Почему людям платят по-разному (притча)

  • 18.02.23, 10:41
Один работник заходит к хозяину и спрашивает:
– А почему ты платишь мне всего одну монету в неделю, в то время как Елисею – пятнадцать? Хозяин смотрит в окно и говорит:
– Слышу, кто-то едет. Нам сена на зиму нужно купить. Выйди-ка, посмотри, не сено ли везут.

Вышел работник.
Зашел и говорит:
– Правда, сено.
– А не знаешь, откуда? Может, с Васильковских лугов?
– Не знаю.
– Так сходи и спроси.
Пошел тот.
Снова входит:
– Точно, с Васильковских.
– А сено какого укоса – первого или второго?
– Не знаю.
– Так сходи, узнай!
Вышел работник.
Возвращается:
– Хозяин! Первого укоса!
– А не знаешь, почем?
– Не знаю.
– Так сходи, узнай.
Сходил.
Вернулся и говорит:
– Хозяин! По двадцать монет.
– А дешевле не дают?
– Не знаю.

В этот момент входит Елисей и говорит:
– Хозяин! Мимо везли сено с Васильковских лугов первого укоса. Просили по 20 монет. Сторговались по 17 за воз. Я их загнал во двор, сейчас разгружают.
Хозяин поворачивается к первому:
– Теперь ты понял, почему тебе платят 1 монету, а Елисею – 15?

Как Wednesday "придумала" свой танец

  • 16.02.23, 11:44
Фрагмент мюзикла Sweet Charity 1969 года

Притча о том как отец показал сыну, что такое мнение людей

  • 10.02.23, 19:17
Они сели оба на осла и поехали по ближайшим деревням. В первой же их окликнули и побранили за то, что они вдвоём едут на животном, не жалея его. Отец слез.

Во второй деревне побранили сына, за то, что тот не любит отца, который вынужден идти пешком.

Дальше на осла сел только отец и в третьей деревне уже его бранили за бездушность к юному сыну.

После этого они вырубили в лесу жердь, связали осла и понесли на себе. В следующей деревне их бранили за срубленное дерево и их глупость - ведь осла можно было и дома оставить.

После они взяли осла под уздцы, но в этом случае их обозвали болванами, ведь осёл идёт понапрасну, без дела.

В итоге отец сказал сыну, что так будет всегда - если ты не думаешь своей головой, а живёшь мнением людей и их умом, то никогда никому не угодишь.

Притча про уверенность

  • 08.02.23, 08:38
Великий японский воин по имени Нобунага решил атаковать противника, хотя врагов было в десять раз больше. Он знал, что победит, но солдаты его сомневались.

По дороге он остановился у синтоистской святыни и сказал своим людям:
— «После того, как я навещу святыню, я брошу монетку. Если выпадет орел - мы победим, если решка - проиграем. Судьба держит нас в руках»

Нобунага вошел в святыню и молча помолился. Выйдя, он бросил монетку. Выпал орел. Его солдаты так рвались в бой, что легко выиграли битву.

— «Никто не может изменить судьбу», - сказал ему слуга после битвы.
— «Конечно, нет» - ответил Нобунага, показывая ему монетку, у которой с обеих сторон был орел.

Не розгойдуйте човен!

  • 04.02.23, 18:19
У слуг награбоване за борт випадає!

Дьявол и Священник - притча

  • 03.02.23, 16:15
Дьявол вошёл в храм, огляделся, совершенно чужеродный среди золоченных фресок и икон в золоте и драгоценных камнях. Одет в строгий, чёрный костюм, на брюках видны аккуратные стрелки. Итальянские туфли выбивают из пола чистый звук, похожий на цоканье подков. С интересом, по — хозяйски оглядываясь, Дьявол идёт к алтарю.
Священник золотой рясе, по началу застыл, затем схватился за висящий на груди крест, больше похожий на золотую дубину. В тусклом свете на запястье служителя сверкнули массивные часы, дьявол улыбнулся, за такие можно купить не одну квартиру, да ещё на машину останется. Священник истово замолился, то и дело целуя крест и освящая Дьявола знамением.
Нечистый прошёл мимо лотка с свечами, покосился на ценники и табличку «Свечи, купленные вне храма, Богу не угодны!», громко засмеялся. Стены церкви мелко затряслись, точно бока испуганного пса.
— ИЗЫДИ! ИМЕНЕМ ГОСПО…
— Молчать. — спокойно сказал Дьявол. — У тебя нет права прикрываться Им.
Священник выпучил глаза, по раскормленному лицу побежали крупные капли пота, рот беззвучно раскрывается, как у выброшенной на берег рыбы. Дьявол подошел почти в упор, служитель попятился, запнулся о рясу и повалился под алтарь.
— Ты сейчас, наверное, думаешь, зачем Я здесь? Почему меня не сжигает святой дух царящей в храме?
Дьявол сел рядом с священником на колени, заглянул в глаза.
— Да всё просто, аз есьм Люцифер. Я имею право входить на Небеса и там, обвинять Господа. Всё согласно Его воле. Никто не любить слушать подхалимов, постоянно. Так что нет на свете церкви куда бы я не смог войти, тем более… ха-ха-ха… Здесь далеко не святое место.
Священник побледнел, лицо приобрело болезненно синюшней оттенок. Многочисленные иконы взирают на них с ледяным равнодушием, даже святые мощи, лежат неподвижно, будто выжидают финала.
— Кстати, отличный у тебя, батюшка, автомобиль. Бентли, ух всегда любил их дизайн, одобряю выбор! Сколько такой стоит? Тысяч пятьсот долларов? Хорошо зарабатываете! Правда странным способом, видел я этих богомольных старушек, что отрывают от мизерной пенсии вам в коробочку с подношениями «На храм» …ахаххах…
Сатана зашелся смехом, в уголках глаз выступили слёзы. Отсмеявшись, аккуратно вытер их белоснежным платочком из нагрудного кармана.
— Истинно, восхищаюсь вами, ведь даже мне было бы совестно обирать столь неимущих.
Священник затрясся, под рясой необъятное брюхо пошло волнами, точно огромный студень.
— Торговля в храме, от такого даже милосердный Иисус в ярость приходил! Вспомнить только тот погром, описан он правда суховато, в жизни было куда красочнее и кровавее. Прямо вспомнить приятно.
— Вы… вы заберёте меня в ад на муки вечные? — с трудом выдавил служитель.
— Что? Нет!
Дьявол резко поднялся, даже отступил на шаг, поражённый вопросом.
— С чего бы мне наказывать столь ценного для меня слугу? Нет! Я пришёл выразить восхищение вашим упорным трудом! Заклинаю, продолжайте в том же духе! Воруйте, обманывайте, обдирайте до нитки! Давите прохожих машиной! Ваш труд просто неоценим! Ещё десяток лет и новое поколение пойдет жечь храмы! Ах… какое чудесное время будет! Вот вам презент, лично от меня.
Сатана исчез, оставив на полу деревянный футляр. Священник поднял трясущимися руками, осторожно открыл, ожидая получить адское пламя в лицо. Внутри лишь золотая ручка, на бархатном ложе. По всей длине идёт изящная гравировка:
«Лучшему из лучших. С великим уважением, Л.»
©

Сказка о ненужной жертве

  • 01.02.23, 18:50
Просто и наглядно о том, как мы сами готовы испортить себе жизнь.

– Здесь занимают очередь на жертвоприношение?
– Здесь, здесь! За мной будете. Я 852, вы – 853.
– Ой, мамочки… Это когда же очередь дойдет?
– Не беспокойтесь, тут быстро. Вы во имя чего жертву приносите?
– Я – во имя любви. А вы?
– А я – во имя детей. Дети – это мое все!
– А вы что в качестве жертвы принесли?
– Свою личную жизнь. Лишь бы дети были здоровы и счастливы. Все, все отдаю им. Замуж звал хороший человек – не пошла. Как я им отчима в дом приведу? Работу любимую бросила, потому что ездить далеко. Устроилась нянечкой в детский сад, чтобы на виду, под присмотром, ухоженные, накормленные. Все, все детям! Себе – ничего.
– Ой, я вас так понимаю. А я хочу пожертвовать отношениями… Понимаете, у меня с мужем давно уже ничего не осталось… У него уже другая женщина. У меня вроде тоже мужчина появился, но… Вот если бы муж первый ушел! Но он к ней не уходит! Плачет… Говорит, что привык ко мне… А мне его жалко! Плачет же! Так и живем…
Распахивается дверь, раздается голос: «№ 852, проходите!».
– Ой, я пошла. Я так волнуюсь!!! А вдруг жертву не примут?

№ 853 сжимается в комочек и ждет вызова.

Время тянется медленно, но вот из кабинета выходит № 852.
– Что? Ну что? Что вам сказали? Приняли жертву?
– Нет… Тут, оказывается, испытательный срок. Отправили еще подумать.
– А как? А почему? Почему не сразу?
– Ох, милочка, они меня спрашивают: «А вы хорошо подумали? Это же навсегда!». А я им: «Ничего! Дети повзрослеют, оценят, чем мама для них пожертвовала». А они мне: «Присядьте и смотрите на экран». А там такое кино странное! Про меня. Как будто дети уже выросли. Дочка замуж вышла за тридевять земель, а сын звонит раз в месяц, как из-под палки, невестка сквозь зубы разговаривает… Я ему: «Ты что ж, сынок, так со мной, за что?». А он мне: «Не лезь, мама, в нашу жизнь, ради бога. Тебе что, заняться нечем?». А чем мне заняться, я ж, кроме детей, ничем и не занималась??? Это что ж, не оценили детки мою жертву? Напрасно, что ли, я старалась?

Из двери кабинета доносится: «Следующий! № 853!».
– Ой, теперь я… Господи, вы меня совсем из колеи выбили… Это что ж??? Ай, ладно!

– Проходите, присаживайтесь. Что принесли в жертву?
– Отношения…
– Понятно… Ну, показывайте.
– Вот… Смотрите, они, в общем, небольшие, но очень симпатичные. И свеженькие, неразношенные, мы всего полгода назад познакомились.
– Ради чего вы ими жертвуете?
– Ради сохранения семьи…
– Чьей, вашей? А что, есть необходимость сохранять?
– Ну да! У мужа любовница, давно уже, он к ней бегает, врет все время, прямо сил никаких нет.
– А вы что?
– Ну что я? Появился в моей жизни другой человек, вроде как отношения у нас.
– Так вы эти новые отношения – в жертву?
– Да… Чтобы семью сохранить.
– Чью? Вы ж сами говорите, у мужа – другая женщина. У вас – другой мужчина. Где ж тут семья?
– Ну и что? По паспорту-то мы – все еще женаты! Значит, семья.
– То есть вас все устраивает?
– Нет! Нет! Ну как это может устраивать? Я все время плачу, переживаю!
– Но променять на новые отношения ни за что не согласитесь, да?
– Ну, не такие уж они глубокие, так, времяпровождение… В общем, мне не жалко!
– Ну, если вам не жалко, тогда нам – тем более. Давайте вашу жертву.

– А мне говорили, у вас тут кино показывают. Про будущее! Почему мне не показываете?
– Кино тут разное бывает. Кому про будущее, кому про прошлое… Мы вам про настоящее покажем. Включаем, смотрите.
– Ой, ой! Это же я! Боже мой, я что, вот так выгляжу??? Да вранье! Я за собой ухаживаю.
– Ну, это ваша душа таким образом на внешности проецируется.
– Что, вот так??? Плечи вниз, губы в линию, глаза тусклые, волосы повисшие…
– Так всегда выглядят люди, если душа плачет…
– А это что за мальчик? Славненький какой… Смотрите, как он ко мне прижимается!
– Не узнали, да? Это ваш муж. В проекции души.
– Муж? Что за ерунда! Он взрослый человек!
– А в душе – ребенок. И прижимается, как к мамочке…
– Да он и в жизни так! Прислоняется. Тянется!
– Значит, не вы к нему, а он к вам?
– Ну, я с детства усвоила – женщина должна быть сильнее, мудрее, решительнее. Она должна и семьей руководить, и мужа направлять!
– Ну так оно и есть. Сильная, мудрая решительная мамочка руководит своим мальчиком-мужем. И поругает, и пожалеет, и приголубит, и простит. А что вы хотели?
– Очень интересно! Но ведь я ему не мамочка, я ему жена! А там, на экране… Он такой виноватый, и к лахудре своей вот-вот опять побежит, а я его все равно люблю!
– Конечно, разумеется, так оно и случается: мальчик поиграет в песочнице, и вернется домой. К родной мамуле. Поплачет в фартук, повинится… Ладно, конец фильма. Давайте завершать нашу встречу. Будете любовь в жертву приносить? Не передумали?

– А будущее? Почему вы мне будущее не показали?
– А его у вас нет. При таком настоящем – сбежит ваш выросший «малыш», не к другой женщине, так в болезнь. Или вовсе – в никуда. В общем, найдет способ вырваться из-под маминой юбки. Ему ж тоже расти охота…
– Но что же мне делать??? Ради чего я тогда себя буду в жертву приносить???
– А вам виднее. Может, вам быть мамочкой безумно нравится! Больше, чем женой.
– Нет! Мне нравится быть любимой женщиной!
– Ну, мамочки тоже бывают любимыми женщинами, даже часто. Так что? Готовы принести жертву? Ради сохранения того, что имеете, и чтобы муж так и оставался мальчиком?
– Нет… Не готова. Мне надо подумать.
– Конечно, конечно. Мы даем время на раздумья.
– А советы вы даете?
– Охотно и с удовольствием.
– Скажите, а что нужно сделать, чтобы мой муж… ну, вырос, что ли?
– Наверное, перестать быть мамочкой. Повернуться лицом к себе и научиться быть Женщиной. Обольстительной, волнующей, загадочной, желанной. Такой цветы дарить хочется и серенады петь, а не плакать у нее на теплой мягкой груди.
– Да? Вы думаете, поможет?
– Обычно помогает. Ну, это в том случае, если вы все-таки выберете быть Женщиной. Но если что – вы приходите! Отношения у вас замечательные просто, мы их с удовольствием возьмем. Знаете, сколько людей в мире о таких отношениях мечтают? Так что, если надумаете пожертвовать в пользу нуждающихся – милости просим!
– Я подумаю…

№ 853 растерянно выходит из кабинета, судорожно прижимая к груди отношения.

№ 854, обмирая от волнения, заходит в кабинет.
– Готова пожертвовать своими интересами ради того, чтобы мамочка не огорчалась.

Дверь закрывается… По коридору прохаживаются люди, прижимая к груди желания, способности, карьеры, таланты, возможности – все то, что они готовы самоотверженно принести в жертву…

©

Война - предсказание №2

  • 25.01.23, 22:28
Мої видіння опишу до початку війни в Україні, а точніше за декілька днів до 24.02.2022.

До початку війни в Україні в лютому 2022 року я побачив велику кількість людей, які повертаються в Україну, масштабні повернення до 2025, до 2027 та 2030 років, це також повернення українських емігрантів які прожили за кордоном 20 і більше років. Що спонукало їх повернутись? Розвинутість і процвітання України. Про це розповідав своїм друзям і близьким за кордоном, реакція була неоднозначною і недовірливою.
Причиною цього мали стати події, які повністю трансформують свідомість нашої держави. Я бачив тотальну зміну на всіх рівнях, починаючи від простих людей, закінчуючи всіма владними органами, де відбулись колосальні еволюційні зміни.
Великі інвестиційні проекти, розвинуте народне господарство, туризм, армія, інфраструктура, вся економіка загалом та дипломатичні відносини на високому рівні, а основне - щасливі, в достатку, свідомі і доброзичливі люди 🙏
Величезні зміни чекають нас, але що мало дати такий поштовх, на той час було не зрозуміло.
Багато років тому я бачив Україну квітучою розвинутою і сильною державою, на яку рівняються всі навколо, з якої бере початок новий порядок Світостворення як в духовному так і на соціально-політичному рівнях, де свобода людини, духовність, морально-етичні принципи, культура, екологія та економіка несуть в своєму розвитку першочергові цінності Людини, бо саме ці якості свободи в собі несе код ДНК українців. Бажаючих жити в Україні буде дуже багато, та перевага надаватиметься в першу чергу тим українцям, які повертаються на свою рідну землю, а потім всім бажаючим. Україна стає прикладом держави вільних щасливих людей, з прекрасними економічними і політичними відносинами з Світом. Україна виходить на Світову політичну арену, де її запрошують стати членом різних світових об’єднань на рівні з іншими цивілізованими державами, а також стає ініціатором нових об’єднань і союзів. Економічно-інвестиційна зацікавленість та діяльність в державі вражає своїм розвитком, і вона стає однією з найбагатших країн світу.
Так мало відбутися, але в Україні перед цим мала пролитись кров. Ми думали, що після помаранчевої революції 2004 року прийдуть зміни, потім Революція Гідності 2014 року наближала цю думку, бо тоді на майдані вже трапились трагічні події і пролилась кров. Але жодна наша революція на які ми так сподівались, таких змін не дали, це був тільки довгий шлях…
Згадуючи про такі перспективи в розмовах, хтось сміявся, хтось мовчав, а хтось сперечався і доводив неможливість цього через недолугість влади та корупційного менталітету українців. І в той час я не міг пояснити чому маю таку впевненість і таке бачення, знав що це має відбутись та не розумів яким чином. Не зрозуміло було, що ще має об’єднати наш народ, щоб відбулись такі зміни в державі та свідомості людей.
І ось я бачу масові повернення українців додому - видіння напередодні війни 🙏
І з початком війни в Україні та масовою міграцією в країни Європи та Америки стало зрозумілим про що це все було.
Перехід відбувається саме зараз, і він торкнеться абсолютно всіх на планеті, хоч початок бере з України ❤️
Народ і владу об’єднала війна в міцний єдиний кулак, і тому повернення до корумпованої системи влади більше не буде. Відбудуться великі чистки в країні, викриють абсолютно все, і у владних гілках на всіх рівнях винні понесуть справедливі покарання за свої неправомірні і корумповані дії.
Буде надзвичайно багато викриттів - це буде справжня чистка державних зрадників яка почалась з початком війни і продовжуватиметься після нашої перемоги, особливо дістанеться тим українським політикам і так званим «елітам», що збагачувались завдяки корупційним схемам і махінаціям від початку Незалежності України і до сьогоднішнього часу, за все прийде розплата, маски будуть скинуті.
Я бачив також великі ракети, і потужні вибухи, які вже не були на території України.
Україна стане початком протистоянь великих держав - великої війни, але це буде не довго і не на території України, це буде Азія (колись бачив вибухи в пустелях Сирія, Іран чи інших арабських країнах).
Це все Всесвітній Вищий Задум для пробудження людей і зміни старої парадигми системи на нову. Зміниться абсолютно все, і зміни вестимуть до кращого свідомого життя на всій планеті. Людство переходить з періоду дитинства в період юності 🙏
Бачив побитого путіна що сидів як бомж на вулиці, а потім бачив його в білому гробу (білий колір - капітуляція). Паралельно цій події відбудеться зміна влади зверху в кремлі, буде показовий похорон вождя (йому допоможуть піти як всім правителям московії), все це переростатиме в масові протести і бунти та розділення територій на росії, бунт буде і в Білорусії, збройні повстання військових які розділяться на два табори, але шансів у Лукашенка не буде, його будуть судити, термін ув’язнення - дорівнює терміну його правління або пожиттєвий. Кадирова знищать свої за законами Кавказу та за зраду своєму народу, Кавказ відділиться від росії, буде громадянська війна.
На Росії буде біда, все буде котитись вниз, роздор, кримінальні розбірки, боротьба за владу і за куш, вбивства, репресії, табори, а також багато вибухів, росія ставатиме все слабшою і слабшою. Так реалізовуватиметься їх карма за все, за лицемірство, за бездушність, за байдужість, за ненависть, за заздрість, за рабство і страх перед своїм царем. Там все тільки почнеться, і весною 2023 року буде багато вбивств і насильницьких смертей в нинішньому керівництві росії «ключові персони», вся вертикаль влади посипеться як «карточний домік» що приведе до розпаду рф і втрати територій. Вони поки що не можуть усвідомити тих масштабів розплати які їх чекають, це буде повтор подій історії усунення царського імперіалізму. Там буде велика революція, громадянська війна, і це може стосуватись подекуди ще ЗСУ, але не на території України, всі можливі конфлікти перейдуть на територію росії. В росії революційні зміни будуть у владі, релігії, та територіальній цілісності, такої держави як РФ яку ми знали багато років більше не буде.
Зимою, в січні та лютому 2023 року, Україну чекають останні важкі збройні випробування та прильоти. Спробують полізти знову на центральну Україну, Київ та Одесу, супроводжуючи ракетними обстрілами, будуть бої, але їм не вдасться нічого крім величезних втрат, і після цього відбудеться перелом і ЗСУ перейдуть вже в остаточний наступ по всіх фронтах, так як ніхто не очікував.
Масштабна війна на території України закінчиться навесні 2023 року, ближче до літа (можливо перша половина червня). Ймовірні дати закінчення масових бойових дій на території України, знакові історичні дати переламних подій які наближатимуть нашу перемогу і ймовірну не офіційну, а фактичну дату перемоги пропишу, їх всього 9 :
04.03.2023, 13.03.2023, 22.03.2023 - (зосереджую увагу на знаковій даті для нас 22 березня 2023 року)
03.04.2023, 12.04.2023, 21.04.2023,
02.05.2023, 11.05.2023, 20.05.2023,
Все закінчиться дуже раптово як і почалась відводом російських військ, хоч локальні короткочасні бої можуть ще вестись, але повна капітуляція росії буде підписана восени 2023 року, після масових і точних ударів по складах і воєнних базах рф та знищення великої кількості окупантів на території України, масових бунтів в рф, та ще відбудеться щось таке що ніхто не міг собі уявити навіть і все різко зміниться. Відбуватимуться дуже дивні події, які приведуть Україну до перемоги, а також сучасне озброєння і надзвичайна військова тактична перевага ЗСУ.
Окремі наші території які не будуть повернуті до кінця війни - повернуться в найближчий час після завершення війни, в тому числі і Крим. Влада рф одноголосно вирішить повернути все Україні, і почнуться процеси підрахування і виплат репарацій.
В травні 2023 буде офіційна новина і неймовірна радість прийде в серце кожного українця, вся країна видихне з полегшенням. Дух перемоги над окупантом і червоною чумою, з якою боролися ще наші діди і прадіди - окутає всіх, всі з нетерпінням чекатимуть на офіційно-підписані документи про нашу Перемогу, повернення наших територій та признання виплат репарацій Україні до кінця 2023 року. День незалежності України стане справжнім святом кожного українця в Світі. Радість і сльози на очах… відзнаки всім героям… пам’ятатимуть про всіх… Це буде перемога не тільки військова, це буде перемога цінностей, ментальна і духовна перемога України, а за нею почнеться пробудження інших, бо справжні зміни настануть лише тоді, коли людство переможе свою гординю 🙏🇺🇦❤️
А потім буде шлях реабілітації кожного воїна, кожного українця і держави загалом, який вестиме до розквіту та процвітання 🇺🇦💐🌞
Весь світ говоритиме про Україну, як про економічне, соціальне та духовне чудо Світу і Україна стане прикладом для світових держав. 🌞❤️🙏
Дух України відродиться навіки і стане наставником для всього світу 🇺🇦

©Мірослав