Я хотів би побачити, як російські танки входять в Німеччину.

Тільки не через Україну і Польщу, зрозуміло. Через Францію. Прямо через будинки всіх цих саркозі, ле пен та інших путінських підстилок, не виключаючи і президента Олланда (якщо, звичайно, у світі основне зло від лівих, то у Франції, як у Росії, «обидва гірше» - і ліві, і праві, і влада, і опозиція). Повідомляє Війна в Україні.

І щоб вони прибігли в підштаниках шукати порятунку у своїх німецьких друзів і застали там ту ж картину. І зіткнулися з біженцями з Кіпру, який погодився на створення у себе російської військово-морської бази і в підсумку повторив долю Криму, де теж починалося з бази. А заодно і з братолюбивойї Сербії, де у свій час російські ґвалтівники потішилися так, що Тіто побіг скаржитися Сталіну - і був грубо "відшитий". Якщо хтось думає, що російський солдат з тих пір змінився на краще - нехай перевірить на практиці. І Чехії щоб теж заїхали  російські окупанти нагадати місцевим політикам 1968 р...

І щоб стаття 5 Статуту НАТО при цьому не діяла. Щоб Америка умила руки і у відповідь на кожне наступ російських загарбників вводила санкції проти третього секретаря другого заступника міністра оборони РФ. І нагадувала, що в разі подальшої ескалації - тільки подальшої так «будуть наслідки». У сенсі, вже не третій, а другого секретаря візу заблокують. Або «Візу», Обама ще не вирішив (але «Майстер Кард» при цьому залишать - ну, не можна ж заганяти Росію в кут, правда?)

І ось я мрію подивитися і послухати в цій ситуації, як всі ці меркели, штайнмайеры, олланды і іже будуть говорити, що конфлікт не має військового рішення і що поставляти зброю жертвам агресії категорично не треба, так як здатність жертви чинити опір насильникові не сприяє мирному врегулюванню. 

 На жаль, поки все йде рівно навпаки. Нападники тільки нахабніють.
Ще недавно я починав статтю зі слів «за тиждень Росія вбила півсотні мирних жителів» - і це здавалося страшно багато. Тепер за неповний тиждень - з 31 січня по 5 лютого - Росія вбила, як мінімум, 263 мирних жителя, 674 отримали поранення (дані ООН). Тобто разом з пораненими втрати перевалила за тисячу. Мирного населення. За шість днів. За всі 11 місяців конфлікту вбито 59 дітей, поранено 153. І ці цифри постійно зростають
      Є, втім, думка, що на Заході чудово розуміють безперспективність будь-яких переговорів з Путіним. Тоді

 українській армії треба допомагати куди активніше.

На щастя, хоча б необхідність останнього почала доходити, принаймні, до американських політиків, причому від обох партій. Залишилося переконати Обаму. Ми повинні почати постачання зброї Україні негайно, не чекаючи згоди боягузливих європейських партнерів». У них, зрештою, просто не буде іншого виходу, крім як підтримати нас. І я закликаю всіх громадян США писати своїм конгресменам і вимагати одного: «Arm Ukraine NOW!»

yun.complife.info   

Увидев, как описывают наступательную операцию полка "Азов" террористы, азовцы решили поделиться некоторыми тайнами вчерашних событий.

Об этом на своей странице "Вконтакте" сообщила пресс-служба полка.

"Наступление на Заиченко было отвлекающим маневром от действий основных наступающих сил. Группа, исполнявшая этот маневр, сумела вплотную приблизиться к позициям противника. Несмотря на преимущества противника как в количестве, так и в средствах, ей удалось нанести значительный ущерб сепаратистам. Сами же они подтверждают гибель двух террористов. Мы же обошлись без потерь. И это при том, что по Коминтерново работали из всех видов оружия, в том числе и реактивной артиллерией", - говорится в сообщении.

В пресс-службе отметили, что в результате операции было ранено 11 азовцев. Большая часть из них имеют легкие ранения и уже находятся в строю. Зато ночью бойцам полка удалось точным артиллерийским ударом уничтожить колонну врага под Саханкой.

В "Азове" добавили, что наступление продолжается.

Также имеется сообщение о том, что украинские бойцы уже окопались в Павлополе и Широкино и удерживают свои позиции под перекрытием дальней артиллерии, которая не дает противнику никаких шансов.

3.02.15 утром мобильная группа 72-й гвардейской механизированной бригады (Белая Церковь) в районе Белой Каменки Тельмановского района Донецкой области (45 км северо-восточнее Мариуполя) уничтожила колонну противника из 6-ти единиц техники.

Об этом журналист Андрей Цаплиенко сообщает на своей странице в Facebook.

Силы АТО потерь не понесли, уточнил журналист, что же касается потерь противника, то полный масштаб станет ясен только после того, как перестанет гореть техника и прекратят взрываться боекомплекты.

"Чуть позже россияне попытались эвакуировать остатки техники, после чего гвардейцы уничтожили и тягачи", - сказал журналист.

Кроме того, вчера в районе Докучаевска бригаде удалось уничтожить 3 самоходки боевиков в тот момент, когда они заправлялись. 

На мариупольском направлении бойцами АТО был ликвидирован командир разведроты из новосибирского Академгородка (Россия) Юрий Левашев.

Об этом сообщает городской портал Бердянска.

Отмечается, что 32-летний наемник погиб во время боев 23 января. Как пишет Городской портал Бердянска, на войну он якобы ушел "как доброволец".

Мать погибшего наемника Ирина Левашева на своей странице в соцсети написала: "Сынок мой любимый, Юрочка, светлая тебе память и царствие Божие!".

Сам Юрий Левашев в последний раз заходил на свою страницу "ВКонтакте" 23 января в 18:31.

То де "сила", якою хвалився Обама? - експерти про втрату Донецького аеропорту


Поразки українських військових примушують засумніватись в успіху політики США щодо України, яку Барак Обама у своїй промові "Про стан держави" назвав "проявом сили". Про це на сторінках Форейн полісі" пишуть Джеймс Міллер та Пьєр Во з видання The Interpreter, яке висвітлює конфлікт на сході України.

"Можна було би сказати, що Обама правий, а Америка успішно прокладає шлях до вільної, мирної та демократичної України, якби Путін відступав і став би все більш сумирним. Але ж насправді він лише посилює агресію", - пишуть автори статті.

Міллер та Во наголошують : США та міжнародна спільнота вже давно ігнорують прохання Києва надати точну зброю та безпілотні летальні апарати для "ефективної та гуманної оборони та відбиття нападів сепаратистів".

Не схоже, що Вашингтон допомагає Києву захиститись від бандита з Москви

"США заявляють, що надали українським прикордонникам броньовані авто, але не зрозуміло, як на думку Вашингтона, ці авто почуватимуться проти танків T-72 та іншого російського важкого озброєння, яке активно прибуває до Східної України", - йдеться у матеріалі.

Захід має усвідомити, що Україна не зможе відбити вторгнення Путіна самотужки - переконані автори.

"Поки ж не схоже, що Вашингтон допомагає Києву захиститись від бандита з Москви", - резюмують Міллер та Во.


Голос Америки

Ситуація на Донеччині, в зоні АТО постійно змінюються,

На цьому блозі можна спостерігати щоденні зміна бойових дій.

http://www.radiosvoboda.org/media/photogallery/25456177.html

Максимилиан Волошин
===
...Войте, вейте, снежные стихии,
Заметая древние гроба:
В этом ветре вся судьба России -
Страшная безумная судьба.

В этом ветре гнет веков свинцовых:
Русь Малют, Иванов, Годуновых,
Хищников, опричников, стрельцов,
Свежевателей живого мяса,
Чертогона, вихря, свистопляса:
Быль царей и явь большевиков.

Что менялось? Знаки и возглавья.
Тот же ураган на всех путях:
В комиссарах - дурь самодержавья,
Взрывы революции в царях.
Вздеть на виску, выбить из подклетья,
И швырнуть вперед через столетья
Вопреки законам естества -
Тот же хмель и та же трын-трава.
Ныне ль, даве ль - всё одно и то же:
Волчьи морды, машкеры и рожи,
Спертый дух и одичалый мозг,
Сыск и кухня Тайных Канцелярий,
Пьяный гик осатанелых тварей,
Жгучий свист шпицрутенов и розг,
Дикий сон военных поселений,
Фаланстер, парадов и равнений,
Павлов, Аракчеевых, Петров,
Жутких Гатчин, страшных Петербургов,
Замыслы неистовых хирургов
И размах заплечных мастеров.

Сотни лет тупых и зверских пыток,
И еще не весь развернут свиток
И не замкнут список палачей,
Бред Разведок, ужас Чрезвычаек -
Ни Москва, ни Астрахань, ни Яик
Не видали времени горчей...

   Ніщо не змінюється...

Никогда мы не будем братьями

ни по родине, ни по матери.

Духа нет у вас быть свободными –

нам не стать с вами даже сводными.

Вы себя окрестили "старшими" -

нам бы младшими, да не вашими.

Вас так много, а, жаль, безликие.

Вы огромные, мы – великие.

А вы жмете… вы всё маетесь,

своей завистью вы подавитесь.

Воля - слово вам незнакомое,

вы все с детства в цепи закованы.

У вас дома "молчанье – золото",

а у нас жгут коктейли Молотова,

да, у нас в сердце кровь горячая,

что ж вы нам за "родня" незрячая?

А у нас всех глаза бесстрашные,

без оружия мы опасные.

Повзрослели и стали смелыми

все у снайперов под прицелами.

Нас каты на колени ставили –

мы восстали и всё исправили.

И зря прячутся крысы, молятся

они кровью своей умоются.

Вам шлют новые указания –

а у нас тут огни восстания.

У вас Царь, у нас - Демократия.

Никогда мы не будем братьями.

   Анастасия Дмитрук

 За що любить тебе Росія?
Держава від крові хмільна.
Ти, як диявольський месія
Знов проявилася сповна.

Ти, як та гусениця смерті,
Знов по землі чужій повзеш
І в дикім танці круговерті
Ти кров людську, невинну п’єш.

Коли ж насититься утроба
До безрозсудності твоя,
Коли вже зникне твердолобість
Твоїх пороків зле ім’я.

Яка ж тебе родила мати,
Під покривалом злим зими?
За всі гріхи ти можеш стати
Назавжди проклята людьми.

Нехай згорить твоя зоря,
Що тліє трутом самовластя.
Можливо родиться тоді
Надія жити людям в щасті?

Тоді народжені сини,
Не помиратимуть задаром
І світ настане без війни,
І не згорить земля в «пожарах».

І не затьмарить пелена
Від горя виплакані очі,
На груди чисті, на дівочі
Не впаде каменем війна.

 Героям Майдану

Секунди. Мить. Пекучий біль і.. Тихо.
Так тихо навкруги...Та всі біжать...
У нас в країні тут війна і лихо.
Хвилина.Люди всі мовчать

Я бачу матір сивую. Ридає.
Чого ж ви мамо? Трапилося що?
Когось до себе з горем пригортає,
І плаче:"Сину мій,за що?!!"

Я зрозумів, що я лечу угору
Це мій кінець. Навколо йде війна
У матері в очах - безмовне горе.
Схилилася.Тепер вона одна.

Пробач мені ,моя матусю рідна!
Пробач,що залишив тебе отак.
Така моя ,матусю, доля,видно,
Загинуть за Вкраїну, як козак.

Прощай .Я йду. Лечу уверх,матусю.
Не плач ,що більш не прийду на поріг
До тебе, рідна,ангелом вернуся
І буду поруч,наче оберіг

20.02.2014  Дпавид Н.К.