2. Спершу покажу пару експериментальних фото, які наче вийшли небанальними.
3.
4. Покажу гриби з діаметром капелюшка десь міліметри 2-3.
5.
6. Gemini каже, що вони звуться міцена, ростуть на вкритій мохом корі дерев лише у вологу осінню погоду.
7.
8. Ну а далі райони, починаючи з уже рідної Вишеньки. Алея проспекту Космонавтів восени гарна навіть у дощ.
9.
10. Грак із незначним альбінізмом (насправді він просто почитав наші новини й трохи посивів).
11. Тематичний декор.
12. Випадково знайшов вихід із матриці. Хоча цей таксофон у такому місці, де я буваю ну дуже часто, а от роздивився тільки зараз.
13. То був чи то дощ, чи то туман, так що поки місто заслало «молоком», у лісі його майже не було помітно – видно, листя дерев не пропускало донизу.
14. Тому повернулися на вулиці, там цікавіше.
15. Тут рейки куди веселіше виглядали б із трамвайчиком, але саме того дня електротранспорт не ходив через нічний обстріл зайвохромосомної скотоублюдії.
16.
17. Алея в дощ, але вже ввечері:
18.
19. Лісопарк ввечері. Певний час був буквально вкритий яскраво-жовтим килимком.
20.
21. Церква баптистів біля лісопарку.
22. Вишенський парк, хмари та озеро. Та прогулянка запам'яталася тріскотнею ППО та натовпом підлітків у парку, що прийшли зустрічати якогось відомого для їхньої тусовки блогера, заодно раділи кожному збитому шлюхеду, як на футбольному матчі.
23.
24.
25. Наступний парк, Подільський, який кожної осені також вкритий килимом із листя, тільки більш коричневого відтінку.
26.
27. Один з улюблених ракурсів цього парку, вже в сутінках.
28. Фото вийшло таке собі, тому змусив ChatGPT зробити його таким гарним, як я бачу. Важко в еру ШІ стримати себе й не змінювати подібним чином кожне фото, але я поки тримаюся. Майже.
29. Далі центр. Кілька фото із серії «я планував їх зробити роками, і ось нарешті». Нечастий для Вінниці конструктивізм – житловий будинок по вул. Театральній, 7. Пам'ятка архітектури другої половини 20 ст., а я думав, що міжвоєнний.
30. Декор будинку на Магістратській, 84, це вже явно післявоєнний.
31. Мозаїка на розі Магістратської та Хмельницького шосе, яку незручно фотографувати, бо вона прикрита хвойними деревами.
32. Будиночок у самому серці пішохідної зони на вул. Грушевського, який я теж мав би набагато раніше помітити.
33. Калина вже стигла, соковита та гірка як треба.
34.
35. Оригінальний ліхтар біля «Книжки» та інший грак (цей не читав новин).
36. У центрі також гарно в дощ.
37. Трамваї в одному й тому самому місці, але в різні дні та різну погоду.
38.
39. Як тільки сфоткав цей будинок, одразу ж причепилася пильна бабка з традиційним «а шо це ви тут фотографіруєте». Хоча це просто готель, хз, може, тому що біля міськради. «Нехороше місце» – загадково прокоментувала вона, ідучи геть.
40. Вежа та її віддзеркалення.
41.
42. Європейська площа взагалі виглядає по-європейськи затишно, хоча й далеко не скрізь.
43. Вежа і гарні хмарки.
44.
45. До привида вище знайшовся ось цілий тематичний магазин, тільки неясно, де їм брати виторг в усі решту 11 місяців, коли Хелловін не на часі.
46. Центральний парк ім. Леонтовича.
47.
48. Новий асфальт – прямо як дзеркало:
49.
50. Туманний вид із ТРЦ Sky Park на середмістя.
51. Для порівняння, наскільки все інакше за нормальної видимості:
52. У моїх замітках не обійтися без котів. Тільки цього разу покажу не нашого, а випадкового знайомого, що виліз із кватирки назовні й не знав, що робити далі.
53. Проте будь-які спроби допомогти він грізно й гордо відкинув. Сподіваюся, для нього все завершилося добре.
Коментарі