Не лякайтеся і не спішіть перегортати сторінку. Я назву це “Плачем”. Плач Мадонни над колискою. Правда, в мене донечка. І плач мій почався задовго до її народження. У ту мить, коли мій батько (мабуть, з важкої голови, адже сім днів доньку приливали), узявши на руки горласту червону грудочку свого майбуття, замість “Выйдет серенький волчок” заспівав “Реве та стогне Дніпр широкий”. Спочатку це було анекдотом нашої сім’ї, а тепер, коли готується до виходу моя перша книга, майже легенда. Та...

Читати далі...

Витримка з “Книги марних фактів”, що побачила світ кілька років назад у Німеччині. Можливо не такі вони вже й марні. Утім, переконаєтеся самі… - Неможливо дістати язиком власний лікоть. - Людина не в змозі зламати собі ребро, притискаючи коліна до грудей. - Свиня не в змозі дивитися в небо. - 25% відсотків населення ніколи не телефонували. - 11% усіх копіювальних машин, що зламалися, виходять із ладу тому, що люди сідають на них для копіювання частин тіла. - Відбитки...

Читати далі...

  Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя, І без слів взятися будувати його наново, Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій Без жодного порушення і без одного зітхання... Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови, Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним... Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів, Аж так, щоб ніхто з них не був всім для тебе, Коли ти вмієш розважати, спостерігати й пізнавати, Не стаючи ніколи скептиком...

Читати далі...

Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я прийшов до висновку, що українська мова не тільки старша всіх слов’янських, не виключаючи т.зв. старослов’янської, але й санскриту, грецької, латини та інших арійських. Так написав в своїй роботі “Древність української мови” (1880) польський лінгвіст Михайло Красуцький. А відомий український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко в листі до А.Красовського (28. XII. 1841) писав таке: "Коли українські молоді письменники змужніють, то ...

Читати далі...

Луцький медик Олександр Харченко зробив відкриття: суржик, нешанобливе ставлення до рідної мови потрохи ...убиває людину. У дні, коли чи не щодня теленовини ошелешують черговою звісткою про оголошення референдуму з приводу узаконення російської мови в Україні, коли Янукович стверджує, що переклад прізвищ виборців з російської на українську - це фальшування результатів виборів, коли телереклама нашпигована незбагненно великою кількістю мовних огріхів, так-от, у ці дні луцький медик Олександр ...

Читати далі...

Дослухаючись до мови друзів, із подивом спостерігаю появу все нових і нових екзотичних слів. Вони швидко всотуються у лексикон, незважаючи на їх невідоме походження, а згодом мирно переповзають і до словника наших батьків, і на пресу, і на телебачення. Візьміть хоча б слово “лох”, або “гопник”. Смішнувате дієслово “тусуватись” побило всі рекорди вжитку, а славетні “лафа” та “лажа” вже є мало не літературними. Де вони взялися на нашу голову? Кажуть, що у них є “автохтонне”, незужите вулицею...

Читати далі...

Ми ішли через поле. Двоє. Говорили чи ні – Хтозна. Хмари плинули Над Сулою, І на них відлітала весна. І уже задихалося літо, І зітхали вітри у траві, І колосся, промінням политі, Ворушилися, мов живі. Тільки обрій моргав суворо, Де тополі, немов списи, Підняли свої вістря вгору На сторожіцієї краси. Вуси-вусики у пшениці, Стежка стежечка, мов стріла, До домівки мене і Фріца Через лан голосний вела. Ми зустрілися з ним у вузі, І не відаю сам, чому Раптом стали ми вірні друзі,...

Читати далі...

Я можу зрозуміти єврейських сіоністів, які жахаються ідеї втручання науковців-істориків у вивчення Голокосту. Я маю на увазі, що ніхто з них не хоче фігурувати в цьому питанні як відвертий брехун. Або як дурень, якого втягнули у 62-річну брехню, не дивлячись на все сильніші докази неправдивості поширюваної ними інформації про долю євреїв під час другої світової війни. Виявилося, що більшість того, про що вони нам розповідали, було неправдою, а факти були перекручені до невпізнання. -------...

Читати далі...

За піввіку, що минуло після закінчення Другої світової війни, ні німецькі, ні, особливо, радянські втрати не можуть вважатися остаточно встановленими. Це зв'язано як з їхніми абсолютними розмірами -- мільйони і десятки мільйонів осіб, так і з труднощами і неповнотою обліку втрат. У тоталітарному Радянському Союзі проблема людських втрат у минулій війні аж до другої половини 80-х років залишалася темою, закритою для наукового вивчення... Робіт, присвячених визначенню безповоротних утрат...

Читати далі...

За багато років став звичним грім оркестрів, святковий галас та салюти у дев’ятий день травня - День Перемоги. Але варто було би замислитися над минулим та сьогочасним. “Переможці” - жебракують. “Переможені” надають їм гуманітарну допомогу. Але такого в історії війн не бувало. Тож чи була перемога? -------------------------------------------------------------------------------- Російська історія будувалася на багатьох міфах. Одним із таких міфів є, наприклад, міф про “перемогу на...

Читати далі...