Вова – один з тих, ким я пишаюся. Ми з одного міста. Міста на Дніпропетровщині, про яке кажуть - «50х50». От, він в тих кращих «50».Коли ми з ним зустрілися вдома, то проговорили кілька годин. Ніби і ні про що, але про все. Він навіть зізнався, що йому легко згадувати війну у моїй компанії. Це для мене був комплімент, значить, «не напрягаю».Вова раніше працював транспортним логістом. Після війни вийшов на роботу знову, але, каже, що не витримав там. «Виходиш в курилку, а в них розмови про...
Читати далі...