777777

              Знову цей виснажливий, ненависний день. Прокидаєшся зранку з відчуттям огиди до самого себе. Погода за вікном теж не радує. Хоч би сніг пішов, чи що?   П'ятий день  Нового  Року, а все  поглинуто болотом та грязюкою. .......Дістало!!!
              - Ти знову сумуєш, знову будеш сьогодні самотньо бродити в тенетах віртуальних мереж, в пошуках когось? Надієшся знайти споріднену душу?
              -  Ні, я, вже  нінащо не надіюсь, - дожився вже сам з собою розмовляю; хоча цього варто було очікувати.
              -  А в тебе взагалі  душа є? Є, що запропонувати?
              -   Я вже ..........
            Здається вже дах їде.
             Чого я хочу, для чого живу? Не знаю! Взагалі, хто я! Доброго ранку! Пора підіймати своє бездушне тіло з ліжка, вигадувати якусь роботу і, щось начебто робити. Який бридкий самообман. І, так, з дня у день .
               Навіть до алкоголю не має бажання підходити. Може хоч, щось корисне зроблю для себе.
            Дивно, але чим гірше про себе думаєш, тим легше стає на серці.