Світанок ІЗ ЩОДЕННИКА
- 12.06.11, 15:47
20 травня 2008 року. Вівторок. - Сьогодні дививсь по телевізору передачу про великого Голландського художника Ван Гога, де було продемонстровано його знаменитий вислів: Треба уміти мовчати всіма мовами світу. - Істинно геніальні слова. До поки наша планета народжуватиме таких геніїв, життя існуватиме вічно і завжди треба рівнятися на людей, подібних Ван Гогу, а не на таких до прикладу, як наш теперішній правитель. Просто по людські бридко дивитись на подібних людей, що в ім’я жирного владного шматка готові кинути цілий народ на плаху. Ця особина, що на майдані теліпала себе в груди і прикладала до серця руку обіцяючи служити народу, а насправді ж виявився звичайним, жалюгідним зрадником, який за кусок з Ахметовського столу готов продати і зрадити кого завгодно. Таких прикладів скільки завгодно. Взяти хоча б приклад з Юлією Тимошенко. Людина, що практично вивела Ющенка на владний олімп була зраджена ним вже декілька разів.
А Червоненко; а Гриценко, а Луценко? Список можна продовжувати. Та найбільше вражає те, як Ющенко поступив з Давидом Жванією. – Це ж треба мати таке гниле, жалюгідне нутро, щоб наплювати в душу людині, яка в тяжкий момент приютила його в своєму домі і поділилась шматком зі свого столу. (То хіба шановний пане не краще, не чесніше, не порядніше висловити свою думку дивлячись своєму опоненту у очі? А не по шакалячому з поза спини. Тим більше, що ти представляєш собою особу, яка має служити взірцем для всієї держави).
Та з таким же успіхом він зрадить: і Ахметова, і Богатирьову, і кого завгодно. В цієї людини просто така сутність і виникає багато інтересних запитань?.. - Що. Пан Ющенко будучи в 2000 році на посаді прем’єра не знав про інцидент з Гонгадзе? - Та хто в це повірить. Та й з його отравленням не все чисто. Тут теж щось не договорено.
Дивлячись на це все, пригадуються дві цікаві цитати наших політичних діячів, до яких я в моральній опозиції, але ці цитати, як в дзеркалі відобразили всю людську сутність нашого головного правителя. Якось екс президент Л. Д. Кучма сказав: Побачимо, як ви житимете без Кучми. - Уже побачили. Порівняно з Ющенком Кучма виглядає просто ягням. Та найвдаліша цитата злетіла з вуст Тараса Чорновола: Ви ще взнаєте хто такий Ющенко. - Взнали. Запам’ятається назавжди. - Тоді, в 2004 році, вдало використавши своє отравлення, гроші Березовського і йому подібних, за допомогою без моральних судів, на плечах майдану і обдурених друзів зумів прослизнути в душі Українців. І маємо те, що маємо. Це чомусь одвічна біда наших щиросердних і добродушних людей: Весною сіяти жито, а осінню збирати осот, як було вже не раз в нашій Українській історії. Жаліючи тих, хто жалісливо, цинічно і артистично прикладає руки до серця, ми Українці, в черговий раз дали можливість накинути на нас ярмо. Нас знов відштовхнули на десятиліття назад, грубо і підступно спхнувши із дороги в майбутнє. Та все ж таки в душі хочеться тому Ющенку ще раз повірить. Може Бог наверне йому розуму. І він?..
Ці політично-мафіозні афери прямо на очах розвалюють Україну. Та в нормальній демократичній державі такі особи назавжди зникають з політичної арени. А ми Українці, на протязі всієї нашої історії, чомусь власноруч викормлюємо, чи знаходимо собі правителів, які гальмують розвиток нашої держави.
Я не є прихильником якоїсь окремої політичної сили. Мені, як Українцеві, як людині, за плечима якої вже ціле життя, просто хочеться знати, чи справді чистими руками моститься Українська дорога в майбутнє, по якій ходитимуть наші нащадки. Тому, що політика, яка будується на зраді державних інтересів в ім’я власних, політичних, чи матеріальних амбіцій - не має майбутнього.
Дорогі Українці. Не за горами день, коли нам знов прийдеться вибирати собі правителя. Будьте розсудливі і обережні вибираючи собі нового поводиря. Не дайте себе обдурити знов. Тому, що від сучасних наших поступків залежатиме доля наших дітей, внуків і правнуків: Чи вони будуть жити у достойній європейській державі, чи знов будуть повзати на колінах перед східно-монгольським старшим братом. Тож перше, ніж ступнути ногою на дорогу, сто раз подумайте куди вона Вас приведе.
А Червоненко; а Гриценко, а Луценко? Список можна продовжувати. Та найбільше вражає те, як Ющенко поступив з Давидом Жванією. – Це ж треба мати таке гниле, жалюгідне нутро, щоб наплювати в душу людині, яка в тяжкий момент приютила його в своєму домі і поділилась шматком зі свого столу. (То хіба шановний пане не краще, не чесніше, не порядніше висловити свою думку дивлячись своєму опоненту у очі? А не по шакалячому з поза спини. Тим більше, що ти представляєш собою особу, яка має служити взірцем для всієї держави).
Та з таким же успіхом він зрадить: і Ахметова, і Богатирьову, і кого завгодно. В цієї людини просто така сутність і виникає багато інтересних запитань?.. - Що. Пан Ющенко будучи в 2000 році на посаді прем’єра не знав про інцидент з Гонгадзе? - Та хто в це повірить. Та й з його отравленням не все чисто. Тут теж щось не договорено.
Дивлячись на це все, пригадуються дві цікаві цитати наших політичних діячів, до яких я в моральній опозиції, але ці цитати, як в дзеркалі відобразили всю людську сутність нашого головного правителя. Якось екс президент Л. Д. Кучма сказав: Побачимо, як ви житимете без Кучми. - Уже побачили. Порівняно з Ющенком Кучма виглядає просто ягням. Та найвдаліша цитата злетіла з вуст Тараса Чорновола: Ви ще взнаєте хто такий Ющенко. - Взнали. Запам’ятається назавжди. - Тоді, в 2004 році, вдало використавши своє отравлення, гроші Березовського і йому подібних, за допомогою без моральних судів, на плечах майдану і обдурених друзів зумів прослизнути в душі Українців. І маємо те, що маємо. Це чомусь одвічна біда наших щиросердних і добродушних людей: Весною сіяти жито, а осінню збирати осот, як було вже не раз в нашій Українській історії. Жаліючи тих, хто жалісливо, цинічно і артистично прикладає руки до серця, ми Українці, в черговий раз дали можливість накинути на нас ярмо. Нас знов відштовхнули на десятиліття назад, грубо і підступно спхнувши із дороги в майбутнє. Та все ж таки в душі хочеться тому Ющенку ще раз повірить. Може Бог наверне йому розуму. І він?..
Ці політично-мафіозні афери прямо на очах розвалюють Україну. Та в нормальній демократичній державі такі особи назавжди зникають з політичної арени. А ми Українці, на протязі всієї нашої історії, чомусь власноруч викормлюємо, чи знаходимо собі правителів, які гальмують розвиток нашої держави.
Я не є прихильником якоїсь окремої політичної сили. Мені, як Українцеві, як людині, за плечима якої вже ціле життя, просто хочеться знати, чи справді чистими руками моститься Українська дорога в майбутнє, по якій ходитимуть наші нащадки. Тому, що політика, яка будується на зраді державних інтересів в ім’я власних, політичних, чи матеріальних амбіцій - не має майбутнього.
Дорогі Українці. Не за горами день, коли нам знов прийдеться вибирати собі правителя. Будьте розсудливі і обережні вибираючи собі нового поводиря. Не дайте себе обдурити знов. Тому, що від сучасних наших поступків залежатиме доля наших дітей, внуків і правнуків: Чи вони будуть жити у достойній європейській державі, чи знов будуть повзати на колінах перед східно-монгольським старшим братом. Тож перше, ніж ступнути ногою на дорогу, сто раз подумайте куди вона Вас приведе.
ВСЕ, ЯК У СНІ
Добрий день вам любі друзі
Чи повірите, чи ні?..
Якось в ночі ненароком
Дивний сон приснивсь мені.
Гей-би я десь у засланні
І не літо, й не зима,
Ходять скрізь пани і пані,
І не воля, й не тюрма:
На чорнобильській поляні
В казці як. Про місяці.
«Чопо» цар сидить на троні,
На високому стільці.
Навкруги скрізь «гезо» ходять,
Про політику галдять.
Всі похожі на мутантів
І смішні: Ні дать, ні взять.
Хто сидить очима кліпа,
Декларує щось на “О”
«Чопо» гаркнув враз: Заціпте
В нас же йде РНБО.
Враз приклав до серця руку.
Ось така панове штука.
Все від нас кудись біжить,
Одна пані гонорова
Не дає спокійно жить.
Все бабло від нас забрала,
Рейтинг мій перевела,
Більше я не можу править.
Ось такі у нас діла.
Тільки вчули за бабло
Тиші враз, як не було.
Зашипіли по кутках,
Наче їх поглинув страх.
Тут піднявся враз Берлога,
Показав усім кулак
І сказав до клану строго:
Припиніть оцей бардак.
Вихід є з цієї скрути,
Щоб повірили нам люди.
Треба нам створити «Є. Ц»,
А то буде нам «капец».
І звернувся до Царя,
Ти не скигли мені «зря»,
І не смій і пікнуть «даже»
Треба щоби-то не стало
Спхнути Дівку з п’єдесталу.
Ми на тебе робимо ставку
Тож відправ її в відставку.
Враз встає з рядів останніх
Пані Герман, перша пані.
Горло плачучи дере,
Аж за душу всіх бере:
Браття слово мовить мушу,
Подзвоню я зараз Бушу.
Він мастак в чужих державах
Лаштувати всякі справи.
Най він нам по блату всує
З пів мільярда подарує.
Дасть нам золоте яйце
На підтримання Є. Ц
Встає цяця від «Ахмета»
Секретар РНБО.
Вже навчилась «девка эта»
Слово мовити на “О”.
І пішла бігом в атаку,
Верещить! Аж цар заплакав:
«Не по Сеньке эта шапка,
Тут старший брат наметил лапки»
Що тут браття почалося.
«Чопо» рве собі волосся:
Як ділить посади й ставки,
Щоб мовчали його шавки.
"Чопо" і "Гезо" із Грузинської мови"
Добрий день вам любі друзі
Чи повірите, чи ні?..
Якось в ночі ненароком
Дивний сон приснивсь мені.
Гей-би я десь у засланні
І не літо, й не зима,
Ходять скрізь пани і пані,
І не воля, й не тюрма:
На чорнобильській поляні
В казці як. Про місяці.
«Чопо» цар сидить на троні,
На високому стільці.
Навкруги скрізь «гезо» ходять,
Про політику галдять.
Всі похожі на мутантів
І смішні: Ні дать, ні взять.
Хто сидить очима кліпа,
Декларує щось на “О”
«Чопо» гаркнув враз: Заціпте
В нас же йде РНБО.
Враз приклав до серця руку.
Ось така панове штука.
Все від нас кудись біжить,
Одна пані гонорова
Не дає спокійно жить.
Все бабло від нас забрала,
Рейтинг мій перевела,
Більше я не можу править.
Ось такі у нас діла.
Тільки вчули за бабло
Тиші враз, як не було.
Зашипіли по кутках,
Наче їх поглинув страх.
Тут піднявся враз Берлога,
Показав усім кулак
І сказав до клану строго:
Припиніть оцей бардак.
Вихід є з цієї скрути,
Щоб повірили нам люди.
Треба нам створити «Є. Ц»,
А то буде нам «капец».
І звернувся до Царя,
Ти не скигли мені «зря»,
І не смій і пікнуть «даже»
А роби, що ми накажем.
Треба щоби-то не стало
Спхнути Дівку з п’єдесталу.
Ми на тебе робимо ставку
Тож відправ її в відставку.
Враз встає з рядів останніх
Пані Герман, перша пані.
Горло плачучи дере,
Аж за душу всіх бере:
Браття слово мовить мушу,
Подзвоню я зараз Бушу.
Він мастак в чужих державах
Лаштувати всякі справи.
Най він нам по блату всує
З пів мільярда подарує.
Дасть нам золоте яйце
На підтримання Є. Ц
Встає цяця від «Ахмета»
Секретар РНБО.
Вже навчилась «девка эта»
Слово мовити на “О”.
І пішла бігом в атаку,
Верещить! Аж цар заплакав:
«Не по Сеньке эта шапка,
Тут старший брат наметил лапки»
Що тут браття почалося.
«Чопо» рве собі волосся:
Як ділить посади й ставки,
Щоб мовчали його шавки.
"Чопо" і "Гезо" із Грузинської мови"
