1 Марта память 12 святых мучеников.

  • 02.03.15, 18:09

www.zarvanycia.cc.ua 1 Марта память 12 святых мучеников Святые 12 мучеников - Памфил пресвитер, Валент (Уалент) диакон, Павел, Порфирий, Селевкий, Феодул, Иулиан, Самуил, Илия, Даниил, Иеремия, Исаия пострадали во время гонения на христиан, воздвигнутого императором Диоклитианом в 308 - 309 годах в Кесарии Палестинской. Святой мученик Памфил, уроженец города Берита (Бейрут), получил образование в Александрии, после чего был поставлен пресвитером в Кесарии. Он много потрудился над сличением и исправлением текстов Нового Завета, поврежденных переписчиками. Исправленные копии святой Памфил переписывал и рассылал желающим их иметь. Таким образом им были обращены ко Христу многие язычники. Его трудами и заботами в Кесарии была собрана обширная библиотека духовных книг, служившая христианскому просвещению. Блаженный Иероним (IV - начало V в.) очень чтил святого Памфила и считал себя счастливым, ибо обрел и хранил у себя некоторые его рукописи. Святому Памфилу в благовестии веры Христовой деятельно помогали святой Валент, диакон Елийской церкви, человек преклонного возраста, прекрасно знавший Священное Писание, и святой Павел, горевший верой и любовью ко Христу Спасителю. Все трое были заключены на 2 года в темницу правителем Кесарии Палестинской Урбаном. В правление его преемника Фирмилиана в Египте были осуждены и отправлены в Киликию (Малая Азия) на золотоносные рудники 130 христиан. Их провожали до места изгнания пять юношей-братьев. На обратном пути в Египет они были задержаны в Кесарии и брошены в темницу за исповедание Христа. Юношей привели на суд к Фирмилиану вместе с заключенными ранее святыми Памфилом, Валентом и Павлом. Назвавшись именами ветхозаветных пророков - Илии, Иеремии, Исаии, Самуила и Даниила, на вопрос об их отечестве юноши отвечали, что они граждане Иерусалима, разумея под этим небесный Иерусалим. Фирмилиан ничего не знал о городе с таким названием, так как на месте Иерусалима, разрушенного императором Титом в 70 году, был построен императором Адрианом (117 - 138) город, именуемый в то время Елий-Адриан. Фирмилиан долго мучил юношей, пытаясь узнать месторасположение неведомого города и склонить юношей к вероотступничеству; ничего не добившись, правитель предал их усечению мечом вместе с Памфилом, Валентом и Павлом.
Прежде этого пришлось пострадать слуге пресвитера Памфила 18-летнему юноше Порфирию, кроткому и смиренному. Услышав о вынесенном смертном приговоре мученикам, он просил разрешения у правителя похоронить тела приговоренных после их казни, за что был умерщвлен и предан сожжению на костре.
Свидетель этого мученичества, благочестивый христианин Селевкий, бывший воин, приветствуя подвиг страдальцев, подошел к Памфилу перед казнью и рассказал ему о мученической кончине святого Порфирия. Он тут же был схвачен воинами и, по повелению Фирмилиана, усечен мечом вместе с приговоренными.
Один из слуг правителя, Феодул, человек преклонного возраста и тайный христианин, приветствуя мучеников, ведомых на казнь, поцеловал их и просил помолиться за него. Он был приведен воинами на допрос к Фирмилиану и по приказу последнего распят на кресте.
Юноша Иулиан, родом каппадокиец, подходя к Кесарии, увидел тела святых, брошенные без погребения на съедение зверям, Подойдя к ним, Иулиан преклонил колена и облобызал тела страдальцев. Стоявшие в стороне воины схватили его, повели к правителю, который осудил святого Иулиана на сожжение. Тела всех 12-ти мучеников пребывали без погребения в течение 4-х дней. Ни звери, ни птицы не коснулись их. Смущенные этим обстоятельством, язычники позволили христианам взять тела мучеников и похоронить их.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/jmxYcY5bC9g

28 лютого - день пам'яті святого апостола Онисима

  • 28.02.15, 20:04


www.zarvanycia.cc.ua 28 лютого - день пам'яті святого апостола Онисима
Апостол з числа сімдесяти Онисим у молодості був рабом Филимона, знатного християнина, який жив у місті Колосах Фригійської області.
Після того як Онисим завинив перед своїм паном і боячись покарання зник у Римі, він незабаром був спійманий і посаджений у в'язницю.
У в'язниці він зустрівся з апостолом Павлом, був просвічений останнім і прийняв святе Хрещення. У в'язниці святий Онисим як син служив апостолу Павлу.
Апостол Павло, який особисто знав святого Филимона, написав йому лист, в якому просив пробачити втікача і прийняти його як брата; з цим листом він послав святого Онисима до його господаря, позбавивши себе самого допомоги, яку дуже потребував.
Святий Филимон отримав лист і не тільки простив Онисима, але і відпустив його на волю, пославши назад у Рим до апостола Павла.
Після смерті апостола Павла святий Онисим служив апостолам до їхньої смерті і був поставлений ними в єпископа.
Він проповідував Євангеліє в багатьох країнах і містах: в Іспанії, Карпетанії, у Колосах, у Патрах.
У глибокій старості святий Онисим зайняв єпископський престол в Ефесі, після апостола Тимофія.
У царювання імператора Траяна святого Онисима судили і заслали в місто Путіоли.
Через деякий час святого апостола знову викликали в столицю, де жорстоко побили камінням і потім усікли голову мечем.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/a_c8nmqn4Nk

27 лютого день пам'яті святого рівноапостольного Кирила.

  • 27.02.15, 18:16


www.zarvanycia.cc.ua 27 лютого день пам'яті святого рівноапостольного Кирила.
Святий рівноапостольний Кирил, учитель Слов’янський (до прийняття схими - Константин), і старший брат його Мефодій (пам'ять 6 квітня) за походженням слов'яни, народилися в Македонії, в місті Солуні, або Фессалоніках. Святий Кирил здобув блискучу освіту, з 14-річного віку виховуючись разом із сином імператора. Він рано прийняв сан пресвітера. Після повернення до Константинополя був бібліотекарем соборної церкви і викладачем філософії. Святий Кирил з успіхом вів дебати з єретиками іконоборцями і з магометанами. Прагнучи до усамітнення, він віддалився на гору Олімп до свого старшого брата Мефодія, але усамітнення його продовжувалася недовгий час. Обидва брати були відправлені в 857 році імператором Михаїлом в місіонерську подорож для проповіді християнства у хозар. По дорозі вони зупинялися в Херсоні і знайшли там мощі священномученика Климента, папи Римського. Прибувши до хозарів, святі брати розмовляли з ними про християнську віру. Переконаний проповіддю святого Кирила князь хозарів і з ним весь народ прийняли християнство. Вдячний князь хотів нагородити проповідників багатими дарами, але вони відмовилися від цього і просили князя відпустити з ними на батьківщину всіх грецьких полонених. Святий Кирил повернувся до Константинополя з 200-ма відпущеними полоненими.
У 862 році почалася головна справа святих братів. На прохання князя Ростислава імператор відправив їх до Моравії для проповіді християнства на слов'янській мові. Святі Кирил і Мефодій за одкровенням Божим склали слов'янський алфавіт і переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол, Псалтир і багато Богослужбових книг. Вони ввели Богослужіння на слов'янській мові. Потім святі брати були викликані до Риму на запрошення Римського папи, де папа Адріан ІІ зустрів їх з великою честю, бо вони принесли туди мощі священномученика Климента, папи Римського. За природою хворобливий і слабкий, святий Кирил від багатьох праць невдовзі захворів і, прийнявши схиму, помер в 869 році маючи 42-а роки від народження
Перед смертю він заповідав своєму братові продовжити християнську освіту слов'ян. Похований святий Кирил в римській церкві святого Климента, де опочивають мощі цього священномученика, принесені до Італії з Херсонеса слов’янськими учителями.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/VoS74H7jsis

27 лютого згадуємо преподобного Авксентія

  • 27.02.15, 17:54

www.zarvanycia.cc.ua 27 лютого згадуємо преподобного Авксентія

Преподобний Авксентій, за походженням сирієць, служив при дворі імператора Теодосія Молодшого (418 - 450). Святий Авксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, віддалившись у Витанію, він знайшов відлюдне місце на горі Оксія, недалеко від Халкидону. У 451 році святий Авксентій був покликаний на IV Вселенський Собор в Халкидоні, де і прославився тим, що викрив Евтихієву і Несторієву єресі. Великий знавець Святого Письма, святий Авксентій легко осоромлював тих, хто вступав з ним у суперечку. Після закінчення Собору святий Авксентій знову повернувся у свою відокремлену келію на горі. Преподобний Авксентій уснув приблизно 470 року, залишивши після себе учнів і заснувавши
багато монастирів.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/S0XsPaHhrs0

26 лютого день згадки преподобних Мартиніана, Зої та Фотинії

  • 26.02.15, 18:27


www.zarvanycia.cc.ua 26 лютого день згадки преподобних Мартиніана, Зої та Фотинії (Світлани)

Преподобний Мартиніан з вісімнадцяти років оселився в пустелі, недалеко міста Кесарії Палестинської, де пробув у подвигах і безмовності 25 років.
Одного разу жінка на ім'я Зоя посперечалася зі знайомими, що спокусить святого Мартиніана. Вона прийшла до нього вночі під виглядом мандрівниці, просячи ночівлі. Святий впустив її, так як погода була погана.
Гостя переодяглася в дорогий одяг і стала спокушати подвижника. Тоді святий вийшов з келії, запалив багаття і став босими ногами на палаючі вугілля. Він говорив при цьому: "Важко тобі, Мартиніане, терпіти цей тимчасовий вогонь, як же ти будеш терпіти вічний вогонь, приготований тобі дияволом?"
Жінка, уражена цим видовищем, розкаялася і просила святого наставити її на шлях спасіння. За його вказівкою вона вирушила до Віфлеєму, у монастир святої Павли, де в суворих подвигах прожила 12 років до своєї блаженної кончини.
Зцілившись від опіків, святий Мартиніан втік на безлюдний скелястий остров, прожив під відкритим небом кілька років, харчуючись їжею, яку йому час від часу привозив один корабельний тесля, а преподобний плів для нього кошики.
Одного разу під час сильної бурі розбився корабель і до острова, де жив святий Мартиніан, хвилі принесли на уламках корабля дівчину на ім’я Фотинія. Святий Мартініан допоміг їй вибратися на острів.
Дівчина залишилася жити на острові, а преподобний кинувся в море і поплив. Два дельфіни винесли його на сушу.
Одного разу, прийшовши в Афіни, святий захворів і, відчуваючи наближення смерті, увійшов у храм, ліг на підлогу, покликав єпископа і попросив поховати його. Це сталося близько 422 року.
Блаженна Фотинія провела в самоті на острові шість років, а потім віддала Богові душу.
Про смерть святої дізнався корабельний майстер, який привозив їй їжу. Він перевіз тіло блаженної Фотинії в Кесарію Палестинську, де воно було з честю поховано єпископом.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/o0uvBcdryyI

25 лютого, Святитель Мелетій, архієпископ Антіохійський (381)

  • 25.02.15, 18:23

www.zarvanycia.cc.ua 25 лютого, Святитель Мелетій, архієпископ Антіохійський (381)
Святитель Мелетій, архієпископ Антіохійський, був спочатку єпископом Севастійським у Вірменії (ок. 357), а згодом був викликаний імператором Констанцієм до Антіохії для захисту від аріанської єресі і отримав Антіохійську кафедру.
Святий Мелетій вельми ревно боровся проти аріанських заблуджень, і через підступи єретиків тричі був вигнаний з кафедри, оскільки аріани були в оточенні Констанція і схиляли його на свою сторону. Антіохійський Святитель відрізнявся незвичайною лагідністю, невпинно прищеплював своїй пастві чесноти і благу вдачу, вважаючи, що на подібній ниві легше зійде насіння дійсного віровчення.
Святий Мелетій висвятив в диякони майбутнього святителя Василія Великого. Тим же святителем Мелетієм був хрещений і зростав при нім і інший найбільший світильник Православ'я - святий Іван Золотоустий, який згодом написав своєму архіпастиреві похвальне слово.
Після Констанція престол зайняв Юліан Відступник, і святий був знову вигнаний, йому довелося ховатися в таємних притулках. Повернений імператором Іовіаном в 363 році, святий Мелетій написав Богословський трактат "Виклад віри", який сприяв наверненню до Православ'я багатьох аріан.
У 381 році, за імператора Феодосія Великого (379 - 395), відбувся II Вселенський Собор. У 380 році святитель відправився на II Вселенський Собор до Константинополя і головував на ньому. Перед початком Собору святий Мелетій підняв руку і показав три пальці, потім з'єднав два пальці, а один пригнув і, благословивши народ, проголосив: "Три Іпостасі розуміємо, про Єдину ж Особу розмовляємо", при цьому Святителя осяяв вогонь, немов блискавка. Під час цього Собору святитель Мелетій відійшов до Господа. Святий Григорій Ніський пошанував пам'ять спочилого похвальним словом.
Збереглися бесіда святого Мелетія об єдиносутність Сина Божого з Богом Отцем і його лист до імператора Іовіана про сповідання Святої Тройці. Мощі святого Мелетія були перенесені з Константинополя до Антіохії.
Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/oxVV-hXcuPI

Сегодня 24 февраля день памяти священномученика Власия

  • 24.02.15, 17:43

www.zarvanycia.cc.ua Сегодня 24 февраля день памяти священномученика Власия

Священномученик Власий, епископ Севастийский, известен своей праведной, благочестивой жизнью. Он был единодушно избран жителями и рукоположен во епископа города Севастии. Было это в царствование римских императоров Диоклитиана (284 - 305) и Ликиния (307 - 324) - жестоких гонителей христиан. Святому Власию приходилось укреплять своих пасомых, посещать заключенных, поддерживать мучеников.

Многие скрывались от преследователей в пустынных и уединенных местах. Власию также пришлось удалиться на гору Аргеос, где он подвизался в пещере. К нему приходили дикие звери и кротко ждали, пока святой окончит молитву и благословит их; больных животных святитель исцелял, возлагая на них руки. Убежище святого было открыто слугами правителя Агриколая, прибывшими для отлова зверей, чтобы терзать мучеников-христиан. Слуги донесли господину, что на горе скрываются христиане, и он повелел схватить их. Однако посланные нашли лишь севастийского епископа. Прославляя Бога, призывающего его на подвиг, святой Власий последовал за воинами.
По пути святой исцелял больных и совершал чудеса. Так, бедная вдова пожаловалась ему на свою беду: волк утащил единственное ее достояние - поросенка. Епископ улыбнулся и сказал ей: "Не плачь, твой поросенок будет тебе возвращен..." И, действительно, ко всеобщему изумлению, волк прибежал обратно и принес добычу невредимой.
Агриколай, встретив епископа льстивыми словами, назвал его Другом богов. Святой ответил на приветствие, но языческих богов назвал бесами. Тогда его подвергли жестокому избиению и отвели в темницу.
На другой день святого опять подвергли мучениям. Когда же его вели обратно в темницу, семь женщин шли сзади и собирали капли крови. Их схватили и пытались заставить поклониться идолам. Жены притворно согласились на это, сказав, что совершат перед этим очищение в водах озера. Они взяли идолов и утопили их в самом глубоком месте, после чего христианок стали жестоко истязать. Святые стойко переносили мучения, укрепляемые благодатью Божией, тела их преобразились, стали белыми, как снег, и вместо крови из ран текло молоко. У одной из женщин было два юных сына, которые просили мать, чтобы она помогла им достигнуть Царствия Небесного и поручила их попечению епископа Власия. Семи святым женам отсекли головы.
Святой Власий снова был приведен к Агриколаю и вновь непреклонно исповедал веру во Христа. Правитель приказал бросить мученика в озеро. Святой, подойдя к воде, осенил ее крестным знамением и пошел, как по суше. Обратившись к стоявшим на берегу язычникам, святитель предложил им идти к нему, призвав в помощь своих богов. На это дерзнули 68 приближенных правителя, и все, войдя в воду, немедленно утонули. Святой же, повинуясь велению явившегося ему Ангела, вернулся на берег.
Агриколай был в ярости оттого, что потерял лучших слуг, и приказал обезглавить святого Власия, а с ним и двух порученных его попечению юношей, сыновей мученицы. Перед смертью священномученик молился обо всем мире, особенно же о тех, кто будет чтить его память. Это произошло около 316 года. Мощи священномученика Власия были перенесены на Запад во время крестовых походов, частицы их хранятся во многих странах Европы.

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/QKbIu5x_byg

Сьогодні 23 лютого день пам'яті священномученика Харалампія

  • 23.02.15, 18:10

www.zarvanycia.cc.ua Сьогодні 23 лютого день пам'яті священномученика Харалампія
Святой священномученик Харалампия был епископом в городе Магнезии, в Фессалии; жил во второй половине II века. Он обратил ко Христу многих из язычников, наставлял их на путь спасения, поучая Слову Божию. За Евангельскую проповедь святого епископа Харалампия привели на суд к правителю Лукиану и военачальнику Лукию. Угрожая мучениями, они требовали от епископа Харалампия принесения жертвы языческим богам. В ответ святой твердо исповедал свою веру во Христа. Тогда священномученика Харалампия подвергли жестоким истязаниям. Его подвесили на дереве и строгали тело железными крюками до тех пор, пока не содрали кожу с головы до ног. «Благодарю вас, братие, — говорил при этом мученик. — Острогавши тело, вы обновили мой дух». Воины Порфирий и Ваптос, истязавшие святого епископа, были так поражены его незлобием и терпением, что открыто исповедали Воскресшего Христа. Оба они были тотчас усечены мечом. Вместе с ними были усечены три женщины, которые, подобно Порфирию и Ваптосу, уверовали во Христа.
Военачальник Лукий сам взял орудия пыток и жестоко терзал тело святого Харалампия, но вдруг руки его отнялись у локтей. Лукиан, увидя это, плюнул в лицо священномученика Харалампия, и внезапно голова его повернулась назад лицом. Тогда народ, объятый ужасом, стал молить святого мученика отвратить Божий гнев. С ними просил и Лукий. По молитвам святого мученика Лукий и Лукиан были исцелены. Тогда и Лукий уверовал во Христа и крестился. Множество очевидцев также обратились к истинной Христовой вере, другие получали исцеления от различных недугов по молитвам священномученика Харалампия.
Лукиан донес обо всем случившемся императору Септимию Северу (193-211), находившемуся в Антиохии. Император распорядился привести святого к нему. Исполняя приказание, воины вбили в тело мученика острый железный гвоздь, в бороду вплели веревку и, обмотав вокруг шеи, повлекли его к императору. Сам император, увидев святого, вонзил в грудь священномученика Харалампия три острых кола, а потом приказал палить его на медленном огне. Но сила Божия укрепляла святого Харалампия, и он остался невредим.
По молитве священномученика вновь стали совершаться чудеса. Святой изгнал диавола из человека и воскресил мертвого юношу. Сам император пришел в ужас, но вскоре вновь ожесточился и подверг святого Харалампия другим страшным мукам. Видя его терпение, дочь Септимия Севера Галина уверовала во Христа и стала убеждать в истинности христианской веры своего отца. Но император после новых истязаний осудил священномученика на смерть.
«Благодарю Тебя, Господи, за милость Твою. Помяни меня во Царствии Твоем», — сказал святой, воззрев на небо, и после этих слов преставился — прежде, чем меч коснулся его (+ 10 февраля 202).
Галина с честью погребла святое тело страдальца. Память священномученика Харалампия Церковь празднует в день его преставления — 10 февраля.
Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/
https://www.youtube.com/embed/6f-m6OCKT6M

www.zarvanycia.cc.ua Як провести Великий піст? У чому суть Велик

  • 22.02.15, 22:14

www.zarvanycia.cc.ua Як провести Великий піст? У чому суть Великого посту?

Великий піст — це підготовка християн до найголовнішого свята — Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту — не в тому, щоб чогось не їсти, а у нашій концентрації на головному в житті. Тілесне постування допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки із Богом та людьми.
Що можна їсти впродовж посту?

Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.

Варто зазначити, що в Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів: він регламентує і такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців. Що до парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю.

Християнство — це не “релігія шлунку”. Під час посту їжа має бути простою. Треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо.
Хто може не тримати піст?

Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу — вона може це робити. Є певні послаблення і для студентів: так, у духовних навчальних закладах під час Великого посту по суботах та неділях дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту можна звертатися до священика.

Проте, послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, за медичними показаннями молоко чи інші продукти, але постувати в іншому — обмежити себе у веселощах, телебаченні та інтернеті, менше проводити часу у соціальних мережах.
Як постувати дітям?

Діти можуть не дотримуватися посту, або трохи постувати вдома, а у школі їсте те, що там подають. Варто розповідати дітям про піст як про особливий період життя, час покаяння та очищення, час підготовки до Великодня. Хай вони бачать, як постують батьки. Краще не примушувати дітей постувати, а пропонувати їм це на власний розсуд. Примуси в релігійній сфері роблять протилежний ефект: підліток, якого в дитинстві примушували постувати чи ходити на довгі службі, може надовго відвернутися від церкви.
Чи можна вживати алкоголь?

Під час Великого посту церковний устав дозволяє вживати помірну кількість вина чи пива по суботах та неділях. У тій культурі, де склався наш устав, міцних напоїв не було зовсім, а вино обов’язково розводили наполовину водою. Тож, стосовно міцних напоїв кожен може вирішувати сам: чи зовсім відмовитися від них на термін посту, чи дозволити собі помірковано вживати у ті дні, коли за уставом дозволяється вино. А пам’ятати про поміркованість варто усім.
Чи можна їсти морепродукти?

Церковний устав це не регламентує. За грецьким звичаєм, морепродукти дозволяють вживати по суботах та неділях. Проте у нашій країні деякі види морепродуктів вважаються делікатесами. А екзотичну їжу навряд чи можна вважати пісною. Згадаємо святого Іоанна Златоустого, який проповідував про те, що вартість пісного обіду має бути меншою за вартість скоромного — а різницю, каже він, треба віддати бідним.
А що про солодощі?

Це саме стосується також солодощів, серед яких можуть бути зовсім пісні за складом продуктів, але надто екзотичні та зовсім не пісні за ціною.
Піст та 8 березня?

Як поводити себе, коли 8 березня припадає на піст? Звичайно, подарувати жінці квіти — не гріх. Але що стосується веселощів та “корпоративів”, то під час посту це навряд чи доречно. Якщо склалося так, що ви не можете відмовити людям, з якими працюєте, то можна організувати стіл так, щоб він не був великим порушенням посту. Наприклад, можна замовити суші та легке біле вино. Це саме стосується і випадків, коли під час посту запрошують на день народження. Відмовою можна образити людину, і часом буває краще піти, але поводити себе стримано, ніж ставати у фарисейську позу.
Що читати під час Великого посту?

За церковними богослужіннями впродовж Великого посту прочитуються три біблійні книги: Буття, Притчі та книга пророка Ісаї. Деякі духівники радять за час посту прочитати усі чотири Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Буде корисно прочитати будь-які книги зі складу Біблії, так щоб нарешті прочитати її повністю. Це корисно для розуму і для душі. Читати Святе Письмо треба не тільки з метою дізнатися про щось нове, але й для того, щоб скеровувати у вірному напрямку своє життя.

Крім Святого Письма, корисно читати і твори святих отців та сучасних християнських авторів. Серед розмаїття церковної літератури можна порекомендувати твори св. Іоанна Златоуста, авви Дорофея, Феофана Затворника, митрополита Антонія Сурозького… До речі, церковна лавка Спасо-Преображенського храму пропонує багатий вибір церковної літератури на різні смаки.

Нарешті, може бути корисним і читання світської книги, але не розважальної, а, наприклад, чогось зі світової класики. Це допомагає берегти розум від суєти.
Як молитись під час Великого посту?

Трохи більше, ніж ви це робили раніше, та більш зосереджено. Можна, скажімо, кожного дня читати по кафізмі з Псалтирі. До звичайних молитов протягом буденних днів Великого посту додається молитва преподобного Єфрема Сиріна, яка у церкві повторюється на кожному богослужінні. На кожне прохання цієї молитви кладуть земний поклон.
Великопісна молитва святого Єфрема Сиріна

Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослав’я не дай мені.

Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму.

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.
Коли ходити до церкви?

Під час Великого посту треба додати зусиль для того, щоб прийти на сповідь та причаститися Тіла і Крові Христових. Не відкладайте це на останній тиждень. Якщо давно не сповідалися — краще прийти у суботу, а не в неділю, коли менше людей та у священика є можливість приділити вам більше уваги.

Для того, щоб відчути особливу, неповторну атмосферу “світлої печалі”, яку створюють великопісні богослужіння, треба прийти до церкви не тільки у суботу чи неділю, а у буденні дні. Богослужіння по суботах і неділях під час Великого посту майже не відрізняється від звичайного. Якщо є можливість та дозволяє графік роботи, варто хоча б один раз прийти на Літургію Передосвячених Дарів. Тут також можна висповідатися та причаститися та разом із тим “зануритися” у трепетну та тиху красу великопісних буднів.
Що ще можна зробити?

Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки…), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Усі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті — це робити усім добро та любити людей. Жити не заради себе, а для інших. Можна знайти багато корисних речей, зробити які — цілком у наших зусиллях. Зібрати речі для дитячого будинку, зробити щось по дому, приготувати вечерю батькам, розібрати завали у кладовці, просто проводити кожного вечора півгодини зі своїми дітьми… Було б тільки бажання.

Про піст:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/vDNjB-RqGsY

www.zarvanycia.cc.ua Святой мученик Никифор Антиохийский

  • 22.02.15, 21:58

www.zarvanycia.cc.ua Святой мученик Никифор Антиохийский

Святой мученик Никифор жил в городе Антиохии Сирийской. В этом же городе жил также пресвитер Саприкий, с которым Никифор был очень дружен, так что их считали за родных братьев. По наущению вражию они поссорились, и прежнюю любовь сменила вражда и ненависть. Через некоторое время Никифор пришел в себя, раскаялся в своем грехе и не раз просил через своих друзей прощения у Саприкия, но тот не хотел простить его. Тогда Никифор сам пришел к своему бывшему другу и горячо просил прощения, но Саприкий был неумолим. В это время императорами Валерианом (253 - 259) и Галлиеном (260 - 268) было воздвигнуто гонение на христиан, и одним из первых предстал пред судом пресвитер Саприкий. Он твердо исповедал себя христианином, претерпел истязания за свою веру и был приговорен к смерти через усечение мечом. Когда его вели на казнь, Никифор со слезами умолял о прощении, называя его святым мучеником, который скоро предстанет перед Господом и воспримет венец от Него.

Но пресвитер Саприкий ожесточился сердцем и даже перед смертью не захотел простить своего брата-христианина. За это Господь удалил от Саприкия Свою благодать, укреплявшую его во время перенесения мучений, и он, уже почти достигнув блаженного конца своего подвига, вдруг устрашился смерти и согласился принести жертву идолам. Напрасно святой Никифор уговаривал со слезами Саприкия, чтобы он не губил себя отречением, стоя уже на пороге Царства Небесного. Тогда святой Никифор сказал палачам: "Я христианин и верую в Господа нашего Иисуса Христа, от Которого отвергся Саприкий. Казните меня вместо Саприкия". Тут же палачи донесли об этом правителю. Последовал приказ: Саприкия отпустить, а вместо него усечь мечом Никифора. Так воспринял мученический венец святой Никифор.

День для примирення ворогуючих та розповідь про святого:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/gF5YqO34X44