Муза
- 08.02.12, 17:19
Прийшло до мене вдохновєньє,
Хуячу вірші, шо є сил.
Як жаль, шо я совсєм не гєній,
А недолугій імбіцил.
Останні статті
- Літо, тьолкі і лосіни
09.06.2020, 11:46 - Привиди юності буремной
15.01.2016, 14:52 - Для самих малєнькіх
05.10.2015, 20:25
Свіжі фотографії
Замерзлі москалі
- 08.02.12, 10:40
Повільно в небі сніг кружляє
І на морозі тріпотить..
Сиджу я, окочєніваю,
І на весни чекаю мить.
Було б це зовсім не цікаво,
Якби не те, шо москалям
В Масквє радімой, златоглавой
Гораздо голоднєй ніж нам.
Головою об лід (трагедія любві)
- 07.02.12, 09:14
Бьется рыбка об лед,
Плавниками звеня,
Головою об лід б'юсь, мозгами звєня...
Ну скажи, почіму ти не любиш міня?
Лід міцний - головою його не пробить...
Ти ніколи не зможеш мене полюбить.
А під льодом холодним на самому дні
Причаїлися равлики й риби сумні.
Та не знають їх зябра страждання любові,
Бо красиві вони, але геть безтолкові.
Ночі любові кирзачові
- 06.02.12, 15:24
Коли настане ніч любові,
І ти мене обнімиш нєжно,
Я вдіну чоботи кирзові,
І буду спати бєзмятєжно…
А вранці, витріщивши очі,
Ти запитаєш: «Шо то било?»
Я відповім: «Тепер щоночі
У кірзачах я буду, мила».
Ти скажеш: «Ти на розум кволий!
На всю макітру їбанутий!».
Та не забудеш вже ніколи
Цей досвіт, у житті набутий...
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Замерзли яйця і мозгі (про любов)
- 02.02.12, 13:29
Замерзло все – і яйця і мозгі,
І ніздрі злиплися, і срака задубіла…
Лише сніги сплошниє навкруги,
Не зігріва’ ні водка, ні текіла…
Лиш ти одна зігріть мене могла б,
Коханням моє серце розтопити.
Але тебе увіз якийсь араб
У ті краї, де вічно сонце світе’...
Привид Пєтросяна
- 31.01.12, 11:17
В бокале плещется закат хмельной,
А мы молчим, нам хорошо с тобой,
Смеются чайки, над волной кружат,
Мокают крылья в золотой мускат.
Нам хорошо с тобой було на пляжі,
Ми голяка валялися в піску…
Метелики кружляли в антуражі,
Мускат жовтенький пльохкав в гранчаку…
Була ти така ніжна і слухняна,
І дуже сексуальна водночас.
І ржали, як дебіли з Петросяна,
Ті чайки, що дивилися на нас...
Гамлєт і мірозданьє
- 30.01.12, 13:16
Я не знаю.. будову світу.
І структура його.. мені невідома.
Я не знаю.. як має бути.
Йти коли. І куди повертатись.
(с)Какаятомася
Я не зумів пойнять структуру світу,
Недошурупив суті мірозданья
Чому Земля не падає з орбіти?
Всьо врем'я задаю собі питання.
"Буть, чи не буть? Купатись? Не купатись?" -
Мій мозок прораховує постійно.
Так хочеться до суті докопатись,
Та я дебіл, і все це безнадійно!
-
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сонети і мінєти
- 30.01.12, 09:58
Немає любові і правди на світі,
І як далі жити - для мене загадка,
Те не припиню я віршами триндіти,
Бо прозу писати - протівно і гадко...
Поета прізваньє - строчить без упину,
Складати із літер всілякі сонети,
І шоб возбуждьонна стіхами дівчина
Поету всьо врємя робила мінєти...
Не в тім печаль, що свище вітер лютий
(с)ізвєсна' пєсня
Без шапки під черепом мерзнуть мозгі.
Але не у цьому, конєшна, печаль,
У тому печаль, шо існує москаль...
* Шо такє "зга" і чого її не видно недоумкуватий автір не зна'. Треба запитать у наших братів москалів
Гравітація і санітари
- 25.01.12, 08:03
Політ на крилах.. власних.
Довжиною.. відстань не міряла.
Хвилинам, секундам.. не вірила.
Кілограмами серце.. відважила.
(с)Какаятомася
Не вірила вона у гравітацію,
Не вірила вона у кілограми,
Поетому літала на дистанції,
Що не долали ворони з орлами.
На власних крилах хутко попід хмари
Вона здіймалась наче та ракета...
А на землі чекали санітари
І з хрестиками білая карета.
