Фетишизм

Коли у нас святкують день Перемоги, в пеклі у котлі Гітлера вода охолоджується до 24 градусів за Цельсієм. По-моєму, краще вже нічого не робити, ніж проводити його отак.

Центр міста 23-ого лютого. Навколо повно людей, всі святкують або поспішають кудись святкувати. І серед того галасу – один самотній дід, обвішаний орденами, геть чужий на цьому святі життя. Навряд з того часу щось змінилося у кращий бік.

Георгіївські стрічки (які насправді ніфіга не Георгіївські). Як їх назвати в контексті сучасного використання? Це просто бренд якийсь, вибачте за поганське слово, отже треба його кудись обов’язково почепити. У дуже збочених випадках – замість шнурків кросівок або на аватар в соціальній мережі.

Ні, я розумію, що оранжевий з чорним вдало поєднується. Але скажіть, яке це має відношення до вшанування тих, кого насправді мали б вшановувати? Натомість звідки ця пиха і самовпевненість – яке особисто ви маєте відношення до тієї Перемоги? І взагалі, хто ви в біса такі?