Хотілося вчора написати щось як ессе, щоб витримати розмірність, настрій, змусити задуматись.. Тим більше,що вже досить давно крутиться тема, про вміння бути щасливим і бачити прекрасне наче дитина тоді, коли тобі давно не сім рочків. А вчора ще й хорошу таку замітку прочитала, про небо без хмар... Та все часу немає. І от вчора вночі отримала копитом по коліну, слава богу тільки чиркнуло по внутрішній стороні, але боляче було так, що аж до сліз . І в цей момент розумію, що...
Читати далі...