Хтось воює , а хтось обіцяє: "Я всіх Вас захищу....."
- 12.02.19, 08:12
Не думаю, що матиму схвалення від дочки, проте маю розказати.
Темою магістерського диплому мистецтвознавця в НАОМА у Ольги була «Творчість Прерафаелітів». По закінченню
Академії писала сценарії до комп'ютерних ігор, працювала журналістом. А
в 2015-му закінчила курси з тактичної медицини, та підписала трирічний
контракт з 81 десантно-штурмовою бригадою. В січні 2017-го потрапила в
Авдіївку, якраз у період різкого загострення на «Промці». Двома
екіпажами з подругою «Ромашкою» евакуювали з передка близько 60-ти
поранених та 20-ти загиблих наших воїнів. Тіла бійців забирали ще
теплими, траплялося по частинам… Якось на моє питання, що з побаченого
досі не йде з пам'яті, відповіла: «Тіло бійця без голови, але з вухом.»
На свій день народження везла в машині воїна з перебитою уламком стопою,
з якої стирчали кістки, та притискала ту ногу до себе, щоб пом'якшити
йому біль від трясіння. Сміялася та жартувала з ним, щоб лише не
втратив свідомість. На її очах загинув товариш, коли вони несли ноші з
пораненим. Неподалеку розірвався снаряд руського танку, — і у нього
вибуховою хвилею розірвало нутрощі. Надивилася смертей, каліцтв… Та про
один епізод з її війни почув лише зараз, два роки по тому. Тоді в
Авдіївці мишобраття накрили "градом" наш медпункт. Дивом нікого не
зачепило. За хвилину почула по рації, як командир, дізнавшись, що всі
живі, зопалу скомандував: «По їхньому медпункту, приготувати 120-ті
міни!» Ольга з Ромашкою з жахом завмерли. Уявили лікарів, поранених з
того боку. І коли через три хвилини почули в ефірі: «Відбій! Ми – не
вони.» — видихнули повітря…
Коментарі
Тарас Музичук
112.02.19, 09:45
Андрій1961
212.02.19, 10:30
Ivan_Tom
314.02.19, 08:30
*