Травень / червень

Я б не здивувався, якби хтось зміг науково довести, що час прискорився, бо уходить він і правда якось занадто швидко. Особливо улюблені теплі та зелені місяці. Усе проходить швидко, окрім війни.

2. Спонсор квіткових фото у травні – люпин, який я знайшов на задвірках покинутого парку, як і за рік до того.

3. Правда, поки не навчився фотографувати його так, щоб передати масштаби тієї галявинки та щоб аж мені самому сподобалося. Нічого, повернуся в наступному травні.

5. Білку зустрів, але без фотоапарата.

6. А так-то місяць виявився геть дощовий і тому для мене гівняний. Ненавиджу дощі.

7. Хоча плюси у такій погоді теж є, визнаю. Окрім буйної зелені, це веселки на будь-який смак.

8. Подвійні і яскраві.

10. А тут на тлі веселки видно, як десь далеко йде дощ.

11. Інша особливість сезону – їжаки, що діловито чимчикують у своїх справах просто дворами й парками.

12.

13. Відповідно до їх способу життя, фотографії можливі тільки з допомогою спалаху. А от цей товариш переплутав частини доби.

14. Каченята на озері пройшли повз мене, точніше, період, коли вони ну дуже милі. Не встиг і оговтатись, як вони вже розміром майже як дорослі качки.

15. Інший маркер сезону – черепахи, що приймають сонячні ванни. Як і їжаки, вони зникають десь з середини літа, хоча ще точно не йдуть у сплячку.

16. Ця черепашка, схоже, цьогорічна:

17.

18. Ну і гріх було обділити увагою такого розкішного качура.

У ранньому дитинстві, коли в мені ще не притупився інстинкт мисливця, я якось почув, що голуби їстівні, і почав цілеспрямовано на них полювати. Полював як міг, тобто тупо налітав на них з розгону і, звісно, жодного таким чином не спіймав. Їх щастя – бо якби зміг, бля буду, тут же скрутив би шию і змусив маму чи бабусю варити суп.

На тому в цій історії можна було б ставити крапку, якби будучи вже дорослим дядьком за тридцять (але все одно їбаньком) я б не спіймав усе ж голуба голими руками. Аж двічі. Уже не заради супу, то більше якийсь хворий спортивний інтерес – сфотографуватися зі здобиччю і відпустити.

Щоб зловити першу жертву, мені навіть напружуватись не довелося, просто підкрався до натовпу голубів, що жерли з землі якусь кашу і схопив одного навмання. Другого вже свідомо підманив крихтами, сидячи на лавочці в парку. Сподіваюся, я завдав їм не надто великих душевних травм.

19. Так от, доля вирішила дати мені можливість поправити карму й підкинула голуба-підлітка просто на моє підвіконня на висоті сьомого поверху.

20. Він охоче прийняв частування із насіння та води, а от летіти нікуди не збирався.

21. Так і ходив туди-сюди годинами, аж поки не настала ніч. Прогноз обіцяв холод з перспективою знайти вранці на підвіконні дохлу змерзлу тушку, тож довелося брати на ніч квартиранта у хостел із коробки з-під мікрохвильовки.

22. За ніч птах віджерся, відігрівся і почав літати, тому був випущений на дерева під вікнами. Сподіваюся, вижив, інакше нашо то все.

23. Раз уже на попередніх фото проскочив кіт, можу заодно відзвітувати, що в нього все нормально, навіть з очима нарешті стало краще.

24.

25. Коти вуличні за компанію:

26.

27. Не обійтися і без традиційних фото неба.

28.

29. Це захід сонця в один із перших днів червня, коли дощі нарешті відступили.

30.

31. Нічого особливого насправді, але що вже є. Лебідь трохи оживив картинку.

32. Як і цілі зграї інших птахів.

33.

34. Погожий і тривожний вечір в одному з найулюбленіших місць, якого невдовзі не буде.

35. Забудова майбутнього мікрорайону буксує через війну, але все одно помалу рухається.

36. Інший вид вечірнього неба, перед дощем.

37. Сучасна церква баптистів, що завдяки «замковому» вигляду є популярним об'єктом для фото у місті та тлом для фотосесій.

38. Наступний захід сонця взагалі «ледачий», просто з вікна.

39. Знову ж таки, був би занадто статичним і банальним, якби не силуети птахів, а саме ластівок.

40.

41. Інші «небесні» картинки, просто на ходу:

42.

43. Після багатомісячної паузи знову навідався у садибу Пирогова. Як завжди в цю пору, там все утопає у квітах.

44. Я живу недалеко від неї й ніби міг би ходити сюди часто, але доходжу дуже рідко і чомусь завжди в паршиву погоду. От і цього разу пройшов дощ.

45.

46. Зате він принаймні оживив пасма павутини на кущах головної алеї, вкривши її росинками-намистинками.

47.

48. На перший погляд, та павутина здається хаотичною, але якщо придивитися, у кожній є нірка з власником, що чекає на здобич.

49. Це теж на території садиби. Там же зараз знаходиться сцена, де в теплу пору дають концерти просто неба.

50. Наостанок, трохи знімків про все підряд.

51. Було навіть таке:

52. Маркетинг.

53.

54. Стіл в одній із вінницьких кав'ярень.

55. Милота в таксі та мої волохаті ноги.

56. Якщо купувати нині посуд, то хіба що такий.

Останні статті

Навігатор
03.02.2017, 18:02

Одинадцять
25.11.2025, 00:07
Вересень / жовтень
15.11.2025, 03:22

Коментарі

nebosklon

112.07.25, 06:01

Цікаві фото

no_one

212.07.25, 13:10

Чудові світлини й цікаво розповідь.
Отже, ваші демони десь заховалися далеко в кутку, а людяність взяла верх. Я про порятунок голуба від голоду й спраги...
До речі, думаю, якщо їжачок з'явився в світлу пору доби просто неба, може він сильно зголоднів? Чи не зміг добре пополювати вночі й залишився голодним. А може, просто йшов у гості до своїх друзів....
Білочка й качур дуже сподобались!!!!
Взагалі всі ваші світлини просто шедевральні. І розповіді також)
Отже, вітаю, ви на світлій стороні)

no_one

312.07.25, 13:15

до речі.... існує думка, що всі справжні митці (люди такого складу) завжди не задоволені собою й своєю творчістю. Це спонукає їх до продовження своєї діяльності й удосконалення свої витворів
обмежена у смайликах.
тут мала б бути чашечка з запашною кавою для гарного настрою.
правда не знаю, чи п'єте ви її.
отже, нехай новий день принесе гарний настрій і тільки чудові новини. а також нові ідеї для вашої творчості!

Makcімаліст

412.07.25, 14:39

Цікаво! Особливо, про тваринок.

Та й про швидкоплинність часу теж погоджуюсь. Хоча, здавалось би, одноманітні будні і час повинен йти повільно.

Nech sa paci

512.07.25, 23:02

Про каву й захопити світ. Раніше біля метро Чернігівська був відповідний кіоск, і там на бічній стіні було це гасло — але російською мовою. до речі, мене кава вставляє, особливо друга доза. Наче пісюрик коньяку. З'являється нездоровий ентузіазм і бажання штовхати промови або жартувати. Або підійматися через сходинку. Щоправда, після того зазвичай треба терміново пити щось від тиску.

visnyk

612.07.25, 23:04Відповідь на 2 від no_one

той їжачок живе прямо в нашому дворі і, схоже, часто плутає день і ніч. я його зустрічаю в світлу пору щороку, звісно, якщо це один і той же.

visnyk

712.07.25, 23:07Відповідь на 3 від no_one

митці притрушені через одного. скільки чудових картин, пісень та романів створено наркоманами, психопатами та збоченцями. тому й фотографії тут не показник.
каву я люблю настільки, точніше в таких порціях, що вона вже давно фізіологічно на мене не діє (якось пробував 10-денну відмову експерименту заради, але то нічого не дало).

visnyk

812.07.25, 23:08Відповідь на 4 від Makcімаліст

як на мене, якраз через одноманітність втрачається відчуття зміни часу. здається, ще вчора була весна, а вже перевалило за половину літа, бо по суті вони стали відрізнятися набагато менше.

visnyk

912.07.25, 23:11Відповідь на 5 від Nech sa paci

на мене вона давно не діє взагалі ніяк, в середньому 3 чашки в день (а в порціях еспресо то буває 7+) нічого не дають, тому п'ю смаку заради, а не щоб вставило. як дитина була геть мала чи сонливість від алергічних таблеток, примножував то все енергетиками, але вже майже відмовився від них.

Nech sa paci

1013.07.25, 00:17Відповідь на 9 від visnyk

Еспресо — це та сама доза, але сконцентрована (менше води). Принаймні так у нашому автоматі на роботі.