Як нема тебе поруч, то знову тремтіння в душі.
Хочу, щоб у серцях благодатно палало-горіло,
Щоби з дотиків ніжних родилися щирі вірші
Попереду, бачиш, початок видніється раю?
Повільними кроками впевнено йдемо над прірвою.
З тобою ступаєм по лезу, по самому краю,
Я вірю у тебе, так само, як в Господа вірую.
Засинати в обіймах твоїх неймовірно солодких,
І в цілунках взаємних не хочем бентежити тишу.
Цінувати ці миті щасливі, хоч може й короткі,
Але впевнений я, що себе у тобі я залишу.