Було це давно,коли  зими були як зими. Сніг тоді лежав з листопада по квітень.Морози були такі,що до школи не ходили тижнями і тими ж тихнями були всі на вулиці. Хоккей - найперша гра, до того як була придбана мукачевська клюшка, грав віткою з абрикосини,та розкльопаною дужкою з розкладушки.Санки підчеплялись до автобусів і гойда! А то й так - на ногах,зачепишся за щось,присів та й поїхав,поки водій не побачить...От чого - ковзанок на було...А тут купують батьки Свєткє з третього під`їзду ковзанки,як ми казали : полуканадки. Ну,звісно,всі стали вмовляти її покататися.Вона не довго думаючи :" Дам тому,хто доторкнеться язиком до дверної ручки!"Ну я й прилип...Всі регочуть,а мені не відірватись...Хтось побіг,сказав матері.Стою біля дверей з висунутим язиком,бачу біжать мамо с кипьячим чайником...Не добігла...я як смикнувся,так і кров у всі боки...Вийшов на двір аж на третій день, коли це Свєтка несе свої полуканадки...


більш спогадів тут

http://blog.i.ua/user/8088198/1984955/

Видеооригинал  здеся :

http://yarjal.com/video/719.html

 Обратите внимание на полку с обувью :




а,ведь они могут...




ну и о нас :

очень любим рыбалку...



и спорт!

Перефразируя известное выражение : Чем ты кухню обставишь, так ты на ней и готовить будешь!


Теперь готовим!  Берём овощ :



на выходе получаем продукт :



перекусили? Может заглянуть к врачу :




на всякий случай?

Не кури дурь!
Выкинь дурь!
Не дури!...
Просто расслабься и закрой глаза

Волшебного дня!