хочу сюда!
 

Алина

43 года, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 35-52 лет

Рожевий зефір і зелений змій



  Один з коментарів до замітки про "як скучно ми живемо" нагадав мені одну історію про зефір, яка трапилася зі мною років десять тому.
  Ми саме будували літню кухню, і будівельну бригаду традиційно в нас годують обідом, до якого завжди йде аперетив в вигляді як зараз багато хто правильно подумає - ста грамів.
  Вдома в мене такого не водиться, ні магазинного розливу, ні тим більше самогону, тому щодня десь о десятій годині я сідала на велосипед і їхала по свіжу хлібину, якраз завозили в цей час, і півлітровку. Ціна була стабільна, я завжди брала одну й ту ж купюру, якої вистачало і ще там пару гривень решти залишалося. Того разу треба було ще пачку солі купити, і це аккурат виходило до копійки всі гроші.
  Зайшла в магазинчик наш і створила чергу - продавчиня одна, біля каси вже купувала щось жіночка, тоді я, а за мною став в чергу якийсь незнайомий мені чоловік з дорожньою сумкою на плечі, схоже якраз з того автобуса, що від'їхав щойно від зупинки.
  В черзі стояти не люблю - коли довго роздивлятися вітрини може щось захотітися lol, що й сталося - на прилавку стояв ящик ще не відкритого навіть свіжесенького зефіру. Я зефір не люблю, його любить молодша сестра і тому вдома він з'являється ( і швидко зникає)) часто, я можу ну половинку з'їсти, причому рожевого, але маючи великий досвід легко своїм тренованим оком бачу той зефір, який саме мені смакує, бо зефір буває дуже різним. І от в тому ящику лежить саме ВІН - ідеальний, апетитний, виблискуючий кристалами цукрової пудри рожевий зефір... Тут якраз моя черга, вітаюся з продавчинею, однокласницею старшої моєї сестри, хоча в принципі тут всі один одного знають по-любому))), перечислюю свій специфічний список "продуктів", який виставляється нею з скляним дзенькотом на прилавок переді мною, дістаю гроші...і не витримую lol
  Кажу - Таня, а можеш мені два зефірчики зважити і під запис? Я ж завтра знову по оце все заїду і заодно віддам. Вона під мій монолог важить зефір - як зараз пам'ятаю що на дві гривні рівно))), а я в цей момент закінчую "а то бачиш - грошей немає"
   І тут не витримує чоловік позаду мене і з непередаваною інтонацією , такою сумішшю зневаги з гидливістю, досить голосно каже - "грошей в неї немає...а на водяру так є!" lol
   Ось так зефір зробив з мене алкоголічку unsmile lol
   Скільки років пройшло, а дівчата-продавчині й досі мені це пригадуютьlol

  Ну і картинка не в тему, звичайно, але...
   
14

Последние статьи

Комментарии

116.01.22, 09:46

...це нету історію ти нам хотіла оповісти.....розкажи як з прорабом всарах бігала

    216.01.22, 09:51Ответ на 1 от НеЖриМоэСало5

    ...це нету історію ти нам хотіла оповісти.....розкажи як з прорабом всарах бігалаДядьку Івану тоді було вже років сімдесят

      316.01.22, 10:02

      так бывает часто и густо, люди составляют свои убеждения не вникая в суть вопроса...
      его пазл сложился - купленная водка и отсутствие денег сделали из тебя алкаша в его глазах, он уже составил своё ошибочное мнение.
      привет, Акварелька

        416.01.22, 10:09Ответ на 3 от kettlebell

        так бывает часто и густо, люди составляют свои убеждения не вникая в суть вопроса...
        его пазл сложился - купленная водка и отсутствие денег сделали из тебя алкаша в его глазах, он уже составил своё ошибочное мнение.
        привет, Акварелька
        Привіт, і доброго ранку
        Та ми, в принципі, всі маємо в голові такі готові ярлики - хто хам, хто алкаш, а хто боже яка хороша ж людина до речі той чоловік, вже на мою думку - сам далеко не святий тверезенник - нормальна людина в будній день о десятій годині дві пляшки пива не питиме...

          516.01.22, 10:12Ответ на 2 от Акварель

          ...це нету історію ти нам хотіла оповісти.....розкажи як з прорабом всарах бігалаДядьку Івану тоді було вже років сімдесят...неділо вточному відображенні подій а суті

            616.01.22, 10:20Ответ на 5 от НеЖриМоэСало5

            ...це нету історію ти нам хотіла оповісти.....розкажи як з прорабом всарах бігалаДядьку Івану тоді було вже років сімдесят...неділо вточному відображенні подій а сутіНу так в суті ж - мене старі пердуни за сорок навіть не цікавили тоді, а тут сімдесят

              716.01.22, 10:20

              шикарный рассказ
              я так однажды, тоже лет 10 назад, ходила ночью в аптеку, а там по ночам обычно наркоманы отовариваются, через маленькое окошечко, а очередь на улице. И вот стою я в этой очереди, и тут подбегает парнишка и мне такой: валим быстро, там менты едут! Я говорю, что мне те менты, я тут не за этим. А он так удивленно: А за чем ??? Так за жаропонижающим же... малой трое суток температурил, под 40°, я не рассчитала свечи, вечером оставалась одна, думала хвати до утра. Ну и три бессоных ночи видимо даром не прошли, наркоманы за свою приняли.

                816.01.22, 10:25

                зефир со вкусом комаров

                  916.01.22, 10:28Ответ на 7 от Соната

                  Ну да - характерна нервовість, кола під очима, напружений вираз обличчя і руки - стовідсотково "своя"
                  Тут головне хлопці хороші трапилися , своїх не кидають

                    1016.01.22, 10:41Ответ на 8 от Соната

                    зефир со вкусом комаровЄдине, за що точно люблю зиму - відсутність цих комарів

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      7
                      предыдущая
                      следующая