За що любить тебе, Росія?

 За що любить тебе Росія?
Держава від крові хмільна.
Ти, як диявольський месія
Знов проявилася сповна.

Ти, як та гусениця смерті,
Знов по землі чужій повзеш
І в дикім танці круговерті
Ти кров людську, невинну п’єш.

Коли ж насититься утроба
До безрозсудності твоя,
Коли вже зникне твердолобість
Твоїх пороків зле ім’я.

Яка ж тебе родила мати,
Під покривалом злим зими?
За всі гріхи ти можеш стати
Назавжди проклята людьми.

Нехай згорить твоя зоря,
Що тліє трутом самовластя.
Можливо родиться тоді
Надія жити людям в щасті?

Тоді народжені сини,
Не помиратимуть задаром
І світ настане без війни,
І не згорить земля в «пожарах».

І не затьмарить пелена
Від горя виплакані очі,
На груди чисті, на дівочі
Не впаде каменем війна.