строгого подвижника, який навернув до спасіння багатьох заблудлих. Перевдягнувшись у світську одіж Пафнутій прийшов до Таїсії і попросив призначити йому побачення де не тільки люди, але й Сам Бог не побачив би їх. Таїсія відповіла, що це не можливо, тому що Бог скрізь присутній, все бачить і знає. Побачивши в її душі іскорку страху Божого старець відкрився їй. Він показав всю тяжкість і бруд її гріхів, розповів, що чекає її, яку відповіть вона змушена буде дати на Страшному Суді.

Слова святого так надихнули грішницю, що вона, зібравши всі свої багатства, накопичені безсоромним шляхом, спалила їх на міській площі і разом зі старцем пішла в монастир, де три роки повела в затворі. Повернувшись на схід Таїсія безперестанно повторювала коротку молитву: « Ти, що сотворив мене! Помилуй мене!». « З тієї хвилини, як я увійшла в келію, всі гріхи мої постійно були перед моїми очима, і я обливалась слізьми згадуючи їх», - говорила преподобна Таїсія старцю перед кончиною. « Саме за це Господь і помилував тебе, а не за строгість затвору»,- відповів їй старець Пафнутій.

Розповідь про святих мучениць та інших Божих посланців для нашого душевного зцілення:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/-whnIAQnAZQ

www.zarvanycia.cc.ua Пам'ять святих мучеників Сергія і Вакха

  • 20.10.14, 20:42

www.zarvanycia.cc.ua Пам'ять святих мучеників Сергія і Вакха

Сергій і Вакх, прославлені воїни, були улюбленцями імператора Максиміана і користувалися великою повагою при римському дворі. Але, незважаючи на загальну повагу до них, Максиміан, ненависник християн, дізнавшись, що вони також належать до віруючих в «сина теслі, якого євреї розіп'яли як лиходія», доклав спочатку всі старання, щоб вивести їх з християнства, але не зумівши подіяти на воїнів ні обіцянками, ні погрозами, відправив їх до Антіоха, правителя однієї із сирійських областей з приписом умовити Сергія і Вакха відректися від Христа або віддати їх на жорстокі тортури і смерть. Антіох, хоча й був відомий лютою ненавистю до християн, але все ж не забув, що зобов'язаний своїм піднесенням колишнім царським улюбленцям - Сергію і Вакху, і, не бажаючи їх загибелі, почав завзято переконувати їх відступитися від християнської віри. Антіох побачив неможливість похитнути віру сповідників і тому наказав відвести Сергія в темницю, а Вакха піддати катуванням. Не витримавши мук, той невдовзі помер. Його останки, викинуті на поживу звірам і птахам, були потайки забрані християнами і поховані в печері. У цю ж ніч Вакх з'явився в сновидінні Сергію, який сумував за нього в темниці, і утішив його повідомленням, що він уже перейшов у світ вічної радості, і зміцнив свого друга на майбутній мученицький подвиг. Недовго довелося чекати і Сергію: наступного ж дня його взули в залізні чоботи з довгими гострими цвяхами всередині і наказали супроводжувати Антіоха, який вирушав у справах служби в інші міста. Цвяхи завдавали нестерпного болю, і, коли прийшли в Розад, змучений тортурами Сергій був ледь живий. Жорстокий Антіох цим не вдовольнився і піддав його новим катуванням, але бачачи, що християнин не збирається відмовлятися від віри, наказав відрубати йому голову. Нині мощі мучеників знаходяться у Венеції. Тропар Удобрение Христовых страстотерпец и очи Христовы Церкве, очи просветите душ наших, Сергие многострадальне и Вакше преславне: молитеся ко Господу, яко да убежим тьмы греховныя и Света явимся общницы невечерняго молитвами вашими, святии.

Розповіді про мучеників та новини сьогодення в Зарваниці:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/-whnIAQnAZQ

www.zarvanycia.cc.ua Святий апостол Фома (Хома, Тома)

  • 19.10.14, 17:58

www.zarvanycia.cc.ua Святий апостол Фома (Хома, Тома)

Через сім днів після Пасхи (Антипасха) та 19-го жовтня (6-го за старим стилем) Свята Церква святкує пам’ять святого апостола Фоми (Хоми, Томи).

Апостол Фома (грецькою – ) був родом з галілейського міста Пансади, займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.

Про його життя нам відомо небагато. Він відрізнявся, очевидно, деякими особливостями у своєму характері, в якому помічалася, головним чином, схильність до маловір’я, що особливо яскраво проявилося після воскресіння Спасителя.

У велично зворушливих рисах в Євангелії від Іоанна 20:20-29 передається такий факт: коли воскреслий Спаситель з’явився всім учням, зібраним в будинку при зачинених дверях, Фома засумнівався було в Його воскресіння, і Христос дозволив йому вкласти руку в ребра Свої і відчувати рани Свої. «Не будь невіруючим, але віруючим», – сказав йому при цьому Спаситель. «Господь мій і Бог мій!» – була відповідь Фоми. Фома, що був колись слабший за інших апостолів у вірі, – говорить святитель Іоанн Златоуст, – зробився по благодаті Божій мужнішим, ревнішим і невтомнішим всіх їх, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким».

Але ще раніше в Євангелії від Іоанна святий апостол Фома двічі виділяється серед інших учнів, а саме: коли Господь Ісус виявив Свій намір разом з учнями йти до Юдеї для воскресіння Лазаря, Фома сказав їм: «Ходімо й ми, помремо з Ним» (Іоанна 11:16). Іншим разом, коли Господь під час прощальної Своєї бесіди з учнями, перед Своїми стражданнями, сказав їм: «А куди Я йду – ви знаєте, і шлях знаєте», Фома сказав Йому: «Господи! не знаємо, куди йдеш, і як можемо знати дорогу?»(Іоанна 14:4-5).

Після вознесіння Ісуса Христа на небо і зішестя Святого Духа апостоли кинули між собою жереб, куди кожному з них йти для проповідування Слова Божого. Фомі випав жереб іти в Індію, щоб просвітити затьмарені язичництвом країни та навчити істинній вірі різні живші там народи – парфян і мідян, персів та гіркан, бактрийців та брахманів і всіх найдальших мешканців Індії.

Фома дуже сумував через те, що він відсилається до таких диких народів; але йому з’явився у видінні Господь, зміцнюючи його і наказуючи бути мужнім та не боятися, і обіцяв Сам перебувати з ним.

Апостол Фома проповідував у Парфії, Мідії та Індії. Перекази зберегли розповідь про те, за яких обставин пішов св. Фома на справу Євангелія в Індію. Тамтешній цар побажав збудувати собі палац. Св. Фома назвався архітектором і відправився на поклик царя. Після прибуття, св. Фома почав ревно проповідувати віру Христову, багатьох хрестив, а золото, отримане на будівництво, роздавав нужденним. Він знав, що Бог допоможе йому звернути до істини царя, що його покликав, він пам’ятав вчення Христа про скарб на небі (Матвія 6:19-20).

І справді, все більше поширювалося слово Боже, але були й незадоволені. Вони-то і донесли цареві, що Фома, котрий назвався архітектором, і не починав споруджувати розкішного палацу, а проповідує нового Бога, творить чудеса і роздає царське золото жебракам. Розгнівався цар і велів заточити св. Фому до темниці. Тим часом улюблений брат царя сильно занедужав. Під час хвороби піднеслася душа недуги в небесні оселі і, волею Господа, в баченні йому були показані хороми, приготовані для святих, і запропоновано було обрати одне з них. Коли ж він вибрав найкраще, то ангел Божий сказав йому: «Це житло ти не можеш зайняти, тому що Фома спорудив його на золото брата твого, і воно належить твоєму братові – царю».

Прийшовши до тями, хворий розповів про бачення. Зрозумів тоді цар сенс цього бачення, поспішив звільнити св. Фому і просвітився від апостола світлом християнського вчення, а св. Фома подякував Богові за все що відбулося.

У той час, коли Фома просвіщав проповіддю Євангелія індійські країни, настав час успіння Божої Матері і всі Апостоли з різних країн захоплені були на хмарах небесних та перенесені в Гефсиманію, до одра Преблагословенної Діви. Тоді і святий Апостол Фома був захоплений з Індії, але не встиг прибути до самого дня поховання Богопрославленного тіла Пречистої Богородиці. Це влаштовано було Божим повелінням для того, щоб засвідчити віруючим, що Матір Божа з тілом була взята на небо. Бо як щодо воскресіння Христового ми більше утвердилися у вірі через зневіру Фоми, так щодо взяття на небеса з плоттю Пречистої Діви Марії Богородиці дізналися внаслідок уповільнення Фоми (Хоми, Томи). Апостол прибув тільки на третій день після поховання і сумував через те, що не міг бути в Гефсиманії в самий день поховання, щоб проводити з іншими апостолами тіло Матері Господа свого на місце поховання. Тоді, за спільною згодою святих Апостолів, для святого Фоми відкрили гробницю Пресвятої Богородиці, щоб він, побачивши пречесне тіло, вклонився йому й утішився у своїй печалі. Але коли відкрили гробницю, то не знайшли тіла, а тільки одну плащаницю, що лежала там. І звідси всі твердо впевнилися в тому, що Мати Божа, подібно Синові Своєму, воскресла в третій день і з тілом була взята на небо.

Після цього Фома знову з’явився в Індійських країнах і проповідував там Христа, звертаючи багатьох до віри знаменнями і чудесами. Прибувши в Меліапор, він просвітив там багатьох проповіддю Євангелія і затвердив їх у святій вірі наступним дивом. На одному місці лежало надзвичайних розмірів дерево, яке не тільки люди, але навіть і слони не могли зрушити з місця. Фома прив’язав до цього дерева свій пояс і на тому поясі відтягнув дерево на десять стадій та віддав на побудову храму Господнього. Побачивши це, віруючі ще більше зміцнилися у вірі, і з невіруючих багато хто увірував.

Проповіддю своєю, і ознаками та чудами апостол приводив багатьох до Христа до самої мученицької своєї кончини від рук язичників. Заточений до темниці, зазнав він знущань, пройшов через страшні тортури, і, нарешті, пронизаний п’ятьма списами, відійшов до Господа. Один християнин таємно взяв чесні мощі св. Фоми і відніс їх до Месопотамії до міста Едесси. Тут була побудований чудовий храм апостола Фоми, і віруючі з віддалених країн стікалися туди і отримували зцілення. Частини мощів святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині та на Афоні.

Святий Апостол Фома та інші святі, новини, розповіді, молитви:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/h-tHukaZmPk

www.zarvanycia.cc.ua Свята мучениця Харитина

  • 18.10.14, 22:02

www.zarvanycia.cc.ua Свята мучениця Харитина

Св.Харитина малою дівчинкою залишилась сиротою. Змилосердився над нею побожний муж Клавдій, що жив в Амисі над Чорним морем, взяв її до себе, виховав і полюбив, як рідний батько. Св.Харитина була дуже гарною. Ціле своє життя присвятила Богові. Вона жертвувала своє дівоцтво Христу-Спасителеві, цілими днями перебувала в молитві і читанні Святого Письма. Багато людей приходило до неї на молитву і навіть погани, бачачи її чесноти, приймали християнство. Таке її чесне і святе життя було для всіх прикладом.

Коли за цісаря Діоклетіяна настало жорстоке переслідування християн, то староста тих сторін Дамитіян послав воїнів, щоб привели на суд святу діву. Налякався Клавдій, коли побачив жовнірів в своєму домі, хотів боронити Харитину, але воїни забрали її силою. Вона потішала Клавдія тим, що йде по вінець вічної слави, а він просив в неї, щоб перед Престолом Божим вимолила і для нього цю ласку, щоб Бог прийняв і його до життя Вічного.

Коли св.Харитина на суді сміло визнала, що є християнкою, то мучитель наказав її бити по цілому тілі. Потім наказав поголити їй голову і посипати жаріючим вуглям, груди проколоти розпеченими залізними прутами, повибивати зуби, поздирати нігті, розпинати на страшному колесі, а всі рани для більшого болю поливати оцтом. Серед таких мук чиста діва передала свою душу в руки свого Нареченого, Ісуса і пішла до неба по Вічну Нагороду за своє святе, повне чеснот життя, і за свою мученицьку смерть.

Замордовано її у 304 році, тіло, зав'язане в мішок, кинули в море, але через три дні хвиля винесла його на берег, а Клавдій поховав мощі Святої Мучениці.

Розповіді про святу мученицю та новини, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/uB00FeQKcew

www.zarvanycia.cc.ua свщмч. Єротея, єп. Атенського

  • 17.10.14, 22:24

www.zarvanycia.cc.ua свщмч. Єротея, єп. Атенського

Християнське передання переказало нам вістку, що св. Єротей був учнем св. апостола Павла, учителем св. Діонисія Ареопагіта, а згодом єпископом. Він помер мученицькою смертю.

Розповіді про святих мучеників:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/-px1zCr0c_c

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Дионисий Ареопагит, епископ

  • 16.10.14, 20:53

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Дионисий Ареопагит, епископ Афинский

Священномученик Дионисий Ареопагит, епископ Афинский — один из самых выдающихся христианских богословов.

Он жил в городе Афины, где получил эллинское философское образование. Следуя примеру великих мыслителей древности Пифагора и Платона, посетил Египет с целью углубления своих духовных воззрений, где в Гелиополисе вместе со своим другом философом Аполлофаном был свидетелем тьмы, распростертой по земле во время день распятия Иисуса Христа (Мф. 27, 45). Так как эта тьма не могла быть объяснена астрономическими причинами, философы Дионисий и Аполлофан пришли к убеждению, что или «нарушился порядок природы», или «страдает Бог». Это переживание в значительной мере подготовило последующее обращение Дионисия.

Известный своей мудростью, он был введен в состав Ареопага — высшего суда Афин. Свое название Ареопаг получил от места, где проходили его заседания: «холма Арея» ( ). Ареопаг наблюдал за исполнением древних законов, воспитанием юношества и чистотой религиозной жизни. Звание члена Ареопага было пожизненным.

Во время своего второго миссионерского путешествия, проходившего с осени 49 года по осень 52 года, святой апостол Павел посетил Афины, благовествуя о Христе Воскресшем. Его проповедь в городе, известном своей высокой духовной культурой и философскими традициями, вызвала большой интерес. С целью подробного разъяснения нового учения, апостол был приглашен в Ареопаг (Деян. 17, 19), где его слова, несмотря на скептическое отношение со стороны многих представителей стоической и эпикурейской философии, произвели огромное впечатление на ряд образованных афинян, в том числе и на Дионисия Ареопагита (Деян. 17, 34).

После принятия Крещения Дионисий Ареопагит находился в непосредственной близости с апостолом Павлом, введшим его в глубины христианской мудрости, которую он проповедовал «между совершенными… премудрость Божию, тайную, сокровенную, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей» (1 Кор. 2, 6—7). Основы этого учения были впоследствии изложены Дионисием Ареопагитом в ряде творений, из которых до нас дошли: «О Небесной Иерархии», «О Церковной Иерархии», «Об Именах Божественных», «О мистическом Богословии» и десять писем. Сохранилось упоминание еще о семи утраченных произведениях: «О душе», «О свойствах и чинах Ангельских», «Богословские очерки», «Символическое Богословие», «О духовном и чувственном», «Божественные гимны», «О праведном суде Божием».

Согласно Церковному преданию, Дионисий Ареопагит, рукоположенный святым апостолом Павлом во епископа Афин, присутствовал при погребении Богоматери, о чем он упоминает в третьей главе своей книги «Об Именах Божественных».

На православных иконах «Успения Пресвятой Богородицы» святитель Дионисий изображается стоящим у изголовья Пресвятой Девы.

В конце 60-х годов I века великий богослов посещает Рим для свидания с первоверховными апостолами Петром и Павлом, схваченными, а затем и казненными императором Нероном. Сам святитель Дионисий претерпел мученическую смерть за свои христианские убеждения при императоре Домициане в 96 году.

Его творения получили широкое распространение с 30-х годов VI века. Особую известность они приобрели благодаря схолиям Иоанна Скифопольского и преподобного Максима Исповедника. Сочинения священномученика Дионисия Ареопагита явились священным авторитетом для византийских богословов, что подтверждено многочисленными свидетельствами Леонтия Византийского, преподобных Анастасия Синаита, Иоанна Дамаскина, Феодора Студита, Симеона Нового Богослова и Григория Паламы. Огромно влияние святого Дионисия Ареопагита и на развитие православного искусства, благодаря раскрытой им сущности христианской символики.

Древнейшее описание жития и мученической кончины святого Дионисия Ареопагита составлено, по свидетельству Церковного предания, равноапостольным Мефодием Константинопольским в IX веке. Самый ранний из дошедших до нас византийских иконописных подлинников (в отрывке «Из древностей церковной истории Ульпия Римлянина о наружном виде Богоносных отцов»), датируемый 993 годом, передает описание внешности святителя Дионисия, в течение столетий хранимое в благоговейной памяти Церкви Христовой.

Дивовижні історії та новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/-px1zCr0c_c

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Киприан и Иустина

  • 15.10.14, 21:36

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Киприан и Иустина

В 3 веке в царствование римского императора Декия жил в Антиохии языческий мудрец, знаменитый волхвователъ Киприан. Он умилостивил жертвами самого князя тьмы, отдал ему во власть всего себя, и тот дал ему в услужение полк бесов и обещал поставить князем по исхождении из тела. Многие обращались к нему в своих нуждах, и он помогал им бесовской силой. Обратился к нему однажды юноша по имени Аглаид, сын богатых и знатных родителей. Однажды увидел он девушку Иустину и поразился ее красотой, и стал с тех пор искать ее расположения и любви, она же отвечала ему отказом: «Жених мой - Христос; Ему я служу и ради Него храню мою чистоту».

Вооружившись тайными знаниями и призвав на помощь нечистых духов, Киприан три раза посылал их соблазнить Иустину. Они внушали ей дурные мысли, разжигали в ней плотскую страсть, искушали льстивыми и лукавыми речами, но Иустина побеждала их постом, молитвой и крестным знамением, и посрамленные и устрашенные крестом Господним, они бежали с позором. Вознегодовал тогда Киприан и стал мстить Иустине за свой позор. Он наслал мор и язвы на дом Иустины и на весь город, как некогда диавол на праведного Иова. Она же усердно молилась, и бесовское наваждение прекратилось. После такой перемены люди стали прославлять Христа, а Киприан прозрев, отрекся от дел диавола, исповедал все местному епископу Анфиму, отдал ему на сожжение все свои книги и умолял совершить над ним святое крещение,

Он вполне изменил свою жизнь, через семь дней после крещения его поставили во чтеца, через двадцать дней — в иподиакона, через тридцать — в диакона, а через год рукоположили в иерея. Скоро он был поставлен епископом и в этом сане проводил такую святую жизнь, что сравнялся со многими великими святыми.

Во время гонений на христиан при императоре Диоклетиане Киприана и Иустину оклеветали, посадили в темницу, потом велели повесить святого и строгать ему тело, а Иустину — бить по устам и глазам. После этого их бросили в котел, но кипящий котел не причинил им никакого вреда. В конце концов, их осудили на усечение мечом.

Видя неповинную смерть мучеников, воин Феоктист объявил себя христианином и был казнен вместе с ними.

Дивовижні розповіді про святих та дивовижні новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/PIrowj8pGLE