Памяти невинно убиенных!
- 26.11.11, 17:27
...Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу...(в)
...Навесні 33-го щохвилини помирало 17 людей, щогодини - 1000, щодня - майже 25 тисяч......Середня тривалість життя українців у розпал Голодомору: чоловіків - 7.3 роки, жінки - 10.9 років...
...Протягом 17 місяців Голодомору в Україні померли не менше 4 млн. українців...
...Навмисна та злочинна поведінка сталінського режиму супроти українського селянства, під час голоду 1932-1933 років, призвела до багатоміліонних смертей, до повного або часткового винищення сімей та цілих селищ. В тому що це було умисне і цілеспрямоване винищення української нації, думаю ні в кого сумнівів не лишилось, а тим хто намагається стати на захист сталінської кліки, хотілося б привести в приклад, хронологію заходів "батька народів" та його оточення, якими засуджувалося селян на голодну смерть:
7 серпня 1932 р. - закон "про п'ять колосків": розстріл або 10 років кари за "крадіж" зерна на полі;
20 листопада 1932 р. - запровадження натуральних штрафів м'ясом за прихованість у хлібозаготівлях;
6 грудня 1932 р. - впровадження "чорних таблиць" для реєстрації колгоспів, покараних за невиконання заготівель;
14 грудня 1932 р. - постанова ЦК ВКП(б) та Раднаркома СРСР пов'язує саботаж у хлібозаготівельній кампанії з українізацією;
15 грудня 1932 р. - припинення поставки промислових товарів у 82 райони;
29 грудня 1932 р. - наказ здати колгоспами посівний фонд;
22 січня 1933 р. - закриття кордонів для села, між Україною і Кубанню та рештою СРСР;
23 лютого 1933: - заборона західним кореспондентам відвідувати Україну.
І це тільки частина дій, до яких вдалися кремлівські вовкулаки, щоб знищити хліборобський прошарок України. Ще також можна нагадати про: постійне невидання у багатьох колгоспах зароблених трудоднів; відбирання виданих "авансів"; шукання захованого зерна активістами і вилучення останнього куска хліба чи городини; заміна адміністраційних кадрів та покарання тих, які опиралися зловісним наказам з Москви...Усі ці заходи держави засуджували частину селянства на голодну смерть. Кримліські вожді були добре поінформовані про голод в Україні своїми посланцями...та звітами ОГПУ. Лише потреба робочої сили на весну 1933 р. для посівів примусили Сталіна дозволити видати дещо для селян, які працювали в полі.
Не потрібно забувати і той факт, шо під час голоду сталінська влада не допускала українських селян до міст та до центру Росії і Білорусії, де харчова ситуація була набагато краща, ніж в українських селах. Селяни відчули, що стали мішенню голодової політики режиму...як селяни і як українці. Українське суспільство зрозуміло, що війна режиму з українським селянством має національний вимір. У листі, надісланому з Полтави до редакції газети "Комуніст" у серпні 1933, автор засуджував "фізичне знищення української нації, виснаження її матеріяльних і духовних ресурсів". Саме питання національниого виміру голодової трагедії і є ключовим для вирішення геноцидного характеру Голодомору, згідно з Конвенцією ООН.
Українським катам
...Чи пам'ятаєш ти земляче оту трагедію в селі,
Як в мить одну з людського цвіту зостався попіл на землі?
Чия вина у тому саме, також відомо добре нам...
Нема на світі більше муки... немає прощення катам.
А над колискою в хатині... сиділа мама чорна вся,
Бо в ній синок, її кровинка... її ріднесеньке дитя.
Лежить опухший і холодний, з німим докОром у очах:
- Кому ж потрібно було вбити, я й жити ще не розпочав?
Скажіть кремлівські вовкулаки, хто відповість за все сповна,
Чи може ваші "адвокати" знайдуть для матерів слова?
Чому їх дітки в домовину, тоді як ваші у Артек? -
Не вимовив в лиху годину "отец народов" слово "брек"!
Чи вам давали змалку чари, щоб совість вашу притупить,
Що ви зробились яничаром, святе все можете губить?!
То ж вас Вкраїнка народила, ім'ям вкраїнським нарекла,
А вам сорочка ближче тіла не та, що матінка вдягла...
Немає кари і не буде, тієї, що замолить гріх,
Не стане прощення нізащо, як мамі, до сконУ утіх.
Не так повинен християнин прожить земне своє життя,
Я не суддя для вас, тИРАНИ... хай буде Бог для вас суддя!
...Помню в детстве, моя бабушка Настя (Царство ей Небесное) рассказывала нам с сестренкой о голоде...много чего вспоминала, всего и не упомнить. Но один случай я запомнил на всю жизнь. У них в деревне, весной 33-го, когда стало особенно трудно, люди стали умирать один за другим. Лежали около ворот, шли и падали на улице, и уже было тепло и что-бы трупы не разлагались, представители с Москвы приняли решение, свозить их в овраг. Мужчины были очень слабые, хилые от голода. Нашли нескольких и с ними конюх Степан, он иногда возил на телеге "представителей власти", и они ему выдавали паек. Он и был покрепче многих, ему хоть что-то попадало. Вот их и выбрали в эту команду, свозить трупы в овраг. И однажды проезжая около одного дома, они увидели умирающую женщину, а с ней девчурку, лет пяти. Малышка сидела над мамкой и гладила ее волосы. Вот мужички посмотрели на них...подумали, и решили...что-бы сил не тратить, два раза не ездить, забрали ее еще живую и отвезли вместе с мертвыми в овраг. А девочка так и осталась сидеть. Вот этот рассказ и произвел на нас очень сильное впечатление. Жуткое было время, жуткое и страшное...
п.с. а девочку потом не нашли, ходили слухи что съели ее, но свидетелей не было, точно никто, ничего сказать не мог...
...Трагедия, унесшая многие миллионы жизней соотечественников в далекие голодные тридцатые годы, не может быть забыта нами. Историческая память нужна не для того, чтобы разделять общество, а чтобы жить будущим и не повторять ошибок прошлого. Зажжем траурную свечу в память жертв Голодомора 1932-33 годов...в память МИЛЛИОНОВ невинно убиенных украинцев!!!
11
Коментарі
Гість: писецПолный
126.11.11, 17:33
если все умирали...
вот в чем вопрос... может мы все евреи
Гість: Вечный бан
226.11.11, 17:41Відповідь на 1 від Гість: писецПолный
Евреями пытаются стать те, кто плачет. Причём показушно и неискренне.
Гість: Lin@)))
326.11.11, 17:48Відповідь на 2 від Гість: Вечный бан
опять 25!
Гість: Вечный бан
426.11.11, 17:52Відповідь на 3 від Гість: Lin@)))
Ты за свечой следи, а то занавеска загорится.
Гість: Lin@)))
526.11.11, 17:54Відповідь на 4 від Гість: Вечный бан
Да всё нормалёк!
Гість: Вечный бан
626.11.11, 17:57Відповідь на 5 від Гість: Lin@)))
Соседям видно? А то вдруг донесут в управу, что ты недостаточно лояльна. Я б на твоём месте на всякий случай по две на каждое окошко выставил.
ничетакой ))
726.11.11, 17:57Відповідь на 1 від Гість: писецПолный
...В начале двадцатого века Украину по скорости роста населения сравнивали с Китаем...а сегодня Украина №1 в мире, по скорости уменьшения населения...Мы не евреи а евреи...не мы))
MisterXXX
826.11.11, 18:01
Жаль, что не у всех хватает ума не острить в комментах на эту тему...
Гість: Lin@)))
926.11.11, 18:03Відповідь на 6 від Гість: Вечный бан
между прочим, стоит с той стороны дома, где окна выходят на дорогу. Там не то что соседей, прохожих и то немного!!!А с машин на 3 этаж, увы, не видно! О ишо!!! Пишу это не оправдываясь. Всё-таки хочу убедить, что-ли, что такие вещи можно делать для себя, точнее, просто в память.........
Гість: Вечный бан
1026.11.11, 18:07Відповідь на 9 від Гість: Lin@)))
А 22 июня тоже свечу на подоконник выставляешь?