хочу сюди!
 

Даша

38 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 20-35 років

Притча.

  • 15.08.13, 01:34



Однажды к богатому человеку в гости приехал его друг индеец. Мило пообщавшись друг с другом, они решились прогуляться вечером по городу. Множество людей, шум, рев машин, клаксонов вой. Вот так идут они по центральной улице, говорят о жизни, о бывших своих приключениях, путешествиях. А тут Индеец говорит своему другу:
-Красиво поет сверчок.
-Какой еще сверчок? Это же город, тут даже птицы не бывают, какие ещё сверчки? Тем более шум стоит такой, что много звуков просто сливаются.
-Так вон же, вон там поет сверчок.
-Тебе, мой друг, просто послышалось.
-На самом деле, каждый слышит, то, что хочет услышать.

После этих слов Индеец берет монетку из кармана и просто подбрасывает её в воздух. Монета медленно крутится в воздухе, а потом со звоном падает на тротуар. На звон монеты быстро обернулись, все кто был рядом.

Мораль: слышишь и видишь только то, на чем концентрируешся. В банальной гонке «за звоном монет» мы забываем о обычных радостях жизни.
Кажуть, що "Устами ребёнка глаголит истина":http://detki-luchiki.ru/stati-dlya-roditeley/rebenok-uchitsya.html
21

Коментарі

115.08.13, 02:20

Смішно, але щовечора спеціально виходжу послухати цвіркунів в нічній тиші... В мене завжди й зараз є вибір - бути як всі, бачити весну чи сонце взимку тільки з вікна, але насолоджуватися отим дзвоном монет, чи все ж ЖИТИ, маючи за щастя в любий момент зупинитися, вдихнути повітря, напоєне ароматом квітів чи хай навіть пилу і сказати самій собі - як гарно навкруги !!!

    215.08.13, 02:25Відповідь на 1 від Акварель

    Я скучаю за тим, що було в дитинстві, і що увкрали у мене "вогні великого міста". Нажаль, наш вибір залежить не тільки від нас самих, а й від обставин, які вищі за наші бажання.

      315.08.13, 02:31Відповідь на 2 від Enigm@*

      Мої обставини були скоріш за "залишитися", тому теж не можу сказати, що я так якось ідейно живу в місці, де народилася. Насправді кожної миті в нас є вибір - так чи отак, і в менен тоді був - я вибрала це, бо так було ВИГІДНІШЕ, хоча десь рівнозначно хотілося й іншого... і я навіть зараз іноді думаю - якби було все інакше зараз, якби тоді вибір не стояв так гостро

        415.08.13, 02:37Відповідь на 3 від Акварель

        "Мы выбираем, нас выбирают, как это часто не совпадает...
        Часто простое кажется вздорным - чёрное белым, белое - чёпным".

          515.08.13, 02:41Відповідь на 4 від Enigm@*

          Все є так, як треба , мені так подобається думати адже втративши одне - маю інше, і хто його знає - чи не більше я маю зараз, ніж мала б інакше?

            615.08.13, 02:52Відповідь на 5 від Акварель

            Тобі простіше. Я не хочу іншого. Зовсім не хочу.

              715.08.13, 03:01Відповідь на 6 від Enigm@*

              А ніхто ж не каже що вибір завжди легкий. Вибираєш же не те, що мед, а те, що в цей момент переважує іншу можливість. Якщо дійсно хочеш щось змінити в житті - зроби так, щоб ці зміни були тобі як повітря. Хоча це ТАК ВАЖКО насправді - далеко не ми керуємо все ж долею. І мені НЕ простіше ... в мене теж, є бажання дуже-дуже бажані, але нездійсненні... до сліз нездійсненні. Але від того, що я буду за цим побиватися - нічого ж не зміниться, бо є ще одне - іноді наш вибір можливий тільки тоді, коли цього ж хоче інша людина, без якої цього вибору б не було. Ай, така тема насправді

                815.08.13, 03:04Відповідь на 7 від Акварель

                Язнаю. Просто писати про це не посміла.

                  915.08.13, 08:43

                  прекрасно сказано: кожен чує те, що хоче чути, і кожен бачить те, що хоче бачити...

                    1015.08.13, 09:52

                    Таки да

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна