Блог visnyk

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Ромни. Із салом, ярмарком та літописною історією

06.12.21, 19:48

Серед чотирьох побачених мною цього року міст Сумщини найменше широкому загалу може сказати назва міста Ромни. Якщо в решту люди хоч трішки заглядають, на це взагалі не звертають уваги. А пам’ятки тут є, і колорит, і потенціал. Та і вдале положення, на трасі між Сумами та Києвом. Вдалим воно було і тисячоліття тому, коли на цьому місці звели оборонну фортецю. Перша літописна згадка про літописний Ромен відноситься до 1096 року, але тоді то вже було саме сформоване місто, а загалом його вік може сягати близько 1100 років.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 25

visnyk

Лебедин

04.12.21, 19:29

Серпнева дводенна поїздка на Сумщину була пам’ятна для мене тим, що це один з маршрутів, який я малював ще в древні доковідні часи. Навіть дивно, що її вдалося втілити саме в такому порядку, як тоді надумав. Хоча конфігурація транспорту змінилася сильно, спочатку на папері, потім по факту зіткнення з реальністю нашого очуменного сервісу, коли безбожно запізнювалося та відмінялося все, що могло. Так, що в якийсь момент хотілося просто все кинути, розвернутися додому і раз та назавжди завершити цей мазохізм.

1. Але зрештою встиг все, через що навіть подобрішав і далі до холодів продовжив мотатися з допомогою наших чудових поїздів та маршруток. А того дня першим по плану стало місто Лебедин на півдні області.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 4

visnyk

Хмарна північ субтропіків

02.12.21, 19:43

Зовсім невеличка Мадейра, що за площею приблизно дорівнює Києву, умудряється вміщувати в собі одразу декілька кліматичних зон. Особливо відрізняються між собою гламурний південь із пальмами та північ, з її скелястими обривами, частими дощами та потужними океанічними хвилями.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 5

visnyk

Славута та її околиці

30.11.21, 19:30

Відвідинами Славутського району, що на північному заході Хмельниччини, завершувалася моя літня дводенна вилазка в ці краї. Знайомство почав із самого райцентру.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 19

visnyk

Ізяслав старий, новий, літописний і безнадійний

28.11.21, 19:24

Загублений на півночі Хмельниччини Ізяслав є одним із найбільш яскравих українських прикладів того, як із плином часу випаровується колись неймовірна могутність та велич. Один з найкращих в області комплексів пам’яток дико контрастує з їх занедбаністю, транспортною недоступністю міста та відсутністю туристичної інфраструктури взагалі. Ізяслав має бути у пріоритетах на відвідування хоча би тому, що через декілька років банально можна буде побачити не все, що доступно зараз.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 24

visnyk

Кабо Жирао. Шлях до найвищого мису

26.11.21, 19:36

Продовжую свою неквапливу розповідь про вересневі мандри Мадейрою. Цього разу відправимося південним узбережжям на захід від Фуншалу, до точки, яку називають найвищим мисом Європи. Перша зупинка – у містечку Камара-де-Лобуш.

1. У всяких путівниках його вперто називають рибальським селом, хоча, скажу я вам, ні хрена собі село на 35 тисяч мешканців, на острові друге за кількістю населення після столиці.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 7

visnyk

Вечірня магія Городища біля Шепетівки

24.11.21, 20:01

Як і майже всі, хто зрештою потрапляв у це село, я узнав про нього суто випадково. Як і майже всі, не очікував нічого особливого, але отримав дуже хороші враження. Головним чином завдяки монастирю, але й саме по собі це село мало би бути у всіх путівниках як мінімум Хмельниччини, тим більше, це всього якихось вісім кілометрів від Шепетівки.

1. Не на користь популяризації грає і широко використовувана назва. Без жодного на те плану, для мене це було вже третє Городище, після нічим не примітного села під Літином та цікавого міста на Черкащині.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 5

visnyk

Шепетівка. Не останнє місто Землі

22.11.21, 20:01

Питання про відвідування Шепетівки ніколи у мене не стояло на порядку денному, але й проблеми такої теж не виникало. Один із найбільших транспортних вузлів заходу України, звідки лише залізниця розгалужується у п’яти напрямках, само собою рано чи пізно тут мала з’явитися зупинка довша, ніж просто пересадка з поїзда на поїзд. Що й трапилося минулого літа.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 12

visnyk

Полонне. Тисяча років як один день

19.11.21, 19:01

Низька активність подорожей українців у травні-липні року, що минає (спричинена, очевидно, страхом вірусу), встигла мене розбалувати. Квитки на транспорт та готелі можна було бронювати буквально за день-два до вихідних, орієнтуючись на якусь область за кращим прогнозом погоди. Та поступово народ розкачався і одного прекрасного понеділка я з подивом виявив, що на найближчі вихідні забрано тупо все в нуль. Довелось на ходу викручуватися і з гівна і палок зліпити й реалізувати поїздку хоча би на північ Хмельниччини. План на неї у мене був намальований давно, хоча здійснювати його не те що б сильно хотілося, бо вийшов трохи всратий – за два дні в підсумку я находив пішки кілометрів 55-60.

1. А почалося все з міста Полонне, примітного хоча би тим, що вперше у літописах згадується в 996 році, тобто вже відсвяткувало тисячолітній ювілей. Загалом у туристичних колах місто відоме, найперше завдяки 400-річному костьолу та прилеглих до нього простіших центральних пам’ятках. Хоча насправді знайти там можна набагато більше, головною завадою стає гігантська, як для 20-тисячного містечка, відстань між цікавими точками. І я теж побачив не все, але показати є що, в тому числі майже ексклюзивного. І костьол увагою не омину, він дійсно чарівний.