Зі сну в життя.

  Одної травневої ночі Сащку приснився дивний сон. Інший  на такий сон не звернув би уваги, але для Сашка то був сон щастя. Сон-казка, сон неймовірного злету відчуттів. А приснилася йому дівчина, якої він ніколи не бачив. Дівчина, від погляду якої Сашко втрачав відчуття реальності. Власне, то і не була реальність, а тільки сон, в якому його уява малювала на його відчуттях чарівну картину щастя.

  Одначе був дивним не тільки сон, а й те, що він снився Сашку майже кожної ночі. Посмішка дівчини зі сну мала таку магічну силу, що вводила хлопця в гіпнотичний стан нерухомості. Він тільки міг на неї дивитися, не в змозі зв’язати пару слів.

–       Як тебе звуть, козаче? Що, забув? Якщо згадаєш, приходь до річки. До речі, мене звуть Оля.

    Не дочекавшись відповіді, дівчина дарувала Сашку ще одну чарівну посмішку і, щось собі наспівуючи, прямувала до річки.

   Сашко проклинав себе за нерішучість. Реальне його життя стало здаватись якимось несуттєвим і віддаленим. Єдиним бажанням хлопця було якнайшвидше настання ночі.

  Інколи Сашку здавалось, що він бачить дівчину зі сну в натовпі людей. Але то було лише марево. І тільки у вісні Оля знову і знову приходила до нього.

– Знаєш, я прийду до тебе у реальному житті. Я обіцяю. Ти тільки чекай і не втрачай надію.

  Після цих слів дівчина перестала Сашку снитись.  Це було справжньою трагедією для хлопця. Він змарнів і перестав бути схожим на себе. Зранку до вечора він блукав містом, в надії зустріти Олю в реальному житті.

  Одного травневого сонячного дня на вузенькій вулиці старого міста Сашко побачив знайому постать.

– Олю! Олю! Зачекай!

– Хіба ми знайомі? Щось я тебе не пам’ятаю.

– Ми знайомі цілу вічність. Ти просто цього не знаєш.

– Вічність кажеш. Ну, тоді пішли, познайомиш мене з вічністю, а то я її ніколи не бачила.

  І дівчина посміхнулась хлопцю тією чарівною посмішкою, яка не залишала сумнівів, що їх шлях по життю буде довгим і щасливим.

  Вузенькою вулицею старого міста йшла щаслива пара, і здавалось, що під їх ногами іскряться промені казки. А старе місто тим часом готувалось до ночі, щоб дарувати молодим людям сни незабутнього щастя.