Каг жить
- 12.06.20, 12:10
Кожного року в кінці весни чи на початку літа, в залежності від погоди, в мене наступає момент, коли задумуюсь про вічне, і кілька бажань діймають своєю нездійсненністю
Вічне "як в 24 години втиснути те, що неможливо", " чого доба така коротка", "як взагалі встигати все, що хочеш", "чого в мене стільки справ завжди тут і тільки сьогодні", "чого ото воно мені взагалі все треба", "і все ж як все вмістити сьогодні, до вихідних і закінчити за місяць, максимум за півтора "
Зрозумівши, що організм і мізки взяти і забити на все не хочуть, і я все це справді хочу втиснути в місяць, приходить головне питання - як не померти?
Слава богу, сьогодні попустило і полегшало
. Але мабуть знову вдягну наручний годинник. Це завжди допомагає.
5
Коментарі
bagheera
112.06.20, 13:16
а у меня почти всё лето - пора ничегонеделания. зато с осени по весну включительно - ой. а конец весны - начало лета - самый что ни на есть ой.
Гість: Манго
212.06.20, 13:18
Шоле суп сварить...
Акварель
312.06.20, 13:24Відповідь на 2 від Гість: Манго
От, правильна думка!
Акварель
412.06.20, 13:26Відповідь на 1 від bagheera
В мене літо - "сезон", причому реально треба місячний розмір справ втиснути в ідеалі в тиждень, або хоч два..
bagheera
512.06.20, 13:42Відповідь на 4 від Акварель
не ну... у каждого ж свой "сезон", да ))). мне так хватает трёхсезонного сезона, что летом я просто позволяю себе забить на всё и отдыхать.
Гість: Манго
612.06.20, 13:49Відповідь на 3 від Акварель
kettlebell
712.06.20, 13:51
Мне сейчас хорошо... всё относительно не спешно и досуг есть. Не люблю цейтнот.
bagheera
812.06.20, 14:07Відповідь на 7 від kettlebell
а я в цейтноте работаю в разы эффективнее .
привет, Женя.
kettlebell
912.06.20, 14:51Відповідь на 8 від bagheera
Привет, Оксана, когда ограничен временем, пространством, возможностями, а надо... начинаешь искать ресурсы - источник, я думаю по этому всё лучше получается, а ещё азарт, но лучше не спеша...
BESTIA555
1012.06.20, 15:30
Щоб все встигати живи по плану...або..не парься.... Гарного настрою та сонячного життя...