Транслітерація

Пригадаймо латинський алфавіт, сучасний варіант якого містить 26 літер: A(а), B(бе), C(це), D(де), E(е), F(еф), G(ґ), H(га, аш), I(і), J(йот), K(ка), L(ель), M(ем), N(ен), O(о), P(ре), Q(ку), R(ер), S(ес), T(те), U(у), V(ве), W(дубль ве), X(ікс), Y(игрек), Z(зета, зет). Латинський алфавіт найпоширеніший у світі – обидві Америки, Австралія, Індонезія, більша частина Африки та Європи, кілька країн Азії. З однієї сторони це добре, легший обмін інформацією між народами. З іншої сторони латинські букви часто не передають фонетичних особливостей мов, тому вживаються додаткові позначки, штрихи, крапочки, перекреслення, підкреслення і т.п. Крім того, в багатьох країнах латинські літери в їхніх алфавітах читаються по-різному, що зводить нанівець ідею універсалізму цього алфавіту. Хоча в міжнародних стосунках латинський залишається найбільш універсальним алфавітом. У нас часто кожен для себе по-своєму транслітерує, наприклад за принципом подібності: літера У схожа на Y(игрек) – пишем Y замість У, літера И схожа на U – хай буде. Щоб такого розгардіяшу не було, для української мови встановлені наступні правила транслітерації (можна погуглити, для себе повторю):

Давно ведуться спроби латинізувати український алфавіт, але, як видно з таблиці навіть на простих прикладах, справа непроста, бо:

1 - Велика перевага кирилиці – її пристосування до слов’янських мов, в яких багато шиплячих звуків, вони компактно і однозначно передаються літерами Ж, Ц, Ч, Ш, Щ. Те ж стосовно йотованих Й, Є, Ї, Я, Ю. Крім того, практично в усіх країнах застосування кирилиці, літери читаються однаково, за деякими винятками.
2 – Відсутність апострофа та м’якого знаку робить слова зовсім іншого звучання, чим мова збіднюється. В багатьох випадках м’який знак все ж транслітерується апострофом всупереч правил.
3 – Передавання літери Ж латинськими ZH призводить до неоднозначності в таких словах як «згода, згин, зговір» і т.п. Є способи для таких слів вставляти після Z крапочки (bullet operator: поєднання клавіш 2219, Alt+x), щоб не читати як Ж: згин – zhyn. *(редактор сайта не відтворює такі знаки)
4 – Неоднозначно також передавання літери Ц латинськими Ts, бо в таких словах, як Краснокутський ( Krasnokutskyi), в дієсловах із закінченням  –ться (дивіться, мріється) виникає колізія. Іноді, щоб відрізнити ТС (TS) від Ц (TS) в транслітерації також використовується крапочка: Krasnokutskyi.
5 – Трапляються способи транслітерації йотованих за іншими правилами: й-y, ї-yi, є-ye, ю-yu, я-ya, але тоді закінчення прикметників –ий виглядають дивно -yy.
6 – Латинська літера L(ель) завжди читається м’яко (ім’я Lola звучить як Льоля), тому в деяких алфавітах вводять спеціальні позначки для твердих Л, або подвоєння цієї літери.
7 – Літера V на початку слова в деяких мовах читається як Ф (volk – фольк), тому, на мій погляд , краще застосовувати W.