Казка для малюків. Закінчення

Казочка дідуся Тараса №2

(закінчення після продовження)

Біжить Борька повз пальмові гаї, повз малі озерця і раптом перетинає йому дорогу звір незнйомий, і судячи за все – хижий.

-        Стій, ти хто такий? Питає звір.

-        Драстуйте, я дикий кабан з України, біжу в Африку до бегемотів, а це, часом, не Африка?

-        Африка, Африка! А от диких кабанів я ще не куштувала, лягай, я тебе їсти буду!

-        Отакої! Знач я біг через пів світу заради того, щоб якась гидота мене тут з*їла?

-        Я не гидота, я гієна, між іншим, цариця всіх звірів, ну майже цариця, так шо ти повинен мене слухатись! І хвате базікати, лягай і не рипайся!

-        Може ти і цариця, тільки щось не дуже схожа, але я козак вільний, і мені що цариця що кролиця однаково, так що ти мене їсти не будеш!

-        Як не буду, чому це?

-        А ось чому!

Борька уперся ратицями в землю, взяв розгін з міста, та як боднув гієну своїм писком! Полетіла гієна, покотилась, мордою по пилюці посунулась! Встала гієна, стогне, грязюку з пащі випльовує, і ображено каже:

- Фі, хам, мужлан, бідло хахляцкає! Нікакова уваженія к женьчине!

Дивні створіння оці женьчини! Подумав Борька.І як вона собі оце уявляла? Значить, мене гієна їсть, а я їй «Майо пачтениіє, дабро пажалавать, приятнава апетіту!» Та щас!

-        Ей, гієна, ти ще не передумала мене їсти?

-        Мені здається, що ти не смачний, і до того ж я тільки що пообідала!

-        Добре, а де тут живуть бегемоти?

-        Та там, біля болота, між іншим, такі ж самі свині, як і ти!

-        Що ти сказала про моїх родичів? Виставив ікла Борька. А ну геть звідси!

-        Ухажу, ухажу, ухажу!

Пробіг Борька ще трошки і побачив величезних звірів, які купались у болоті.

-        Моє Вам вітання! Чи не підкажете, де живуть бегемоти?

-        Так ми і є бегемоти, а ти хто такий?

-        Я дикий кабан, ваш родич з України!

-        Ну раз родич, то лізь до нас у болото і брьохайся скільки хоч!

-        Та тьху на вас і ваше болото! І чого мені вдома у болоті не брьохалось?

Пішов Борька у пальмовий гайок, ліг мало не розплакався. «Біг я через пів світу, а все за ради чого? Аби у болоті скупатись! Дурепа лупоока ти, Сонька! Але стій, може вона і не дурепа? Може зовсім навпаки? Адже завдяки їй я такий шлях подолав, скільки всього цікавого побачив, буде що на старість згадати і поросятам розказати! Я таки молодець, а Сонька вумниця! Ось відпочину трохи і побіжу додому!»

От і казочці кінець, а хто лайкнув - молодець