Був Львів, Ужгород, вірніше, спочатку Ужгород, а потім Львів. І це було давно... Ми їли штрудель, пили каву, заглядали в крамнички, спілкувалися з місцевими, вибирали картини, гуляли фортецею... На душі було пасторально, ніби я , примостившись десь на окрайчику небесної зірки, вдивлялася в Україну, маленьку здалеку і таку гарненьку зблизька!

Шановні друзі! Якщо мене хтось читає саме тут, то знайте - я просто заблукала! Так, так : заблукала. Я досить довго сиділа на "милі", тобто на "мейл.ру", до тих пір, поки там не закрили остаточно блоги. Трапилося це саме в день анексії Криму.Бо нащо "вольнодуміє"? Я шукала паролі для входу в свої колись заведені українські поштові скриньки.І нарешті знайшла. Ура. Ура без окличного знаку. Бо нині не до окличних переможних знаків. Я...

Читати далі...

Хліба та видовищ - як завжди в цей день. Взагалі, вечір 24-го серпня пройшов з розмахом. До чого б це? З агітаційним концертом від ПР виступили (принаймні, ми застали) група Табула Раса, а слідом - Наталія Могилевська. Лапоногов відпрацював на совість, а Наталка - .... мені не дуже сподобалось. Заклики "Я люблю вас, Сумы!", "Вы лучшие!" "," Все вместе! "," Сегодня мы должны быть едины! &quot...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Часы , изготовленные по мотивам картины Сальвадора Дали "Постоянство памяти". Гадала на кофейной гуще.И верила - всё станет лучше...Ещё не осень, а хандра.И жаловаться не порана бесконечность дней унылых.Но почему-то небо стылымсегодня кажется с утра,как есть бумага - нет пера.И не рифмуется строка.Ну, не писать же мне "пока ?Я кофе пью. Тоска слегка ... &nbsp...

Читати далі...