Зовсім не хотілось про сумне..., але пісня така зворушлива,що не могла залишити її без уваги
Пісні Ірини Лончини знайдете ТУТ
Склад гурту:
Дага Грегорович — вокал, live electronics; Дана Вінницька — вокал, клавіші; Миколай Поспежальський — контрабас, скрипка;
Гран-прі конкурсу здобула Оксана Муха, виконавши пісню із доробку Квітки Цісик "Тече річка невеличка" та пісню із власного дебютного альбому RE:SHETO "За річкою, за Дунаєм".
(http://www.resheto.com/uk/news.html)
"Моя історія – історія дівчини, що знайшла скарб. Вже і не замислююсь, як воно сталось, оте моє пісенне благовіщення. Зростала у снах і мріях батька і матері, що мене як пташа вигодовували. Вони і подарували мені отой пісенний всесвіт, що лиш тепер його скарбом назву. Люди і наставники, добродії, мов хмари мене водою орошували - проростай, учись. Проросла – а довкола рай розвивсь, повен пісень край мій буя, ступила ближче – а то лиш відблиск у змокрілих очах матері і батька. Поле стерням коле - вижате вщент, що й на посів не буде, лиш де-не-де колосок залишивсь. Люд добро розтяга. Така моя вітчизна. Заболіло. Аж тут зірниця засвітила – Ніна Матвієнко, Квітка Цісик, Дударик... Дивлюсь на них, мов у звечоріле небо зорями застелене, і серце тихне, і жалю нема, лиш радість зостається. А скарб мій є у тім, що в жилах кров тече землі цієї, українська. Отак живу, співаю і учусь." Запрошую послухати Альбом "РЕШЕТО"
Людської пам'яті ріка... Не забудь, яка гірка Любов між нами - В самоті блука, В далині зника Поміж берегами. Не забудь моїх очей В тужливій темряві ночей. Не мовчи, о, не мовчи - Моє ім'я ти Вічно шепочи, Вічно шепочи, Щоб не забувати. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь. Не забудь, не забудь. Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, - Пливе, не тоне в тій ріці моя любов. Одізвись мені колись, Луною в серці одізвись, Чи приснись, бодай приснись Дощем травневим, Зіркою в очах, Птахом в небесах, Цвітом яблуневим. Пам'ятай, що з летом днів Виходить пам'ять з берегів, Залива усе довкіл Вогнем любові, Греблі часу рве, Як життя живе, Як весняна повінь. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь - Не забудь, не забудь. Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, - Пливе, не тоне в тій ріці моя любов. Не забудь, яка стрімка Людської пам'яті ріка. - Там любов моя гірка Не зника, не зника. |