З рештою, так - жити розпатраним кращеНе відпускай душу собачу моюВесь отой рай – просто фарбований ящикГлечик для крилВтеча у мрію свою Гавкіт почуй - це я біжу за тобоюЗнаю твій слід, бачу вже спину твоюЗнаєш бодай, що за твоєю спиноюЩоб не булоЗавжди я тихо стоюБог помагай тим, кому боляче житиВ глину кидай житню солому й пісокМовчки додай все що ми сміли проситиВ рани вкладайБілим вапном затирай[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]тепла ванна гарячий чайу міста заповзає спокійтеплі казочки по ночахвітер дме тобі просто в окобратик кіт балакуча сорокахто порушив мій сон одинокийщо я майже вже не помічав

давай пачкать пальцы дешевым виномдавай сговоримся с тобой заоднодавай напиватьсядавай говоритьа потом улыбатьсядавай заберемся на самое днодо наших форзацевдавай притворимся что мы заоднои нам только двадцать

Настоящим поздравляю администрацию этого некогда приличного сайта с наступающими праздниками. Хочу выразить благодарность за все, что ныне успешно ими проебано, а также за пиздаватые видеоролики в личной почте. Такой хуеты еще пока нигде не было - передовые идеи в действии. Молодцы ребята!Новостная страница стала похожа на некий спам-центр, вроде тех, которые наполнены битыми или зараженными ссылками на скачивание музыки и фильмов. Таких заголовков я давненько не читал - "открылась...

Читати далі...

коли ітимеш, залиш по собі сакральну жертву аби їй було що одягнути і кого зжерти, аби той демон всередині неї мав всього вдосталь аби він спав собі тихо півроку чи більше поспіль а як не стане вже навіть запаху твого сліду нехай ненависть їй розпікає обличчя й очі і як все це провокуватиме лиш огиду тоді ти знатимеш врешті ціну сльозам дівочим засни спокійно нехай хтось інший сьогодні плаче[Приєднана картинка]

не показуй мені свої ікла, серденько, не показуйтримай при собі свої рахунки й мілкі образирахуй про себе усе що хочеш, як засинаєшя піклуватимусь лише зброєю і синамичатуй коханок, коли я спатиму в телефонідивись з відразою на від тебе вже сиві скроніпригадуй злістю все що закінчилось поміж намия далі житиму лише зброєю і синами[Приєднана картинка]

Если начать выбираться из постели к началу одиннадцатого – планета выглядит иначе. Зуб даю – это так.Там легкий мороз и солнце во все небо. Штаб авиации проводит полеты над городом и неуклюжие серые транспорты резвятся над городом, будто киты, что забыли комплекцию и годы. В небе конечно больше солнца, но и здесь внизу его бывает достаточно. Девочки в темных очках и вязанных шапках улыбаются встречным. Город похож на лыжный курорт в разгар сезона. Остро не хватает глинтвейна на каждом углу....

Читати далі...

Протоптать в сугробах тропинку к сараю. Достать лопату – старую совковую лопату. И приняться за работу. Не то чтобы за работу, а скорее вернуться в песочницу, которой в этом дворе нет уже много лет. Откапывать дорожку по пояс, и не думать вовсе ни о чем. Стенам этим больше чем мне, деревья эти знают меня всю жизнь, да и снег здесь далеко не впервые. Нам вполне удобно молчать, когда никого больше нет. ...

Читати далі...

марніти вдома, мріяти про вітершукать на мапах відстань невідомутобі і жодному з знайомихрадіти мовчки ранньому підйомувклонятися хрестам уздовж дорогитак ніби просто розминаєш ногиопісля довгого сидіння у машиніі вже зимові вигуки пташиніяк точний час по радіо сприйматиі відстані між сутінком і світломточніше за годинник рахуватиі засинати як мала дитина[Приєднана картинка]

і ким ти будеш там в кінці тунелю вчень та зауваженьяких ти наберешся вражень, яке іще лайно за цільтобі служитиме?струнке, високе і смішне – маленький шрам на тлі обличчями одне одному так личим, як кава й тісто запашнеі зранку ти береш кашне, але не надягаєш ліфчикпомада в сумочці й олівчик і безліч різних порожнечв очах твоїх хто перелічить?[Приєднана картинка]