Про сьогоднішній Майдан, двох Іванів та тітушок

Ще вчора (7 серпня) мала справу на Хрещатику, але з розвитком відомих подій відклала її на сьогодні.

Звісно, як завжди, поспілкувалася з присутніми на Майдані персонажами і пороздивлятися все власними очима щоб порівняти з побаченим/прочитаним напередодні.

1. Парковки (такої великої і зручної) між Майданом і Європейкою вже нема, рух з цієї сторони Хрещатика повністю перекритий ввічливими (реально!!) міліціянтами, що ще і вказали мені-блонді, де правильно лишити свою залізну кобилку.

Ідемо далі. 

2. Працює прибиральна техніка, це знімають журналісти. Ніхто техніці під колеса не кидається, все досить мирно, сліду палаючих ще вчора шин нема. Роботи ведуться від вул. Городецького до Європейської площі. 

Асфальт весь час поливають, щоб пилюка від робіт не заважала дихати.

3. Біля сцени для Віче громадяни збираються групками, спілкуються, дискутують...

Балачка в кожного своя і висловлювання також.

4. Мені сподобався оцей дядечко, назвався звичайним київським пенсіонером, дозволив себе сфотати і познімав нас з подругою трохи на відео (має свій канал на ютубі), подарував малесенький папірець з лінком 

Коли щойно пройшла по тому лінку, довідалася, що пана звати Іваном, і викладаю тут те, що на його каналі вразило найбільше.

Не коментую. Висновки робіть самі.

5. Ось цей пан теж виявився Іваном, сотником 7 сотні (дані з його слів). Вигляд достатньо страхітливий, розказував про те, що Кличко зробив ремонт у всій КМДА і взагалі не хоче спілкуватися "з народом". 

Фото зроблено з дозволу персонажа.

6. Оця знахідка теж вразила. Стоять собі коктейлі без догдяду. Підходь-підпалюй-кидай... Була шалена думка взяти на згадку, але вчасно відмовилася від того)).

7. Чолов'яга у пошуках нової домівки. Жаль його. Дозволу фотати не питала - каюсь.

8. І останнє. Хтось казав, що в формі комунальників тітушки??? Ну ось вони, у всій красі. 

Від цього персонажа авторці замітки прийшлося трохи тікати, бо на питання про тітушок він відчув себе дужим, сильним і мужнім 

Їхала додому з піднесеним настроєм, бо останнім часом, проходячи через наметове містечко, бачилася, як спомин про Революцію гідності перетворився у ринок часів буремних 90-х (В Дніпропетровську є Озерка, от такою вона була років 20 тому). А тепер знову все відроджується, і по улюбленому Хрещатику знову можна буде проїхати, а не оминати по тісній крутій Трьохсвятительській, і не страшно буде гуляти ввечері по центру,і, і, і.... І ще ми ОБОВ'ЯЗКОВО зберемося, коли того потребуватиме ситуація.

Слава Україні! Смерть ворогам!