Вовочка путін якось сказав мамі, яка його дуже любила:

- Мамочко, ти мене добре годуєш, але я все одно хочу їсти ще.

Сталося це після того, як його татуся вночі кудись забрали чоловіки у гімнастерках і кашкетах з синім верхом. В них були суворі, але справедливі обличчя. Один з них підморгнув Вовочці і сказав: “Піанєр — всєм рєбятам прімєр”. Хлопчику вони так сподобалися, що він захотів стати схожим на них.

За три дні до того татусь посперечався з матусею. Вони з ним розійшлися у поглядах на книжку “Здорова і смачна їжа для пролетаря”. Батьки довго вели дискусію. Татусь врешті сказав, що матуся опортуністка і набив їй синця під оком. Додав при цьому “Пріятного апетіта”.

Матуся тоді відповіла, що він зрадник і вона цього так не залишить. Татусь вигукнув “зуб даю!” і ще одним ударом вибив їй зуба. Вовочка уважно стежив за цією дискусією і робив для себе висновки. Слово, підкріплене кулаком, значно вагоміше від просто слова — зрозумів він.

Наступного дня, коли татусь пішов на роботу, матуся, замість готувати сніданок, щось довго писала, потім покликала Вовочку, дала йому запечатаний конверт і попросила вкинути його у поштову скриньку. Вовочка прочитав на конверті адресу: Москва, Лубянська площа, 2, НКВС.

Він не знав, що таке НКВС. Але сама згадка про Москву викликала в нього таке захоплення, що він галопом помчав до поштової скриньки, наспівуючи улюблену пісну “Друга ты никогда не забудешь, если с ним повстречался в Москве”.

Коли він повернувся, мама пригостила його шоколадною цукеркою “Каракум” і попросила не розповідати татусеві, що він носив листа до поштової скриньки.

- Чому? - спитав Вовочка, - адже я люблю татуся і в мене нема від нього секретів.

- Я хочу зробити йому приємний сюрприз, - відповіла мама і дала Вовочці ще одну цукерку, але цього разу іриску, - А якщо ти розкажеш, то тато засмутиться і цукерок ти більше не отримаєш.

Вовочка любив цукерки, тому послухався маму і тримав язика за зубами. Коли побачив чоловіків зі справедливими обличчями, збагнув, що це і є сюрприз. Він зрозумів, що такі люди не можуть нічого поганого зробити його татусеві і зрадів за нього.

Після цього його пайок зменшився. Матуся тішился і казала, що це на користь. А коли Вовочка попросив пояснити, чому стало менше їжі, вона сказала, що татусь став льотчиком-винищувачем, дуже зайнятий і не має часу передати їй гроші на їжу. Тому вона мусить обмежити раціон.

-Але я хочу їсти! - канючив Вовочка.

- В тебе ж попа не гумова, - відповіла мама, - якщо я тобі дам надмірну кількість їжі, то в тебе станеться запор, їжа не вийде через попу і ти помреш від надлишку перетравлених харчів.

Вовочка уявив себе в труні і так злякався, що після того став їсти навіть менше від того, що йому давала матуся.

Він виріс маленьким, худеньким, непомітним. Це допомогло йому влаштуватися на роботу в те відомство, службовці якого йому так сподобалися в дитинстві. Він не забув слова мами про гумову попу. 

Особливо помічним цей вислів став, коли Вовочка перевершив свою дитячу мрію і став президентом росії. Коли він хотів відмовити комусь, то казав: “У вас попа не гумова” і весело сміявся.

Якось у Парижі він залишився сам на сам з президентом неіснуючої держави України Володимиром Зеленським. Той почав благати його:

- Владмір Владіміровіч, дайте мені миру, я ж виборцям обіцяв.

- Тезко, у тебе ж попа не гумова, - відповів Вовочка і засміявся, але цього разу не весело, а загрозливо.

Зеленський знітився, замовк і почав уважно роздивлятися свою попу. Мабуть, щось відчув. А потім зненацька заспівав: “Гой-ра, ой-ра-я. Дупа джалізовая”.

Вовочка чомусь зблід і в нього на чолі виступив холодний піт.

- Це що таке? - спитав він.

- Це “Брати Гадюкіни” , - відповів Зеленський.

- Ненавиджу, - прошипів Вовочка, - всіх вас, Гадюкіних, ненавиджу. Так би взяв і все сало ваше з’їв, щоб ви з голоду повиздихали.

- Я сала не їм, - промовив Зеленський, - мені краще залівная риба.

А через три роки Вовочка розпочав спеціальну військову операцію проти неіснуючої держави. Коли російські школярі на зустрічі з ним запитали, чому ця операція іде так довго, він пояснив: “У них же попа не гумова. А так — все іде за планом”.

Школярі зраділи і висловили упевненість, що росія досягне поставлених цілей.

(с)

Як «приватизувати», наприклад, совєцкій завод, щоб потім його, наприклад, забудувати смішними «многоетажкамі»? Спочатку завод треба перетворити на територію. Вивезти й продати на металобрухт обладнання, надрізати труби, щоб підтікало і завалити все сміттям. Через пару років все зігниє і проржавіє – територія готова. Засрана – тобто така, як треба. Далі включити ваксєр-блогерів і добре ту територію побакланити на всі боки. Посполитий повинен її майже ненавидіти – через повну її ж недолугість. Все – можна «будувати»…

Як реформувати, наприклад, якийсь заклад освіти? Ти може думав – порозганяти його наскрізь корумповане керівництво з купленими дипломами? Тих, котрі крім продажу студентам «дипломів» нічим більше не займаються? Не вгадав. Його треба закрити, а землю «приватизувати». Ну – щоб потім забудувати смішними «многоетажкамі». Ну і паралельно вирубати навколо всі дерева, бо «по дукументах то були кущі»..

Як «приватизувати», наприклад, невеликий парк з двома озерами? Встановити тимчасові таблички, що озера будуть чистити з жовтня по грудень. Вибачитися за незручності. Відкачати з озера воду. Загнати бульдозер. Для того, щоб він заїхав вирубати дерева. Нагорнути на береги болота з дна озера. Знищити маленьку екосистему – цинічно, перед поверненням перелітних птахів, що там гніздилися раніше. Бульдозер забрати, натомість встановити фундаментальні таблички, з детальним графіком робіт. Закінчення «очистки» пообіцяти в липні. Знову напустити води в розрите бульдозером болото. Але рівень її понизити – щоб швидше почала гнити і перетворилася на смердючу гноївку. Почекати місяць. Фундаментальні таблички тихо прибрати. Залишити той бруд, як він є і чекати. Чекати на мессію, котрий прийде і збудує на місці того фу бля смішні многоетажкі під назвою «ЖК Герцлійський квартал».

Як «приватизувати» частину великого парку коло «свого готелю»? Взагалі нічого складного. Просто відгородити парканом і пішли всі нахуй.

Як «приватизувати», наприклад цілу країну? Схема все  та ж сама, тільки трохи довша в часі. Спочатку її треба засрати і засипати сміттям. Паралельно бакланити – яка вона недолуга. Посполитий повинен її майже ненавидіти – через повну її ж недолугість. Паралельно вирубати по містах дерева і притикати посполитому, що в нормальних країнах їх не вирубують. Вбити посполитому в моск, що найкраще що він може зробити, це виїхати кудись світ за очі.
Років тридцять – і Боб твій анкл. Не розумієш? Et voil – французькою. Все одно ні? Ну окей. Дєло в шляпє – лаптєногою.
Там звісно багато деталей, але тут було про схему.

Хунвейбін – то китайський комсомолєц – це, якщо ти не знав. А є комсомольці локальні – наприклад, арістовіч. Хуйвінбєнін по-китайськи. Але то такий – найнижчого рівня. Хуйвінбєнін виконавець. Хуйвінбєнін – ваксєр-блогер… Проте пост про територію.
Тобто територію побакланили, сміттям засрали і вирішили, що саме час переходити до бустерного етапу «приватизації». Коротка – побєдоносная вайна і можна буде будувати землю комуністично обітованную. І тут їм бля забуксувало. Коротка не вийшла. Побєдоносна – теж ні разу, а потенційно, то якраз зовсім навпаки. Лажа – так можна і замовників «приватизації» засвітити і навіть вже приватизований московський каганат втратити. В хід знову пішли хуйвінбєніни – астановітєсь по сєрєдінє – кричать. Повна хуйня з тими лаптєногами – нє?

Так все просто? На цім світі абсолютно все так просто. Крім трьохходових  хунвейбінсько-оманських схем…

Розказати про деталі? Давай краще про «каховське море». Його треба було зливати ще на початку 90х. Не можна, бо то «водна артерія»? Нєкто – прем'єр-економіст владімір шляйфман кавуни по ній возив? Так. Баржею. Я пам'ятаю. Десь тиждень та баржа йшла. Сказати тобі скільки б йшла банальна фура банальною дорогою? А скільки пального витрачає баржа порівняно з фурою – сам порахуєш?
Той шляйфман недолугий ідійот з купленим дипломом? Клінічний дурак, назначений «на посаду», як ілон маск? Не думаю – швидше просто хуйвінбєнін.
«Орошєніє і Крим»? Не будь лінивим – візьми калькулятор, або хоч поцікався – що затопили, а що зрошують.
Навіщо тоді затопили? Бо там під смердючою зеленою водою Великий Луг. Там Історія і Слава України.
Чому не злили на початку 90х? Бо Україну ніхто будувати не збирався. Готували територію для «приватизації». А в цьому процесі потрібна не Слава України, а наташавлашченко. 
Вони б самі злили після «приватизацї», але не встигли. Щось їм пішло не так – чи то руки повиростали звідти, звідки ноги ростуть, чи то наймудріший моск гівна вартий…
Ось така хунвейбініана, Посполитий..

PS? Ок:
Як сказав величний мислитель сучасності Буневтік Будурак – хочеш знати, хто краде на твоїй території – подивись кого на ній заборонено критикувати…
Подивись і –  Bob"s your uncle..

PPS? Okay:
Тебе дивує текст і дуже тобі схоже на конспірологію? Можливо це тебе здивує ще більше, але якщо щось має чотири лапи, хвіст, гавкає і зовні схоже на собаку, то швидше за все це і є собака.

PPPS:
Комунізм потрібно заборонити, як людиноненависницьку ідеологію. Комуністів треба заборонити, як людиноненависницьку організацію. З забороною їм, членам їх сімей і афільованим ними осіб (прислужникам) займати будь-які посади в державних структурах. Чому членам їх сімей? Бо яблуко від яблуні недалеко падає, як казали колись наші з Великого Лугу.

Що буде, якщо цього не зробити? А того, що вже є тобі мало?

Наприклад є у Вас бізнес в якійсь другій країні. Ви собі працюєте, розвиваєтесь все нормально. І в якійсь момент ця країна нападає на вашу Батьківщину.  І в цей момент податкова країни агресора виписує незаконно  на Ваш бізнес гарний такий штраф і блокує всі активи Вашого підприємства.

Продати бізнес Ви не можете (всі активи заблоковані) працювати Ваш бізнес також не може, не тільки з етичної але і з  практичної точки зору

Ваші дії?

Ти чувак маленький,  і тобі пох на політику? Можливо. А їй ні разу не пох на тебе. Тобто на тебе якраз пох, а ось на місце котре ти на планеті займаєш…
Що таке невенгерська метода управління? На дверях під'їзду висить листок. На ньому текст – «Ваш будинок спожив у березні 418 кубів гарячої води, а мешканці подали лише 227 кубів. Небаланс вийшов 191 куб, який ми розкинули по квартирах тих, що подали показники. Ці люди заплатили за тих, хто не подав, або забув подати. НЕ СПРАВЕДЛИВО, але згідно закону „про комерційний облік теплової енергії та водопостачання“ від 28.12.2018 № 315, все законно. Тому давайте підійдемо з розумінням до ситуації, що склалася…„
Тобто варіантів небагато. Перестати платити – нехай інші за тебе платять. Або ходити по сусідах перевіряти хто найобує. Запитання – а влада тоді в країні нахуя? Щоб яйці красти? Ще є варіант спитати в «депутатів» – а на хуя ви цей закон прийняли? Вам платять за те, щоб ви створювали хаос? Але для такого треба мати яйця. А їх вже вкрав товарішчь міністр… Так що підійди з розумінням… Як до «пандемії». В тебе вийде – вмієш.

Чому це так? Комуністи, чувак. Вони кажуть – комуністи колишніми не бувають. Хунвейбіни теж, якшошо.
Не віриш? Постав собі застосунек)))

А хунвейбін, то китайський комсомольцьо – якщо раптом не знали.

Передовий пункт управління. На столі карта, на стінах монітори. В кутку з двома телефонами в руках сидить Тор.

Тор: - де зам по піздєжу і роботі з волонтерами?

В приміщення ППУ заходить Локі.

Локі: - Я тут пане командир.

Тор: - Яка в нас ситуація з забезпеченням і фондом підрозділу?

Локі: - По фонду в нас все стабільно. Грошей не було і нема. По забезпеченню, я розіслав заявки волонтерам, усі просять лист із Асгарда.

Тор: - Та що за хєрня?! Ми цей лист будемо вічність підписувати. А що потім будемо робити, якщо майно потрапить в Вальхаллу?! Це ж розслідування, списання… мене ж Одін перевірками затрахає, як не посадить.

Локі: - А Одін не хоче нас сам забезпечити, аби ми…

Тор: - Так, Локі. Харе вийобуватись. У нас тут половина магічних засобів розвідки, якими ми користуємось на озброєнні не стоять. То як ми їх будемо ремонтувати за рахунок Асгарда? Он в оці Саурона треба хрусталик міняти, а то ворожа технологія. Ми взагалі мали б його здати.

Локі: - Так хоча б транспорт нам полагодили за рахунок бюджету. Маємо купу копитної техніки, з якої їздить один ослик. А 5 єдинорогів з різною важкістю травм стоять в конюшні.

Тор: - Ти скажи спасибі, що ми хоча б корм для тих єдинорогів з Асгарду отримуємо.

Локі: - Так через той корм, половина і хворіє. Ті в яких менше шести шлунків.

Тор: - Так! Відставити скиглити!

Локі: - Так точно!

Тор: - Нам треба готуватися до Рагнарьоку. І так, аби ми його влаштували Льодовим велетням, а не навпаки. Тому слухай мою команду!

Локі випростався струнко, по воєнному і демонстративно приставив ручку до блокнота.

Тор: - Треба пояснити волонтерам, що ми не можемо брати те, що треба в Асгарді на баланс ставити. Як пояснити, думай сам – ти в нас заступник по піздєжу. Друге: треба терміново зібрати грошей на скриньку Пандори і голову Медузи Горгони. Але про те, на що ми збираємо казати не можна, бо то державна таємниця.

Локі: - То як тоді зібрати? Люди не донатять, як не знають на що!?

Тор: - Скажи, що на контррагнарьок!

Локі: - Ну хоч відосик якийсь треба виставити, з наших попередніх операцій. Щоб не думали, що ми нічого не робимо, тільки гроші збираємо.

Тор: - Добре. Щось придумаю. Має бути якесь відео, що не є вже держ. таємницею.

Локі виходить з ППУ, двері зачиняються, завіса!

Усі дійові особи вигадані, схожість випадкова, гроші підрозділу вкрай потрібні! 

(с)