Из-за чего ломают копья (читаем не Фокус, а Кодекс).

Стаття 143. Підсумований облік робочого часу

1. В окремих  галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на  деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути  дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або  щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження  підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу  за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей  період, обчисленій відповідно до частини другої статті 137 цього  Кодексу. 2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним  договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом  роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової  організації (профспілковим представником), за наявності достатніх  підстав (у сільському та лісовому господарствах, на інших роботах,  виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо). 3.  Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого  часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди  працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник  перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та  коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни. 4.  Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком  робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався нормативним актом роботодавця, погодженим з  виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим  представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі  організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від  природно-кліматичних умов тощо). 5. Робота в понаднормовий робочий  час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується  меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових  вихідних днів у межах облікового періоду. 6. Умови застосування  підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та  порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним  договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової  організації (профспілковим представником), з урахуванням вимог  нормативно-правових та інших актів у сфері праці. 7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу, що затверджуються  роботодавцем на строк понад один місяць, доводяться до відома  працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються.  Графіки виходу на роботу, що затверджуються на  один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця.  Не допускається  встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання строків доведення їх до відома  працівників, встановлених цією частиною. 8. Невиконання норми  робочого часу за підсумованим обліком допускається лише у разі  встановлення неповного робочого часу (стаття 133 цього Кодексу).  Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини  роботодавця час як за час простою (стаття 234 цього Кодексу).  Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці за час, що перевищує норму робочого часу за обліковий період,  відповідно до статті 232 цього Кодексу. 9. За кожний день, який є  для працівника робочим відповідно до графіка виходу на роботу і в який  працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених  законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником  державних чи громадських обов’язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, у дні, що є  для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не  зменшують норму робочого часу в обліковому періоді.

Стаття 144. Поділ робочого дня на частини

1. На роботах з особливими умовами і характером праці, а також у разі  виконання робіт, обсяг яких змінюється протягом робочого дня (зміни),  робочий день може бути поділений на частини з умовою, щоб загальна  тривалість робочого часу протягом дня не перевищувала встановленої  тривалості щоденної роботи. Поділ робочого дня на частини  запроваджується роботодавцем відповідно до колективного договору або за  погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації  (профспілковим представником). Оплата праці при поділі робочого дня на  частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 231 цього Кодексу).