Що наші предки думали про небо

Небо то здоровенне покривало, але хтозна, з чого воно зроблене...

Небо у вигляді площини, кольору ясно-фіолетового, прозоре, але настільки тверде, що може вдержати всіх небожителів.

Небо складається із якоїсь ніжної речовини. Туди, де небо сходиться з землею, ніхто ще не доходив.

Небо уявляють планетою, схожою на землю: кольору воно ясно-світлого, вогненного. Небо створив Бог для мешкання свого разом з ангелами. Поміж небом і землею начебто якась завіса, хмара, що створені Богом для того, щоб собою затуляти нас від неба: інакше воно б спалило всіх, хто в на землі, і навіть саму землю.

Небо синій дах в захмарному просторі.

Небо спирається на землю при кінці світу і там баби кладуть прачі на небо. Крім видимого неба є ще інше, що називається Імперійським. Воно прикривається видимим небом, ніби склом. За народним розумінням, на Імперійському небі перебуває сам Бог, а на видимому ангели і всі святі. Кажуть, що є такі щасливці, котрі бачили, як уночі розкривається видиме небо, відкриваючи Імперїйське таке ясне, мов сонце.

Це, що ми бачимо пад собою сипе, то це ще не небо, а це обо-локи; а те, що ходить під оболоками, то хмари, хмара така густа, як холодець; вона часом падає на землю, нею добре кабанів загодовувати, щоб гладкі були; а коли б людина її з'їла, то зробилася б черевата.

Синіх оболоків є аж сім, а восьме вже й справді небо, де сидить Бог на золотому кріслі і янголи літають. Справжнє небо не синє, а червоне.

Небо слугує оселею чистих духів.

Небо це надхмарний, невідомих розмірів простір такого кольору і ясності, що очі людські не могли б витерпіти, і тому воно затулено від очей людських хмарами: коли гримить грім і небо покажеться через розірвані хмари, на нього не можна дивитися так воно блищить.

Павло Чубинський, АНГЕЛИ НА СХОДАХ НЕБА, народні повіря та забобони

Підготовката упорядкування текстів ОКСАНИ ВЕРЕС

Київ, «Глобус», 1992 р.