Буковельські картинки. Весна, жаби та ілюмінація

У квітні цього року я вже втретє за досить короткий проміжок часу побував у Буковелі. Зимові види спорту мене взагалі не цікавлять, як і псевдоцивілізація посеред гір, а проте на це були свої причини: то мав бути «ледачий» відпочинок, до того ж це місце видавалось мені чи не єдиним відносно безпечним на той момент – хто зрозуміє, той зрозуміє.

1. Хоча навіть у ледачому форматі ми непогано обійшли околиці, а я наробив фотографій як дурень фантиків. Тепер хай гріють мене серед цієї темної безнадійної зими, а щоб не забути деталі, я їх і сюди викладу з текстовим супроводом – має бути 6 частин, якщо доживу.

2. Місце має очевидну популярність, так що Укрзалізниця навіть організувала автобуси-шатли від найближчої станції в селі Татарів, яку відповідно переназвали в «Татарів-Буковель». Прокинутися вранці в поїзді й побачити за вікном щось таке – завжди буде для мене однією з найбільших насолод:

3. 15 кілометрів по новенькій дорозі, й можна селитися в готель, вибрати який з-поміж величезної їх кількості було непросто. Хотілося зокрема кімнату з видом на гори, хоча такі позиції завжди дорожчі. Ну і треба змиритися, що вид на гори в будь-якому випадку буде приправлений дахами сусідніх готелів чи якогось будівництва.

4. Куди ж без гірськолижних трас? Сезон щойно закінчився. Хоча сніг на них тримався, це вже не та субстанція, що годиться для катання. Але мене то ніколи не цікавило чомусь.

5. З нашого балкончика було трохи видно східну частину неба, тому я пару раз змусив себе встати на світанку в надії піймати щось цікаве.

6. Мінімалістичні ялинки на обрії:

8. Та сусідні садиби, як же без них.

9. Небо час від часу радувало і просто під час прогулянок.

10.

11. Готель називати-рекламувати не буду, хіба що хтось попросить. Зазначу тільки, що в його екстер'єрі можна знайти багато неординарних речей smile

12. Узагалі архітектура Буковеля, як би це сказати… Мені чесно подобаються багато окремо взятих будівель, але разом вони утворюють абсолютний хаос.

13. І хоча мені в цілому комфортно в цьому місці, я більш ніж певен, що одного такого на нашу багатостраждальну країну досить. Будь ласка, не треба нових ресортів на Свидовці, Пилипці чи ще десь. Астанавітєсь.

14. Сподобались такі будиночки-соти.

15. А особливо котеджі Верхньої резиденції. Я б сам там якось підвис, хоча підозрюю, вони розраховані на більшу кількість людей, ніж є в мене в родині, та і ціни там інші, напевно.

16. Маленьке озерце у центрі. Оточене хаотичною забудовою, як же без того.

17. Поруч протікає маленька річка Прутець з укріпленими (й тому негарними) берегами, оточена сувенірними крамничками. Білий гусь – хіт сезону.

18. З іншого боку стоїть ряд кіосків з їжею та напоями навинос. От чого в Буковелі мені явно не вистачало – то кав'ярень. Я їх знайшов аж три на всю величезну площу курорту з цінниками рази в півтора більшими за вінницькі. Хоча то логічно, напої без вмісту спирту тут явно не в пошані в цілому.

19. Познімав трохи дрібні деталі.

20.

21. Іноді з претензією на місцевий колорит, але не надто переконливо.

22.

23. Зі стінописами тут теж не склалося, принаймні поки що.

24. Найприємніша частина Буковелю – звісно, озеро Молодості. Утворене на річці Гнилиця у 2014 році, це найбільше штучне озеро України з площею співрозмірною з Синевиром та глибиною до 8 метрів.

25. Його можна обійти по колу, вийде дуже приємний маршрут кілометри на два. Це вже вид з протилежного боку, від оглядового колеса:

26. Само собою там купа активностей, які в мертвий сезон не всі робочі, та все ж.

27. Цей чувак не повісився, а стрибнув з вишки, якщо що.

28. Але найбільше у квітні озеро запам'яталося жабами, у яких була масова любов.

29.

30. Жаби любили один одного у воді й діловито ходили стежками, так що тільки й дивитись, аби не наступити на яку.

31. …утворювали цікаві комбінації:

32. Тут взагалі 21+:

33. Десь на кілометр північніше на картах є ще одне маленьке озерце, очевидно штучне, але ми не полінилися дійти. Воно чи то для якихось тренувань, чи просто для технічної води. Виявилося частково спущеним, але так теж по-своєму цікаво:

34. На фото береги здаються пологими, але до води фіг дійдеш без ризику покотитися по щебеню. То для котів хіба що.

35. Ну і раз уже за них зайшла мова, в Буковелі з цим повний порядок.

36.

37. Коти тусять біля ресторанів, ходять де їм заманеться і навіть можуть дозволити собі філософськи дивитися, як плине час у річковій течії.

38. Природа була завжди поруч і у вигляді птахів. Це плиска гірська, в Україні вона зустрічається тільки в Карпатах і Криму:

39. Якийсь канюк чи сокіл, з такої відстані не розбереш точно.

40. Напевно, кам'янка.

41. Зяблик, от його мають знати усі.

42. З-поміж іншого, що ще не згадував, варто відзначити заклади харчування та дозвілля. Ціни можуть бути кусючими, як і на все тут, але часто вони відповідають якості – все ж у 21 столітті живемо, можна ознайомитися з відгуками, а не йти навмання. Виглядає все також дуже естетично.

43.

44. На фото нижче над кальянною уважні читачі помітять морду з фото 11 на екстер'єрі мого готелю на задньому плані.

45. Подача страв також цікава, тільки фоткати їжу я не вмію.

46. Це парові вареники з вишнями. Пощастило, що натрапив на них перед самим від'їздом, інакше жер би щодня й набрав ще більше зайвої ваги.

47. Наостанок хотілося б повернутися ще раз у центральну частину курорту, але у вечірню пору.

48. Вечірній Буковель світиться наче у новорічній казці, і то виглядає все одно гарно навіть посеред весни.

49.

50. Нестачі електроенергії на той момент не спостерігалося, тому ілюмінацію вмикали на повну. Цікаво, як воно зараз.

51.

52.

53. У тій вічно святковій атмосфері навіть можна було спробувати нахабно забути про те, що насправді коїться довкола. У наступних частинах буде менше цивілізації та більше гір.

Коментарі

The Martian

19.12.24, 19:39

Мабуть туди можно заселити усих беженцев с Донбасса. И кормить на гроши World Food Programme.
Забавно що нема жодного прапора. Нейтралитет?

Вурдалак

29.12.24, 21:13

Підтримую. Ждемо менше цивілізації, і більше краєвидів, яких ніде більше не побачиш!

NoTaRь

39.12.24, 21:20Відповідь на 1 від The Martian

Мабуть туди можно заселити усих беженцев с Донбасса. И кормить на гроши World Food Programme.
Забавно що нема жодного прапора. Нейтралитет?По санаторіях біженці і жили у 2014 і 2022 рр, перекантовувались по парі місяців
А стосовно прапорів, то традиційно для них є інші місця , ніж на цьому балагані. Буковель знає, що його веселощі і марнославство виглядають недоречно

49.12.24, 21:23Відповідь на 2 від Вурдалак

Підтримую. Ждемо менше цивілізації, і більше краєвидів, яких ніде більше не побачиш!З одних карпатських краєвидів не напасешся. Це ж не Швейцарія

59.12.24, 21:29Відповідь на 4 від NoTaRь

Підтримую. Ждемо менше цивілізації, і більше краєвидів, яких ніде більше не побачиш!З одних карпатських краєвидів не напасешся. Це ж не ШвейцаріяБуло б бажання!
Можна одну гарну смереку, сфографувати з різних ракусів.

69.12.24, 21:40Відповідь на 5 від Вурдалак

visnyk

79.12.24, 23:35Відповідь на 1 від The Martian

прапорів небагато, спеціально не фотографував.

89.12.24, 23:36Відповідь на 5 від Вурдалак

буде ціла частина, присвячена одній смереці

910.12.24, 07:19Відповідь на 7 від visnyk

Верю. Хотя в городе у нас они на каждом шагу. Правда только державные.

1010.12.24, 11:21Відповідь на 8 від visnyk

visnyk

Буковельські картинки. Весна, жаби та ілюмінація

Останні статті

Коментарі