Цінні поради від жіночого "ворога".

  • 24.07.14, 12:22
Таке «прикре» люстерко
Уповільнити візуальну старість допоможуть правильне харчування, регулярне живлення шкіри і масаж проти зморщок

Юлія КОСИНСЬКА   

Втрата колагену призводить до старіння. Але цей процес цілком можливо віддалити в часi. (Фото  з сайта dermmatch.su.)
Зморшки — та естетична прикрість, яка не оминає нікого. До когось вони «підкрадаються в люстерко» раніше, інших жаліють довше, однак вікові зміни в організмі так чи інакше з часом починають проявлятися на обличчі. Механізм старіння залежить від генетики, способу життя, шкідливих впливів екології, сонця, догляду за шкірою, вважають лікарі. Який примхливий колаген...

Є твердження, що з віком ми отримуємо те обличчя, на яке заслужили. Якщо людина була презирливою, зневажливою — непривабливі складки біля рота про це розкажуть. Якщо багато посміхалася — про це повідають зморшки біля очей: так звані «гусячі лапки». Тому не розчаровуйтеся завчасно: хоч як дивно, але багатьом пасує їхнє «заслужене» обличчя, на якому відбилися миті життя.

Так, зморшки неминучі, але кожен не проти відтермінувати їх «візит» якомога старанніше. Лікарі-косметологи кажуть, що основною причиною появи стійких складок на шкірі є недостатнє вироблення організмом колагену — особливого білка (протеїну), міцного і водночас досить еластичного. Саме колагенові волокна утворюють каркас шкірного покриву. Формування зморщок пов’язане із втратою вологи й нестачею пружності, коли в організмі бракує білкових молекул колагену й еластину.

— Процеси регенерації відбуваються під впливом вікових змін у клітинах шкіри, — пояснює Ольга Стриженко, столичний лікар-косметолог. — Вони починають рідше ділитися, втрачають здатність утримувати вологу і синтезувати корисні речовини. Цьому сприяють, зокрема, незбалансоване харчування, дієти, що призводять до нестачі в організмі вітамінів, мінералів, білків, жирів і вуглеводів. На роботу клітин шкіри негативно впливають стресові ситуації і неправильний спосіб життя (недосипання, брак свіжого повітря і фізичної активності, шкідливі звички).

Крім природного процесу старіння, велика роль в утворенні мімічних зморщок належить лицьовій мускулатурі. Її активне скорочення призводить до формування поперечних і поздовжніх складок на лобі, в куточках очей і рота. Цьому сприяє звичка бурхливо виражати свої емоції — морщити лоба, супитися, мружити очі, посміхатися.

«Правильна» подушка, броколі і фундук

Причина передчасної появи зморщок може бути пов’язана з різким зниженням ваги тіла, тривалим перебуванням у приміщеннях, де багато диму і дуже душно. І навпаки, турботливий і правильний догляд за шкірою, здоровий спосіб життя, повноцінне харчування й оптимістичний емоційний настрій протистоятимуть появі проблем зі шкірою, впевнена Ольга Стриженко.

Вона радить звертати увагу на положення голови під час сну: це також провокує передчасні зморшки на шиї. «Якщо голову постійно розташовувати високо на подушках, то вона нахилятиметься на груди, і на шиї, відповідно, з’являться прикрі складки, — зауважує Ольга Миколаївна. — Хронічні хвороби, порушення в роботі ендокринної та нервової систем, а також недостатньо налагоджене функціонування травної системи знижують наш імунітет. Це зменшує пружність шкіри, відтак провокує зморшки. Неякісні косметичні засоби для догляду за шкірою, а також часте застосування пудри, тональних кремів висушують шкіру, створюють умови для зморщок».

Зрозуміло, що вплинути на деякі фактори ми безсилі: ні генетичним чинникам, ні віковим факторам нічого не протиставиш. Однак якщо вести здоровий спосіб життя, налагодити раціональне харчування, регулярно і правильно доглядати за шкірою обличчя — естетичну старість можна зупинити на довше.

— Для відновлення колагену неабияке значення має вітамін С. Включайте в раціон продукти, багаті на нього: полуницю, цитрусові, червоний перець, капусту броколі, — зауважує Ольга Стриженко. — Вітамін С активізує клітини фібробласти (основний різновид клітин сполучної тканини людини), які й виробляють колаген. Проти зморщок і запалення шкіри добре борються омега-3 кислоти. Шукайте їх у морській рибі — лососі, форелі, сардинах, оселедцеві, тунці. Вживайте мигдаль, фундук, лляну олію. Ці кислоти знижують прояви різних запальних процесів в тілі, які ведуть до закупорювання пор шкіри, вугрів і появи передчасних зморщок.

Аби мати сяючу і гладку шкіру обличчя, лікарі-косметологи та дієтологи радять збагачувати меню червоними і зеленими овочами та фруктами: їжте моркву, томати, шпинат, щавель, червоні апельсини. Всі ці продукти є незамінними постачальниками бета-каротину — сильного антиоксиданту, який перетворюється в організмі на вітамін А. Саме цей вітамін відповідає за вироблення нових і позбавлення старих — відмерлих — клітин шкіри.

Від сонця подалі і — маска з білком

Окрім збалансованого харчування, запобігти появі зморщок допоможе комплекс вправ для м’язів обличчя. Головне — виконувати його регулярно. «Намагайтеся не притискати підборіддя до грудей. Так зможете запобігти появі подвійного підборіддя, тонкої в’ялої шкіри і складок на шиї, — зазначає лікар-косметолог. — Натомість корисніше і красивіше тримати голову трохи піднятою. Під час сну обличчя має лежати на подушці вільно, зариватися в неї не слід. Велике значення має стан зубів і своєчасне протезування. Відсутність зубів не тільки шкодить травленню, а й неминуче змінює форму обличчя: щоки западають, утворюються глибокі складки і борозни».

Зберегти свіжий колір обличчя допоможуть живильні маски. Вони перешкоджають утворенню зморщок і мають загальну тонізуючу дію на шкіру. «Проста й ефективна — білково-лимонна маска. Дуже люблю робити її сама і раджу клієнтам, — зізнається пані Ольга. — Яєчний білок збийте в піну, додайте сік iз половини лимона і сіль на кінчику ножа, суміш добре розмішайте. На очищену шкіру обличчя і шиї нанесіть суміш на 20 хвилин, потім змийте теплою водою. Наприкінці злегка зволожте обличчя кремом, який зазвичай використовуєте вдень».

Можна, за порадою лікаря, зробити жовтково-олійну маску. Яєчний жовток необхідно змішати з 1/2 ч. л. камфорної або рицинової олії. Або — яєчно-толокняну: до збитого яєчного білка або жовтка додати 1 ч. л. меду і 1 ст. л. толокна. «Якщо немає алергії на бджолині продукти, спробуйте жовтково-медову маску, — додає фахівець. — Яєчний жовток необхідно розтерти з 1/2 ч. л. меду і 1 ч. л. гліцерину. Добрий ефект дає дріжджова маска: 20-25 г дріжджів розведіть молоком або олією до густоти сметани. Якщо 25 г дріжджів розвести водою до густоти сметани і дати постояти до бродіння, то вийде добрий засіб для шкіри, враженої вугровим висипом».

Косметологи і дерматологи нагадують про шкідливий вплив на шкіру прямих сонячних променів, які провокують так зване фотостаріння. Любителі засмаги мають пам’ятати про це. Значно корисніші для шкіри повітряні ванни, аніж «тортури» на сонячній пательні. У будь-якому разі, перед походом на пляж не забувайте змастити обличчя кремом від сонця з великим ступенем захисту.

Примочки з ромашки і кубики з льоду

Носогубні складки найвиразніше натякають, що шкіра обличчя потребує прискіпливої турботи. Повернути пружність шкірі й усунути ці прикрі складки допоможуть народні омолоджувальні засоби. Спробуйте компреси з трав. Зробіть відвар iз ромашки, мати-й-мачухи, календули, звіробою. Дві столові ложки сухого збору залийте склянкою гарячої води, доведіть до кипіння. Через 3-4 години процідіть, змочіть у відварі легку тканину, бинт або марлю і щодня прикладайте до носогубних складок на 10 хвилин.

— Добре діють на шкіру фруктові аплікації, — каже лікар-косметолог. — Фрукти містять велику кількість органічних кислот, антиоксидантів і вітамінів, які підвищують пружність шкіри. Скибочку стиглого, соковитого яблука (груші, банана, персика, хурми) прикладайте до складок хвилин на 15. Тонізують шкіру кубики льоду. Відвар аптечної ромашки заморозьте і протирайте щодня ароматними кубиками проблемну ділянку.

Однак, застерігає лікар, iз народними засобами також треба бути обережними. Багато продуктів і трав можуть викликати алергічну реакцію або нашкодити тонкій, чутливій, проблемній шкірі. Якщо не певні, що матимете користь від якогось засобу, або відчуваєте дискомфорт під час процедур, — краще пошукати інші методи тримати шкіру в тонусі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Вчені й лікарі підсумували деякі фактори, які прискорюють старіння шкіри. Зокрема, це:

* Сидячий спосіб життя. Канадські дослідники встановили, що літні люди, які дотримуються малорухливого способу життя, змогли візуально помолодшати років на 10, коли починали займатися спортом хоча б півгодини двічі на тиждень. Фізичні навантаження суттєво впливають на текстуру шкіри, омолоджують її.

* Надлишок м’яса, молочних продуктів, цукру й алкоголю. За даними Американської академії дерматології, дієта, насичена овочами і фруктами, сприяє омолодженню й уповільнює появу зморщок. А вуглеводи і цукор, як і алкогольні напої, що провокують зневоднення організму, роблять шкіру старішою.

* Недостатнє зволоження. Ставтеся до шкіри уважно. Косметологи радять частіше зволожувати шкіру обличчя, інакше вона покриватиметься зморшками. А для вмивання використовуйте теплу воду.

 

ВАЖЛИВО

Комплекс вправ проти зморщок

1. Щільно притисніть губи до зубів.

2. Подумки уявіть дві протилежні точки: одну — в центрі верхньої губи, другу — в середині нижньої.

3. Відкрийте максимально рот так, щоб точки були точно одна над одною, утворюючи довгий овал. Вдихніть ротом.

4. Вказівними пальцями інтенсивно проводьте по носогубних складках вгору і вниз. Робіть так, доки шкіра не «запече».

5. Видихніть ротом.

ДО РЕЧІ

Пляшка як тренажер

Появі зморщок допоможе запобiгти самомасаж. Щодня протягом 5 хвилин злегка постукуйте кінчиками пальців по шкірі обличчя. Це покращує кровообіг у шкірі й зміцнює її. Спробуйте вправу з пластиковою пляшкою. Підійде тара з-під мінеральної води об’ємом 0,5 л. Потрібно утримати її за шийку витягнутими губами протягом 2-3 хвилин. У перший день вона має бути порожня. Наступного дня залийте в неї 50 мл води і постарайтеся утримати. Кожні 2-3 дні збільшуйте об’єм налитої рідини до 250 мл — більше не потрібно.

Фани всіх клубів єднайтесь!

  • 24.07.14, 12:15
У них — свої рахунки
У Львові футбольні фани з усієї України

Христина ІНЖУВАТОВА   

Футбольнi фани подають приклад патрiотизму всiй Українi. (Фото  УНІАН.)

Понад шість тисяч уболівальників футбольних клубів «Шахтар», «Карпати» та «Динамо» пройшли містом від площі Ринок і аж до стадіону «Арена Львів». Слід наголосити, що ще донедавна вболівальники «Шахтаря» та «Динамо» були запеклими ворогами і мало яка зустріч обходилася без протистояння та з’ясовування стосунків. Однак у нових реаліях усі «ультрас» вирішили об’єднатися заради спільної мети — Єдиної України.

Дійство починалося зі збору учасників навпроти міської ради. Молоді люди з символікою своїх футбольних клубів заполонили усю територію входу до Ратуші: вони співали, скандували та палили фаєри. Подивитися на марш зібралося чимало народу, підтримували вболівальників iз балконів будинків та прилеглих кав’ярень. Натовп скандував «Україно, вперед», «Одна, єдина, соборна Україна» та співали «О Україно, о люба ненько, тобі вірненько присягнем». Завершився збір тим, що вболівальники накреслили біля міської ради крейдою контури карти України та заспівали гімн.

«Востаннє схожа атмосфера єднання та футбольної ейфорії у Львові була під час «Євро-2012». Але навіть тоді не було такого всеохоплюючого відчуття патріотизму», — ділиться з «УМ» учасник акції Руслан Горощук.

Приходити на марш закликали у вишиванках, тож хода вийшла дуже колоритною. Попереду вболівальники несли банер із написом «Слава нації», українські прапори, били в барабани, відбиваючи ритм, та співали народних пісень. І, певна річ, хітом маршу була пісенька про Путіна.

Завершилась хода на стадіоні «Арена Львів», де подивитися на двобій «Шахтаря» та «Динамо» за Інтер-Суперкубок України прийшло понад 34 тисячі вболівальників. «Шахтар» переміг «Динамо» з рахунком 2:0, проте рахунок матчу, схоже, для вболівальників значення не мав — до півночі весь Львів святкував перемогу.

Ура! Здійснилось!

  • 27.06.14, 19:00
Підписання економічної частини угоди з ЄС: як це було
Україна і Євросоюз офіційно закріпили економічне партнерство.



Через сім місяців після провалу на Вільнюському саміті Східного партнерства Україна підписує економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: онлайн-трансляция
Фото Shutterstock

Дводенний саміт ЄС у Брюсселі стартував учора, 26 червня, з урочистої церемонії на знак пам'яті про початок Першої світової війни. Саміт відбувається у штаб-квартирі Ради Європи в будівлі Юстус Ліпсіус. На саміті, як передбачено, має бути підписано угоди про асоціацію з трьома країнами – Молдовою, Грузією та Україною. З української сторони свій підпис під документом поставить президент України Петро Порошенко, від ЄС – президент Ради Європи Герман ван Ромпей. Політичну частину угоди підписали 21 березня.

Forbes пропонує разом стежити за підписанням меморандуму і згадати про те, як Україна йшла до цього дня, в онлайн-трансляції заходу.

9.20 До будівлі Юстус Ліпсіус прибувають кортежі європейських політиків. Для гостей постелено червону доріжку. Подію висвітлює більш як сотня журналістів.

9.35 Разом з Україною Євросоюз підписує угоди з Грузією та Молдовою. Голови країн сидять за одним столом.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: как это было
Фото з публічного доступу

10.05 Другий день саміту розпочався з виступу Германа ван Ромпея. За його словами, міцні економічні зв'язки з європейськими країнами – запорука процвітання для ЄС. «Потрібно розуміти, що підписання угод – тільки початкова точка і аж ніяк не фінальна стадія нашої взаємодії на шляху поглиблення демократії та зміцнення економіки. Європейські країни можуть розраховувати на політичну, технічну та економічну підтримку ЄС», – запевнив він.

10.25 Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу у своїй вступній промові зазначив, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС стане історичною подією для Грузії, Молдови та України. «До сьогоднішньої події ці країни йшли із самого моменту здобуття незалежності», – сказав він. Голова Європейської комісії також підкреслив, що зміцнення економічних зв'язків із ЄС не зашкодить нікому з представників міжнародної спільноти: «Ці угоди підписуються, щоб досягти чогось, вони не спрямовані проти когось». Він також назвав 27 червня «видатним днем для всього ЄС».

Аналіз впливу економічної частини асоціації здійснював ще Кабмін Азарова. Основні тези аналізу – в матеріалі Forbes за листопад 2013 року.

10.35 Виступає прем'єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі. За його словами, підписання угоди ще більше зміцнить зв'язки між Україною, Грузією та Молдовою. «Дуже символічно, що угоду підписують відразу три наші країни», – каже він.

10.41 Прем'єр Грузії звернувся до жителів Абхазії та Південної Осетії. «Усі ми є дітьми однієї країни. Дозвольте мені дати всім жителям Грузії можливість виграти від зміцнення співпраці з Європою», – сказав він.

10.45 Голова делегації Молдови говорить про переваги об'єднання економічних зусиль із ЄС. Виступає французькою мовою.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: как это было
Фото з публічного доступу

10.48 What a great day! – Петро Порошенко.

Нагадаємо, що підписати асоціацію з ЄС Україна планувала 22 листопада 2013 року. Проте за тиждень до підписання між Росією і Заходом почалися справжні торги за Україну: МВФ обіцяв відновити програму стенд-бай, ЄС обіцяв забезпечити реверсні поставки 10 млрд кубометрів газу і потужну фінансову підтримку структурних реформ після підписання угоди. Та в результаті Віктор Янукович погодився на кредит від РФ на $15 млрд, відмовившись підписати угоду в останній момент. Детальніше можна ознайомитися за посиланням.

10.50 Президент України сказав, що сьогодні вся Україна, зокрема й Крим, підписує угоду з Євросоюзом За словами Порошенка, підписання угоди України – приклад того, як швидко можуть змінюватися події, якщо люди досить сильні. «Україна заплатила високу ціну, щоб європейська мрія стала реальністю. Усім нам хотілося б підписати цю угоду в інших, комфортніших, обставинах», – сказав він, зазначивши, що Україна очікує на допомогу від європейської сторони у збереженні незалежності та територіальної цілісності.

За іронією долі, угоду було підписано тією ж ручкою, якою восени міг би її підписати Янукович.

10.55 Порошенко закінчив виступ словами українською мовою: «Слава Європейському Союзу, Слава Україні!»

11.00 Першою Угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі підписала Грузія.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: как это было
Фото з публічного доступу

11.05 Україна підписала економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС та створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Чи не з перших днів незалежності Україна декларувала прагнення побудувати економіку за європейським зразком, проте через 23 роки ми маємо швидше «напівфеодальний господарський комплекс середньоазіатського типу». Який шлях ще належить пройти українському бізнесу й економіці після підписання економічної частини асоціації, розбирався Forbes.

11.10 Представники всіх країн-членів ЄС підтверджують Угоди з Грузією, Молдовою та Україною, послідовно (за алфавітом) ставлячи підписи під кожним із документів. Їм підносять планшети з Угодою.

Два місяці тому 23 квітня українські виробники вже отримали право постачати товари в ЄС в режимі односторонніх торгових преференцій. Квоти стосувалися 36 груп аграрної продукції, які обкладалися нульовою ставкою. Проте на даний момент Україна використовувала лише 9,5% з наданих квот. Forbes розбирався, хто вже отримав вигоду від спрощення умов торгівлі, і наскільки істотними є ці преференції.

11.16 Жозе Мануель Баррозу разом із Германом ван Ромпеєм роблять урочисті фото з делегатами Грузії, Молдови та України та текстами Угоди в руках.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: как это было
Фото з публічного доступу

11.20 Підписану Петром Порошенком угоду порівнюють із проробленим шляхом від Майдану до Брюсселя.

Угода передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, скасування або зниження ввізних мит обома сторонами для більш ніж 95% товарних позицій.

Для України передбачено перехідний період для лібералізації протекціоністських заходів. Протягом 10 років Україна обнулить експортні мита в торгівлі з ЄС, у тому числі й на насіння олійних культур, шкіру, метал, природний газ. Також Україна припиняє використовувати близько 3000 географічних назв, які захищені в ЄС шампанське, коньяк і т.д. Щоб зробити цей процес менш болісним, для України передбачено компенсаційний пакет, у рамках якого будуть створені умови для модернізації підприємств і надано допомогу щодо просування української продукції під новими брендами на ринки ЄС.

Угода передбачає додаткові заходи щодо захисту внутрішнього ринку автомобілів та одягу і відмову ЄС від використання експортних субсидій при торгівлі сільгосппродукцією з України. Також є ряд зобов'язань щодо зміни законодавства.

Безліч положень угоди мають рекомендаційний характер і не є обов'язковими до виконання.

Чому підписання економічної частини Угоди про асоціацію – це точка неповернення в цивілізаційному й економічному виборі України та з якими ризиками доведеться зіткнутися нашій країні найближчим часом, аналізував у матеріалі для Forbes президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Подписание экономической части соглашения с ЕС: как это было
Фото з публічного доступу

Не всі поділяють захоплення щодо підписання угоди. «Ступінь ейфорії від підписання сьогоднішнього папірця обернено пропорційна кількості прочитаних сторінок цього документа. Яким би я не був єврофанатом, але цей документ – велика стратегічна поразка для України», – пише на своїй сторінці в Facebook віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, автор Forbes Олексій Молдован. За його словами, те, що європейці «роздають наліво й направо» Угоди про асоціацію, вказує на невисоку значущість цього документа. Водночас питання членства України в ЄС відкладено на невизначений термін. «А от для економіки будуть вкрай негативні наслідки. Якби в документі була хоч згадка про можливість членства хоча б 3000 року, я б ще зрозумів, усі ці жертви. А так... Заради дешевого PR влада пожертвувала економікою», – пише експерт.


В режимі жорсткої економії.

  • 27.06.14, 01:00
Усе вище, і вище, і вище...
Із липня в Україні значно зросте вартість комунальних послуг

Валерія НАЛИВАЙКО   

Після того як уряд наказав підприємствам готуватися до режиму жорсткої економії у зв’язку з відімкненням російського газу, школу економії доведеться проходити і всім громадянам України — з 1 липня у півтора-два рази зростуть тарифи на воду та водовідведення. Тож або відкривай гаманець, або економ.

Зростання вартості комунальних послуг є однією з умов МВФ, пояснюють у Нацкомісії з держрегулювання у сфері компослуг. Однак проблема тарифоутворення існує вже давно, кажуть там, оскільки досі тарифи підвищувалися лише тоді, коли сягали критичного рівня, і то не на багато. Віднині ж, вирішили в Нацкомпослуг, українці мають платити за воду відповідно до економічно обґрунтованого рівня, — тобто із закладеною рентабельністю до 5%. До речі, востаннє тарифи на водопостачання зростали в 2008—2012 роках.

Відсоток підвищення тарифів на воду в різних містах буде неоднаковий, адже він залежить від індивідуальних проблем місцевих водоканалів. Наприклад, у Івано-Франківську водопостачання подорожчає на 41,7%, у Чернівцях — на 14,6%. От у Києві відсоток подорожчання дійсно вражаючий — тариф на холодну воду у столиці зросте на 110%, на гарячу — на 70%, інформує «Київводоканал».

Окрім тарифів на водопостачання, з липня подорожчає й тепло. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, тарифи піднімуться на 25% — для квартир і будинків із центральним опаленням, на 40—45% — для квартир з індивідуальним опаленням. Для приватних будинків площею від 100 до 300 кв. м тарифи піднімуться на 50% і на 62%— для будівель із більшою площею.

Проте, уряд передбачив захист від «тарифного удару», пообіцявши субсидії тим верствам населення, чий сукупний дохід не перевищує прожитковий мінімум для сім’ї. «Підвищення вартості ніяк не відіб’ється на пенсіонерах і малозабезпечених громадянах — вони не платитимуть більше 10 відсотків (для непрацюючих) і 15 відсотків (для працюючих) від свого сукупного доходу за послуги ЖКГ», — пообіцяв віце-прем’єр-міністр і міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКХ Володимир Гройсман.

А в інших випадках — учіться економити. Це піде на користь і гаманцю, і природі.

УМ.

До 125-річчя королеви улюбленої поезії Анни Ахматової.

  • 26.06.14, 02:00
«Я — одеситка»
До 125-річчя королеви російської поезії Анни Ахматової в її рідному місті відкрили виставку «Я народилася в Одесі»

Ольга ЖУК   

Анна  Ахматова.

D Одеському літературному музеї відбулося святкування 125-річного ювілею поетеси Анни Андріївни Ахматової. З нагоди дня народження поетеси відкрили літературну виставку «Я народилася в Одесі» та виставку «Портрети А» Альони Даце. І хоча Анну Ахматову вважають королевою російської поезії, сама ж поетеса казала про себе: «Я — одестика».  У цьому переконує музейний працівник і мистецтвознавець Людмила Сауленко. Вона пригадує, що в 70-х роках їй, учорашній студентці, на лавочці на Приморському бульварі професор, член правління Товариства бібліофілів при Будинку вчених, двоюрідний брат поета Володимира Сосюри Борис Олександрович розповідав про зустріч з Анною Ахматовою на початку шістдесятих років. Вони сиділи великою компанією за святковим столом. Борис Сосюра запам’ятав величний вигляд, довгу шию, низький голос. Дізнавшись, звідки приїхав її сусід, Ахматова сказала: «А я ж теж — одеситка».

Анна Ахматова народилася під Одесою на дачі на 11-й станції Великого Фонтана в сім’ї морського інженера-механіка Андрія Горенка та Інни Еразмівни, до заміжжя — Стогової. Коли їй виповнилося 15 років, родина Горенків мешкала на дачі в Люстдорфе. Сьогодні це дачне селище одеських німців Люстдорф називається Совіньйон і заселене «новими одеситами». У записах Ахматової згадується випадок, коли вона їхала через Великий Фонтан. Мама запропонувала дочці зійти і подивитися на дачу, де та народилася. «Я раніше її не бачила. Біля входу в хатинку я сказала: «Тут колись буде меморіальна дошка». Я не була пихата. Це був просто дурний жарт. Мама засмутилася: «Боже, як я погано тебе виховала», — написала Ахматова.

Меморіальна дошка на 11-й станції з’явилася в 1989 році, до 100-річчя з дня народження. На жаль, жодне з меморіальних Ахматовських місць в Одесі не збереглося в первозданному вигляді. Навіть кафедральний собор, в якому хрестили шестимісячну Анічку, в 1936-му був підірваний більшовиками. Тільки через десятиліття його відбудували заново. І хоча у 1989 році, оголошеному ЮНЕСКО роком Ахматової, постало питання про пам’ятник поетесі, цю ідею так і не вдалося реалізувати. Все, як і говорила Анна Андріївна, — дошка, а не пам’ятник.

Із 8 до 20 років Анна проводила літо під Севастополем. Тут теж встановлено тільки меморіальну дошку. Проте спогади засвідчують, що Крим для поетичної дівчини був чимось більшим, ніж звичайний курорт. За сміливість і норовливість вона отримала прізвисько «дика дівчинка». За словами Ахматової: «Я отримала прізвисько «дика дівчинка», тому що ходила босоніж, бродила без капелюха і т.д., кидалася з човна у відкрите море, купалася під час шторму і засмагала до того, що сходила шкіра, і всім цим шокувала провінційних севастопольських панянок».

Третя меморіальна дошка встановлена у Києві на вулиці Заньковецької. Після розлучення з чоловіком мати переїхала з дітьми до родичів у Київ. Тут Анна вступила в останній клас Фундуклеївської гімназії, навчалася на юридичному відділенні Вищих київських жіночих курсів. Анна багато віршів присвятила Києву, почала вести «Київський зошит». Із дитинства вона була подругою Миколи Гумільова, який називав її чаклункою. Але лише 25 квітня 1910 року вона сказала йому «так» у сільській церкві під Києвом. Після весілля молодята подалися до Парижа, а згодом до Італії, Росії. Відтоді Київ для Анни залишився далеко позаду. Та все-таки саме звідси почався її творчий шлях.

Розкажи мені...

  • 23.06.14, 02:20

 
  Де всі квіти, розкажи мені... Зникли всі вони давно. Де всі квіти, Розкажи, де усі вони? Їх дівчата віднесли, Їх давно уже нема І ніхто не знає де... Там завжди зима... Їх дівчата заплели У вінки свої давно.. Їх дівчата заплели У вінки давно... Заплітали у вінки Тільки їх уже нема І ніхто не знає, де... Там завжди зима... Ну, а, хлопці їхні де? Їх нема уже давно... Ну, а, хлопці їхні де? Що для них вінки? За Вітчизну йшли у бій, А назад - чомусь, нема... І ніхто не знає де вони... Там завжди зима... Де ж ті квіти відцвіли? У полях, яких давно нема... Де солдати полягли?.. У яких боях?.. Де земля, в яку вони, Впали ніби у туман? І ніхто не знає де... Там завжди зима... Тут, або далеко десь, Все однакова земля, Коли сонце із небес Золотить поля... Ми згадаємо про них, Вже давно вони не тут, Лиш колись серед зими Квіти проростуть...

Українська краса, Надія і опора.

  • 22.06.14, 01:00
«могу пять дней не спать и семь дней не есть»
«могу пять дней не спать и семь дней не есть»

Галина КОЖЕДУБОВА «ФАКТЫ» (Харьков)

20.08.2009


Ради своей мечты стать военным летчиком Надежда Савченко отслужила в десантных войсках, была единственной украинской женщиной-стрелком в составе миротворческих войск в Ираке и получила личное разрешение министра обороны на учебу в летном вузе, который закончила этим летом

В августе сорок курсантов — летчиков Харьковского университета воздушных сил имени Ивана Кожедуба — успешно сдали государственные экзамены по летной подготовке. Среди тех, кто показал наилучшие результаты, и единственная на курсе девушка Надежда Савченко. Чтобы попасть в элиту украинской армии — военную авиацию, девушка прошла армейскую школу ВДВ, отслужила в Ираке и трижды подавала рапорт, прежде чем смогла стать курсантом этого университета. За время учебы резкую и прямолинейную курсантку дважды пытались отчислить из вуза с формулировкой «не годна к вылетам как летчик». Но она упрямо восстанавливалась и таки добилась своей цели.

«Если хочешь учиться, отслужи год в армии», — сказал генерал»

- Сколько себя помню, мне всегда нравилась высота и скорость, — буквально с первых же слов призналась мне в своей любви к небу Надежда Савченко.  — У меня такое чувство, что я любила небо всегда, впервые близко увидев его еще четырехлетней девочкой. Навсегда запомнила облака, похожие на барханы. А мечту о полетах мне передал один знакомый, который всю жизнь болел небом, но сказал, что его не возьмут в летное училище, потому что у него шесть пломб в зубах. Представляете, какие раньше были требования к состоянию здоровья будущих летчиков?! Шесть пломб в зубах — и ты уже не годен…

- А разве сейчас требования медицинской комиссии изменились?

- Летная комиссия по-прежнему очень строгая. Скажу сразу: здоровье должно быть идеальным. Многие, конечно, оказываются не пригодными. Хотя шесть пломб в зубах сегодня уже не препятствие. Главное — чтобы были здоровы все органы, особенно сердце.

Так вот, мой друг увлек меня небом в 17 лет. Именно тогда я решила, что хочу стать летчиком. Очень долго по разным справочникам искала, в каких институтах их готовят. И нашла Харьков — университет воздушных сил. Приехав подавать документы, услышала от мужчин с большими звездами на погонах: «У тебя есть одна проблема — ты девочка». Я сразу ответила: «А за штурвалом самолета чем нужно думать — головой или тем, что между ног?» — «Ах, ты еще и хамка. Все, до свидания. Вам здесь не место». После этого я ездила в этот институт четыре года подряд. На КПП говорили: «В армии девушек нет, тем более в авиации». На что я отвечала: «Неправда, есть». И на четвертый год все же добилась приема у генерала, который меня предупредил: «Если хочешь учиться, отслужи год в армии».

Я сразу же поступила контрактником в украинскую армию. (В перерывах между попытками научиться летать Надя освоила профессию модельера-дизайнера и год проучилась на журфаке Киевского университета.  — Авт. ) Сначала меня отправили служить радисткой, и четыре месяца работала, по сути, автоответчиком. Но такая служба абсолютно не для меня. Решила, что нигде, кроме как в десантных войсках, не смогу оказаться ближе всего к небу. И пошла проситься к командиру батальона. Тогда формировался первый контрактный батальон, в котором женщины, как вы сами понимаете, были вообще не нужны.

Чтобы от меня отвязаться, комбат сказал: «Девочка, 15 километров полигона, с 15-килограммовым рюкзаком десантника. Бежишь вместе с ребятами, по снегу. Не отстанешь от них — возьму». Я сказала ему: «Хорошо» — и через неделю уже перевелась из одного рода войск в другой.

- Как восприняли ваше появление мужчины?

- Когда я только пришла, надо мной смеялись и говорили: «Ну вот. Еще одна. Интересно, кому достанется?» Не удивлюсь, если и ставки на меня делали. Но, когда начала интересоваться оружием, тактикой, боевыми науками, ребята пошли на контакт. Первыми меня приняли за свою разведчики. А разведчики — это сила. Если принимают они — значит, принимают остальные. Конечно, сначала меня пытались посадить в штаб писать бумажки, но я добилась перевода в боевую роту.

Вот так начала служить в десанте. Причем это единственный род войск, который научил меня любить армию. Они мне дали тот стержень, благодаря которому я выдерживаю всю свою дальнейшую службу. Мы бегали по полям, ловили жаб, я настрелялась из всех видов оружия… Там поняла, что многое могу. Могу спать по два часа в сутки, помогая наряду по ночам чистить туалеты, могу бегать, ходить по четыре часа строевой по плацу в бушлате и ушанке. Могу пять дней не спать и семь дней не есть.

- Надежда, а откуда у вас эта сила?

- Наверное, от родителей. Когда моя мама носила меня, до последнего дня работала в колхозе, причем тяжело — рубила капусту. И когда ее начинали ругать за это, то она отвечала: «Мать работает, отец работает, пусть и ребенок работает». Я знаю, что моя мама зимой подо льдом собирала очерет, чтобы топить печку в доме. Как я могу после такого примера считать, что мне в жизни тяжело? Не понимаю, как можно плакать, когда берцы натерли ногу? Когда мы бежали строем, я никогда не падала первой. Последней — да.

«Самые сложные ситуации в жизни я создавала себе сама — своим характером»

- Как отнеслись родители к желанию пойти служить в армию?

- Сколько себя помню, я всегда была очень упрямая. И мои родители знают об этом. Поэтому предпочитают не спорить. Когда я ехала в Ирак, то нужно было предоставить письменное разрешение от ближайших родственников. Кстати, для многих солдат это проблема, и ради ее решения они ищут первую попавшуюся девушку, оформляют за 500 долларов фиктивный брак, и она как законная жена дает разрешение на службу в Ираке. Я же сначала подготовила все документы, привела маму к нотариусу и сказала: «Подписывай». Мама расплакалась: «Чтобы я своими руками отправила ребенка на смерть… » Но я ответила: «Мама, нас в семье двое с сестрой, в случае чего тебе есть ради кого жить. Ты же знаешь, какая я упрямая, так что не реви и подписывай». Она согласилась.

- А как вы оказались в Ираке?

- После того как я год отслужила в десанте, снова приехала в Харьков подавать документы на летный факультет. Но мне сказали: «Мало отслужила». Вернулась назад в Житомир, где проходила службу, и узнала, что нашу роту отправляют в Ирак. Вот и пошла с ними. В Ираке мы были полгода. Я поняла, что это единственное место, где солдат может выполнять свою прямую работу — там не нужно собирать окурки или ходить в наряды по туалетам. Единственная сложность — когда ты одна, а рядом батальон «голодных» мужиков. Но мне было безопасно спать в одной комнате с 25 парнями, потому что знала, что если у одного «сорвет крышу», то его остановят остальные. Я служила с ними как товарищ, и постепенно они привыкли воспринимать меня именно так.

- Помните свое первое боевое крещение?

- Если судить по моим ощущениям, то его еще не было. Моя служба была насыщена многими событиями, но я была готова к тому, что увижу. Психологически мне ни разу не было страшно.

В Ираке я была стрелком. Самое яркое впечатление — это буря в пустыне. Там земля терракотового цвета, и когда начинается буря, поднимается пыль, которая покрывает все вокруг одним цветом. Красота такая, что один раз еле успела сойти с крыши в укрытие — не могла налюбоваться.

- Вы попадали в сложные ситуации?

- Только в те, которые создавала себе сама. Ведь я хочу быть не просто летчиком, а военным. В гражданской авиации могла бы летать уже давно. Но тогда мое счастье было бы неполным.

- Как сложилась ваша судьба после Ирака? Вас сразу приняли в институт?

- Разрешения поступить на летный факультет я добилась через министра обороны. И благополучно отучилась два курса. А потом меня списали с летной службы. Но я снова восстановилась.

- У вас что-то не получалось?

- Я же говорю, характер у меня резкий. А мужчины, тем более летчики, тщеславны. У меня случился конфликт, причем довольно нелепый, из-за дежурства в офицерской столовой. Я не уступила, за что и поплатилась. Мне объявляли выговоры за все, даже за нарушение формы одежды — это когда я не надевала носки, которые не привыкла носить. А списали с формулировкой «не годна к вылетам» после того, как выключили мне радиостанцию перед полетом. Представьте, я выезжаю на старт, запрашиваю взлет, а мне не отвечают, потому что кто-то специально выключил мою радиостанцию. И после этого меня списали. При этом уволив из Вооруженных сил Украины. Я добилась восстановления через Министерство обороны, и меня не просто снова восстановили, а восстановили летчиком. Когда я возвращалась, то знала, что на меня озлобятся еще больше. И знала, что летать все равно не дадут. Меня списали еще раз, так и не дав испытать, что такое самостоятельный полет.

Я снова восстановилась, но теперь уже не как военный летчик, а как штурман. Несколько дней назад наконец-то отлетала штурманом государственный экзамен. Хотя штурман — это небесный калькулятор, а мне больше все равно нравится чувствовать самолет в полете, а не просчитывать его.

«Принц Эс-Сувейры отдавал за меня 50 тысяч долларов, столько в Ираке дают за голову террориста»

- Надя, признайтесь, как относятся мужчины к женщинам в армии?

- Женщина в армии — это такая себе рекламная открытка. Когда я только поступила в институт, из меня тоже пытались сделать такую. Как же — первая за восемь лет женщина-летчик. Приехали с телевидения, и я прямо в камеру сказала: «Такого коррумпированного вуза, как этот, не видела нигде в Украине». Поверьте, для такого заявления у меня были серьезные основания. После этого меня вроде бы оставили в покое, но взялись за Вику Микотову. Она из офицерской семьи, очень эрудированная девушка. Ей стали мешать и в учебе, и в полетах… Если бы женщин в армии воспринимали как нормальное явление, нам было бы намного легче.

- У вас есть подруги?

- Конечно. Остались еще школьные, да и в армии встретила девушек, знакомством с которыми горжусь. Это девушки, которые пришли в армию служить, а не выйти замуж. Кстати, больше всего в армии меня достают не мужчины, а… женщины, которые твердят: «Заведи себе любовника, роди детей». Но я знаю, если буду иметь детей, у меня не хватит здоровья стать летчиком. А если буду летчиком, то у меня не будет здоровья родить детей. Думаю, если я не рожу, демографический кризис Украине не грозит.

- Вы встречали в своей жизни настоящих мужчин, о которых мечтают женщины?

- Я еще не встретила никого, перед кем позволила бы себе быть слабой. Хотя сватаются ко мне постоянно. В Ираке один арабский полицейский сначала хотел купить меня в жены за двух баранов — это у них там стандартная цена за женщину. Потом там же, в Ираке, меня хотел купить еще и принц Эс-Сувейры, уже за 50 тысяч долларов. Для сравнения: такую сумму у них дают за голову террориста. Принц ухаживал серьезно — привозил мне на КПП розы, финики, золото. Я брала только розы — чтобы уважить человека. В итоге комбат объяснил ему, что сделка невозможна. Хотя я не пошла бы за него даже за миллиард.

- Какая ваша сокровенная мечта?

- Я хочу только летать. И хотя все говорят, что это невозможно, знаю, что мой полет еще просто не настал, он впереди. Мой настоящий полет — боевой.

© 1997—2014 «Факты и комментарии®»

Надя Савченко inforesist.org

Цю дівчину окупанти захопили в полон. Путлерівська пропаганда у притаманній для неї манері назвала Надію – старшого лейтенанта, штурмана-оператора гелікоптера ЗСУ – "снайпером, причетним до убивства російських журналістів" і хоче знищити. Визволити українського офіцера Надію Савченко, яку взяли в полон терористи з Донбасу, закликають користувачі соцмереж.

Для цього всіх небайдужих просять розмістити портрет льотчиці, яку вже охрестили українським "Солдатом Джейн". "Все, що вам треба – запостити її фото із тегом #SaveOurGirl в соцмережах чи публічно продемонструвати вашу підтримку" - пишуть користувачі Twitter.

Ось відео з допиту, що потрясло весь інет:http://www.youtube.com/watch?v=2SnTu9RW_Uw:


То ж захистимо нашу Надію!

Save Our Girl !!!

ПТН хло!

  • 18.06.14, 16:00
Путін? «Ла-ла-ла»!
Завдяки очільнику МЗС Андрію Дещиці нецензурну народну пісню про президента держави-агресора заспівали в усьому світі

Леся ШОВКУН   

Народний депутат Марія Матіос учора на засіданні Верховної Ради. (Фото  з «Фейсбуку» Ірини Геращенко.)

Футбольні «ультрас» України, які приємно вразили своїм патріотизмом і єдністю під час Євромайдану, тепер прославилися на увесь світ. Щоправда, не без допомоги в.о. міністра закордонних справ Андрія Дещиці, який вивів витвір їхньої творчості на новий, міжнародний, рівень. Утім, нецензурна фанатська кричалка про президента Росії Володимира Путіна в Україні вже давно стала народною. Тож коли глава зовнішньополітичного відомства, намагаючись стримати обурених патріотів від штурму дипломатичного представництва РФ у Києві (і таки ж вдалося!), продекламував «Путін — х**ло!», приспів «ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла» підхопили не лише присутні учасники протестної акції. Для переважної частини співвітчизників і вже точно для переважної частини української інтернет-спільноти Дещиця став героєм. Та що там казати — коли вчора пан в.о. міністра прийшов до Верховної Ради, деякі депутати аплодували йому стоячи. Серед них — і представниця фракції «УДАР», визначна українська письменниця Марія Матіос, яка підтримала дипломата, вдягнувши футболку з написом «ПТН ХЛО... Ла-ла-ла-ла». Так-так, уявіть собі — навіть інтелігенція, включно з тими інтелігентними патріотами, які ніколи не дозволяють собі висловлюватися «матюками, що роблять із тебе москаля», у цьому випадку сміливо промовляє «Путін — х**ло!!!». Без жодних «зірочок» чи «крапок». Людина, яка без жодних докорів сумління готова підім’яти під себе, спаплюжити й випалити твою Незалежну й Суверенну Державу, винищити до ноги її незламний народ і повністю задурити мізки «зламному», іншого «звання» не заслуговує. І так склалося, що термін на «х» у стосунку до Володимира Володимировича Путіна — вже ніби й не матюк... Який такий Путін? А, той, що на «х»!

Якщо до виступу Андрія Дещиці, який спричинив хвилю обурення в російських ЗМІ, невибагливу пісеньку про Путіна виспівували переважно українці, то тепер простенький мотив підхопили й далеко за межами нашої держави. «Ра-ра-ра-ра» — виспівують у відповідному відеоролику японці, в чиїй мові немає літери «л». Пісенну підтримку українцям висловлюють німці, румуни, молдавани, мексиканці...

Офіційна Москва, зрозуміло, не приховує обурення. Хоча і його мережеві дотепники потрактували по-своєму. Мовляв, людей із прізвищем Путін у Росії — десятки тисяч. І лише завдяки міністру закордонних справ РФ Лаврову, який обурився недипломатичністю висловлювань Дещиці щодо президента, всі зрозуміли, про якого саме Путіна йдеться.

До речі, самому Лаврову британські ЗМІ негайно пригадали його власний досвід «недипломатичних» висловів. У 2008 році, невдовзі після вторгнення російських військ на територію Грузії, глава зовнішньополітичного відомства РФ під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Великої Британії сказав фразу: Who are you to fucking lecture me? («Ти хто такий, мать твою, щоб мені вичитувати?»). Згодом Лавров заявив, що «це була цитата». Але, як на те пішло, й Дещиця теж відому фразу не придумав, а фактично процитував...

Труднощі перекладу

Не позаздриш і російській пресі. Судячи з усього, оминути скандальну «витівку» українського дипломата російські ЗМІ не могли — замість не згадувати про неї взагалі, всі вони старанно поінформували народ Росії про те, ким є їхній президент. Та оскільки називати Путіна так, як його іменують в Україні, російські засоби масової інформації нізащо б не наважилися, їм довелося проявити чималу винахідливість, намагаючись пояснити читачам-слухачам-глядачам про що, власне, йдеться.

Зазомбовані російською пропагандою користувачі інтернету, які на власні вуха мають змогу почути скандальний хіт української народної творчості, вдарилися в інші крайнощі. Вони на повному серйозі обговорюють чергові «проіскі Госдєпа» і «секретну розробку ЦРУ», без жартів запевняючи, що кричалку про Путіна придумали в Держдепартаменті або Центральному розвідувальному управлінні США, аби зомбувати нею українців (тобто «хахлов», «укров», «укропов» — так називають у Росії «тупих українців», на противагу зловмисним «бЕндєровцам-фашизоїдам-правосєкам»).

Іноземні ЗМІ також зіштовхнулися з чималими складнощами, описуючи подробиці чергового витка російсько-українського конфлікту. Передусім — із лінгвістичними, адже перекласти іншими мовами такий ємкий термін, як «х..ло», досить складно.

Так, авторитетна американська газета «Вашингтон пост» пише, що «українці називали останнім часом Володимира Путіна за його дурну славу не лише нацистом, диктатором, а й іншими словами, котрі означають для них те, що Путін є джерелом зла... Проте ніщо не викликало таку бурю несприйняття в Москві, як використання головним українським дипломатом Андрієм Дещицею хуліганського школярського епітету». Видання також цитує посла США в Києві Джеффрі Пайєтта, який назвав дії Дещиці, що своїм висловом розрядив ситуацію під російським посольством, «гідними кваліфікованого дипломата».

Британська газета «Гардіан», намагаючись перекласти вжитий щодо Путіна «термін» англійською мовою, запропонувала варіант fucker. Бельгійське видання Euractiv переклали його як dickhead. Саме цей варіант, схоже, найбільше сподобався західній пресі, яка відтепер надає перевагу саме йому. Можливо, тому, що саме в такому перекладі термін huylo нещодавно з’явився у популярному англійському словнику «непристойної» лексики Urban Dictionary. Як приклад у ньому наведено вживання цього слова саме щодо чинного президента Росії.

Енциклопедичні знання

І, звісно, не могла обійти такий популярний вислів мережева «Вільна енциклопедія» — Вікіпедія. Згідно з українським варіантом Вікіпедії, «українська народна пісня, інтернет-мем, який став популярним після російської інтервенції в Україну у 2014 році серед противників політики президента Російської Федерації Володимира Путіна як в Україні, так і за її межами, вперше документально зафіксована у Харкові 30 березня 2014 року, коли пісню виконали на спільному марші фанати «Металіста» і «Шахтаря». Згодом пісню підхопили фанати інших футбольних клубів».

Станом на вчора статтю про фразу «Путін — х**ло!» у Вікі було розміщено 14 мовами: українською, двома (офіційною та «націоналістичною») варіантами білоруської, болгарською, чеською, англійською, естонською, французькою, італійською, литовською, польською, сербською, турецькою та в’єтнамською мовами. Періодично з’являвся також варіант перекладу російською, проте його напрочуд швидко «випилювали». Нагадаємо, Вікіпедію пишуть самі інтернет-користувачі, кожен з яких може вносити зміни або оскаржувати певні статті Вільної енциклопедії. На момент, коли верстався цей номер «УМ», стаття під заголовком «Путін — х**ло (пісня)» в російськомовній Вікі була доступною, а зверху висіло уточнення: «Швидке видалення цієї статті оскаржується. Причина — формальним критеріям відповідає».

АНЕКДОТИ В ТЕМУ

Дещиця дуже професійно виконав обов’язок дипломата — він у лаконічній формі доніс політикам усього світу те, що український народ так болісно, довго і безуспішно намагався зробити.

* * *

Новини Росії.

Указом президента Росії заборонено вголос вимовляти прізвище президента, щоб не викликати цілком логічну смислову асоціацію.

* * *

Російське МЗС відправило українському ноту протесту. У відповідь МЗС України відправило ноти і текст.

* * *

Вийшов мужик у гори і закричав:

— Ла, ла, ла!

— Путін х**ло-о-о... — за звичкою відповіла луна.