Опісля ...

117.06.10, 07:35

217.06.10, 08:21

Останнє речення занадто самокритичне.

317.06.10, 08:31Відповідь на 2 від Davigadoff

Останнє речення занадто самокритичне.Мені здається все нормально, хіба що слово треба було взяти у лапки

417.06.10, 09:40Відповідь на 3 від Східняк

517.06.10, 11:07Відповідь на 2 від Davigadoff

Нічого критичного, бо читаючи його я роблю так
Адже закохавшись стаєш таким дурнуватим, таким наівним, таким байдужим до думок інших - вся ця свобода від стандартів і є щастя .

617.06.10, 11:41Відповідь на 5 від Офели

717.06.10, 15:48

Зрозуміло... Щодо останнього речення.

83.09.10, 01:32Відповідь на 5 від Офели

Нічого критичного, бо читаючи його я роблю так
Адже закохавшись стаєш таким дурнуватим, таким наівним, таким байдужим до думок інших - вся ця свобода від стандартів і є щастя.Женічка,не сумуй!Ти щаслива дівчина!Ти кохала.Напевно,була коханою,але,скорше за все, нікчемного чоловіка.Ти ще така молода!І така талановита і розумна!Ми тебе любимо!

93.09.10, 09:58Відповідь на 8 від Alter ego*

Знаєш, життя така штука... Зустрівся інший я й не сумую , але завжди порівнюю і у тому в чому був колишний краще висвітлюється в голові яскравіші ніж переваги нового кохання - а вони є!
Учора я подумала: от якби зустріти того, щоб поєднав усі добрі якості всіх тих що були коханими, але це, мабуть, ідеал, і мені з ним було б нецікаво...хоча мені не буває нецікаво з чоловіками ніколи (бо я піду до того як це станеться).
Одне я знаю напевно: треба вірити в те чим живеш і може тоді і досягнеш ідеалу!!!