Пісня отважного льотчика

  • 27.12.11, 10:13

Відірватись і полетіти.. кудись.

Без місця, і координат.

(с)Какаятоженсчіна

Я лечу і не знаю куди,

У хвіналі мабуть наїбнусь,

Єслі не долечу до звізди,

І на неї я не призвиздюсь...

Вітер дує у пику, внизу

Люди ходять неначе в вісні.

І роняя від щастя сльозу,

Я лечу і приємно мені...

Йолочка

  • 26.12.11, 09:15
По мотівам кацапских новорічних оповідок

Йолочка-красавіца виросла у лісі,
Попід нею їжачки бавилися лисі,
Зайчики і білочки бігали так само,
Та вони уже були всі із волосами.

Але ж раптом злий кацап з п'яними очима
Нашу йолочку зрубав, знизавши плечима...
Впала йолка в білий сніг як козак у жито,
Стала йолка не жива, навпаки - убита..

Заридали їжачки, білки заскавчали,
Інші звірі теж були в розпачі й печалі...
Кацапура ж поволік йолку до села,
Вона там много радості дєтішкам принесла...

Дєдушка Мароз - Кацапский віртуоз

  • 23.12.11, 12:38
Із цикла "Новогодніє куплєти"

Дєкабрь, зимно... Снігом чимчикує
Старезний бовдур - дєдушка Мороз.
Свою торбинку тягне чималую
Цей видатний кацапський віртуоз.

Його прикмети добре всі завчили - 
Червоний ніс, із вати борода.
І весело регочуть імбіцили,
Падаркі загрібая без стида.

Снігурка синя ходе вмєстє з дідом,
Ікає від ігристого вина,
Кульгавою ходою інваліда
Дєтішек хоче звабити вона...

А сніг собі багнюку замітає,
І дуже скоро прийде Новий год...
Коротше, люди, я вас всіх вітаю
Я Чай-Какай - поет і ідіот.

Кровава казнь душі

  • 22.12.11, 12:16
Здається, я стратила душу.
Її лишилось зовсім трохи, маленька крапелька на дні мене.

Вона стратила власну душу,
Одрубала їй бошку влучно,
Розчавила мов стиглу грушу,
І бездушна волає гучно,
Шо тепер синтетична треба
Їй душа на заміну вбитій,
Та занадто високо небо,
Крик не чує несамовитий...

Світанкові барвисті дебіли

  • 22.12.11, 10:10
Загоряється світанок над містом,
Просинаються убогі дебіли,
Одягаються в шо-небуть барвисте,
І ідуть кудись по важному ділу...

На гілках сидять пихаті ворони,
Під забором волохаті собаки...
Наша жизнь немов та купа гондонів,
Шо лежить посеред вічної мряки.

Ода труду

  • 21.12.11, 17:02
Завжди готові до роботи
Лиш працьовиті ідіоти!

Зима і кацапи

  • 06.12.11, 09:49
Цей  подих  ранньоi  зими,
Нас  не   застав,  зненацька.
Бо   знали, та  чекали  ми
Ii  прихiд  iз  далини
На  землi, на  козацькi.

Зима зненацька не прийшла,
Усьо було по плану.
К ізчєзновєнію тепла
Готовілісь старанно.
Купили валянкі собі,
Папаху із ондатри,
Три пари кирзових чобіт,
Ще й прочитали мантри...

Тепер сидимо в кирзачах
Неначе довб..оби
І загоряється в очах
До всіх кацапів злоба.

Бурхливий Потік Брєду

  • 05.12.11, 15:08
Потоки брєду ллються з голови,
Собою все навколо заполняя.
Мов паростки пекучі кропиви
Блювотний брєд буяє і буяє...

Дістану кірпіча, можливо він
Розрадить почуттів моїх томління.
Стою один посеред блювотин
Із кірпічем страшний до озверіння...

Завіконні паскудства Зими

  • 17.11.11, 12:52
Всё меньше светит солнышко...
Всё чаще холода...
Посмотришь раз в окошко - 
а там уже зима...

Подивився у вікно - там зима,
І паскудна завірюха мете.
Там пріятного нічого нема,
Непріятного багацько проте...

То зима приперлась в білім вбранні,
Хоч її ніхто, вопщє то, не звав,
І кришталики води мовчазні
Починають дивний цикл вистав.

Печаль Неудовлєтворьонності

  • 16.11.11, 12:10
Не знаю как мне дальше жить?
Душа вновь говорит стихами
И хочет, просится, любить 
А не грустить одной ночами

Я не знаю як дальше жити,
І от етого я в печалі,
Бо так прагне душа любити,
А всі тьолкі мнє одказалі...

По ночам я самотньо вию,
Сльози ллються у різні боки.
Не дають мені злі повії,
І від цього я втратив спокій...

Шо робить мені я не знаю,
І до кого звертаться мушу,
Щоб коханням своїм безкраїм
Вона пестила ніжну душу.