Профіль

Акварель

Акварель

Україна, Кременчук

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Персеїди

Маю щастя жити в місці, де небо вночі зоряне-зоряне, таке, яким ніколи його не бачать зі свого двору біля будинку містяни. Літо вже йде до свого завершення, ночі цьогоріч досить прохолодні, але цвіркуни як завжди в нічній тиші сюрчать неймовірно, що разом з запахом вистигаючого вечірнього пилу і фиркотінням коней для мене завжди було тим, що в пам'яті спливає коли хтось каже "літо". І щороку в мене є одна і та ж задумка в цей час). Я на ай.юа давно, здається з одинадцятого року,...

Читати далі...

Весна синоптична

Синоптики прогнозували теплу, майже жарку весну. Не пропустити б цей день...

Гастрономічне

Літо надворі, перші дні дуже навіть непогано, не через край спекотно, вітер приємний такий, прохолодний, все пахне і буяє навколо, цвіринчить , стрекоче і просто пролітає мимо махаючи крильцями - красота)) Їхала щойно від батьків велосипедом до себе, це десь під три кілометри асфальтівкою по оцій красі - зелень, квіти, буяння трав...Позіхнула.Зрозуміла, що якщо проїхати весь шлях з відкритим ротом, то можна не вечеряти.

Вбити не можна любити

Прочитала оце запитання, мовляв що робити, якщо твій крем вартістю як крило літака він намастив на свої 45-го розміру? І згадалося мені таке). Зараз трохи прихворіла, і коней носить відра напувати менший брат. Позавчора прийшов і пожалівся, що Дюнка як випила пів відерка води просто з цієї позиції клацнула зубами і вкусила його за живіт. Добре що куртка широка і тепла, не дістала. Я аж уявила, вона це робить як дракон, з проблиском білків чорних очей і притиснутими вухами...

Читати далі...

До свята. Вчительська звичка

Позавчора не дивлячись сіла на стілець, виявилося, що він мокрий. Ну штанці то таке, перевдяглася. Вчора не дивлячись сіла на табуретик, виявилося, що він був не позаду, а в основному справа. Потягла нерв, й досі поболює. Сьогодні сіла на осу. Тепер болить і права нога. Подумалося про дві речі - що наслідки йдуть по зростаючій, час вже не тільки тримати рукою табурет, а й з ліхтариком спочатку оглядати, ну або хоча б дивитися куди сідаю) , і друге - то ж "вчительська...

Читати далі...

Мистецтво наливати не проп'єш

Прочитала замітку про пляшку горілки і коментарі, один з яких був про те, що існують майстри, які пляшку горілки могли розлити на сім і у всіх було порівну, я задумалася. Ну і що тут складного? Я свого часу, в студентські часи, влітку працювала на кухні в дитячому літньому таборі, "Сонячному" від нашого НПЗ, він щоліта змагався за звання кращого табору з своїм конкурентом, табором, дай Боже пам'яті))) здається "Зоряним" від іншого гіганту місцевої промисловості, ...

Читати далі...

Ретроградний Меркурій

В мене вчора був важкий день. Через пекельну погоду і постійне люте сонечко в обідню пору, що робить дуже "приємні" +36-37 градусів гарячого вітру - доводиться вставати спозаранок, яким для мене є сьома година, щоб трохи зайнятися сіном. Якщо хтось зараз посміявся з "сьомої ранку", то, по-перше, для мене, сови, це неміряно рано, зазвичай я дрихну як бабак Тимко весною, тобто до дев'ятої -десятої години)) , і вставати раніше мій організм навідріз відмовляється без...

Читати далі...

Весняні клопоти

Жити в селі то особлива насолода. Всі думають, що весна, то весняні клопоти.. це так, але треба взяти до уваги час - зараз то лише початок березня, які там клопоти, листя вигребти поперед двору для краси, якесь з осені ще вітром нанесло? І ще часник прополоти, виключно тому, що сніга вже місяць немає, і земля пересихає, треба зробити гарно, бо власне прополювати немає що, на городі зеленіє тільки цей часник і клубника. Зате турбот весняних - повно! Перша - лісники, друга...

Читати далі...

Клятий склероз

Знову вкотре пропустила день святого Конона і можливість дізнатися, хто з сусідок відьма[Приєднана картинка] . Ех [Приєднана картинка]

Трохи думок

Війна, але хочеться весни. Вибухи, тривоги.. Сирену перенесли на будинок культури, тепер можна ніби спокійніше жити, але стало не так колоритно, мені сирена певним чином подобається, особливо вночі, в повній тиші, коли на декаданське затухання її виття накладаються голоси підвиваючих місцевих собак - то й досі викликає в мене відчуття нереальності того, що відбувається. Точно як і ракета, що не вибухнула впавши на подвір'я мого шкільного однокласника, менш як за сотню метрів...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
28
попередня
наступна