Усмішка.
- 04.04.23, 20:34
Їй потрібно було приїхати до міста, щоб владнати деякі справи. Одного дня для цього виявилося замало, і вона звернулася до свого друга по інету за порадою де можна переночувати.
– Можеш переночувати в моїй заміській квартирі. Власне, можеш в ній пожити скільки тобі заманеться. Я залишу тобі ключі від неї.
– Я буду тобі дуже вдячна. А я для тебе не створю незручностей?
– Ну що ти? Я буду радий стати тобі в нагоді.
І дійсно, він був радий бачити її у себе в гостях. Тільки безлад в тій квартирі наганяв йому сорому.
Через півгодини вона постукала в двері і він з деяким хвилюванням їй відчинив. Її усмішка його просто загіпнотизувала і він розгублено стояв і мовчав.
– То ти впустиш мене, чи ні?
– Ой, вибач. Заходь, будеш бажаною гостею.
Або господинею – подумки добавив він і чомусь почервонів.
Вона досить швидко освоїлась в квартирі. А він зачаровано дивився як вона по жіночому уподобанню щось поправляє чи переставляє.
І йому так непереборно захотілося зробити для неї щось приємне, що він відчув себе чарівником.
– Подивись на мої руки. Ти віриш в чудеса?
– Ну, трішечки.
Що це я роблю? Мабуть зовсім з глузду з’їхав – подумав він, але руки його вже не слухались. І через секунду він тримав в руках букет квітів неймовірної краси.
Раптова поява квітів просто з пустоти її не так здивувала, як налякала. Власне, як і його. Потрібно було терміново рятувати ситуацію.
– Не бійся, це такий фокус. Ці квіти для тебе.
Вона не стала запитувати що то за квіти, яких вона раніше не бачила, і коли він встиг їх придбати. Вона просто поставила їх в воду і на її обличчі знову з’явилась та чарівна усмішка. А він все дивився і милувався нею.
Через пару днів вона поїхала додому і взяла с собою подаровані квіти. По приїзду поставила їх в вазу, подумки посміхнувшись йому в знак вдячності.
Як не дивно, але через один, а потім і два тижні, квіти і не думали в’янути. Не зав’яли вони і через місяць.
Таки чарівники існують – думала вона кожного разу, дивлячись на квіти. І мила ніжна усмішка кожного разу прикрашала її миле дівоче обличчя.
Коментарі
_R
14.04.23, 20:46
Треба ж. Яке диво
Микола Казкар
24.04.23, 21:01Відповідь на 1 від _R
Дякую за уточнення.
_R
34.04.23, 21:04Відповідь на 2 від Микола Казкар
Сам постійно плутаю.
ajnbybz
44.04.23, 21:51
Гарна історія, проте колись отримала величезний букет від інтернет шанувальника. Троянди стояли більше місяця
Потім ще насолоджувалась ваннами з пелюстками
Усмішка це те що привертає увагу
Микола Казкар
54.04.23, 21:58Відповідь на 4 від ajnbybz
Існує думка, що термін, протягом якого квіти не в’януть, залежить від щірості і відношення даруючого. Мабуть, що так і є.
Гість: Rosemary
64.04.23, 22:27
Тема кохання завжди буде актуальна у серцях... Скільки б років не було людині.
Гарна історія. Прочитала на одному диханні.
ТНЕ*
74.04.23, 22:42
Чарівно, як завжди, дякую
Микола Казкар
84.04.23, 22:47Відповідь на 6 від Гість: Rosemary
Що до теми, то я повністю згоден. Щиро дякую .
Микола Казкар
94.04.23, 22:48Відповідь на 7 від ТНЕ*
І я у відповідь дякую за оцінку.
Мне обещали
104.04.23, 22:59
Ваша сказка практически копия моей истории на этом сайте.
Мне надо было остановиться в киеве , вернее чтоб кто то забрал меня в борисполе , и отправил меня на Донбасс . Это был 2015 год , первое хлебное перемирие . Именно здесь откликнулся Человек. Встретил , отправил , опять встретил и отвез в борисполь. Букета не было- я органически не переношу срезанные цветы, была выточенная из розового мрамора Чебурашка . Работа ручная , Его рук.
Счастливого конца не получилось , мне дури хватило предложить денег, этим обидела Человека.
Чем все испортила
Чебурашка - часть всех вещей которые находятся у меня в машине , на случай если понадобиться разбить стекло изнутри .
Вот такая и несказка и неложь но урок один - не обижайте напрасно