А довкола простягались самі ліси, соснові, розлогі й пахучі; здається усе
місто оточене ними. Ліси справжні, розтяті заплутаним павутинням ґрунтових
доріг, закрученими річковими руслами і копанками ставків. Такі, що ступивши в
них, можна по-справжньому заблукати і бродити до нескінченності колами або
забрести на якесь геть далеке село чи стару військову частину.
Для мене, дитяти промислового степового міста, там було усе тим більше
навдивовижу. Ніколи ні до того, ні після, мені не...
Читати далі...