Кала і Надур

2. Досі вже не пам’ятаю, звідки я взагалі про них узнав і чому включив у маршрут, але не пошкодував про це аніскільки. Особливо сподобалась Кала. На мій незамилений у перший день погляд вона здалась взірцем провінційної нетуристичної Мальти та залишила одне з найсильніших вражень.

3. Не можу сказати, чим вони тут вважаються (на англійській Вікіпедії до обох вживаються терміни і village, і town). Та назвати таке селом чомусь язик не повертається:

4. Одна з суто мальтійських особливостей, яка кидається у вічі саме при неспішних прогулянках вулицями її містечок: будинки можуть бути без номера, зате кожен має власне ім’я:

5.

6. Цей теж, якщо придивитись:

7. Вулиці майже безлюдні. Можливо, так тут не завжди, а бо я потрапив у такий час: мальтійці дотримуються сієсти. Якщо у попсових місцях вони прогинаються під туристів, то в патріархальних селищах типу Кали в період 15:00-18:00 закриті практично всі кафе, магазини і т. д.

8.

9. Місцеві авто також специфічні, хоча б тому що кермо зліва. Але більшість таких дивних машинок я бачив лише на ходу і не встигав сфотографувати, тільки от деякі:

10. Вулиця iz-Zewwieqa.

11. У котика також сієста.

12. Цю вулицю так хочеться назвати «приморською», хоча Кала лежить за кілька кілометрів від моря. Вся справа в тому, що з неї відкриваються чудові види, на море зокрема.

13. Острів Коміно та движ перед ним. Незаселений острівець поруч називається Комінотто.

14.

15. За ними видно і саму Мальту. Знизу – поромна пристань Чіркевва, над якою височіє місто Мелліха.

16. Пристань Мджарр на Гозо приймає черговий пором. Форт Шамбре теж трішки вліз у кадр.

17. Східна околиця Коміно:

18. У центрі Кали є чудова з виду церква (як же без неї на Мальті) – Святого Йосипа, 1889:

19.

20. Специфічні балкони також присутні:

21.

22. Наступним автобусом із Кали перебрався в Надур (In-Nadur), де перше, що сфоткав – тротуар із цілком квартирної плитки. При тому що ожеледиці в них не повинно бути, чому б і ні.

23. Порція місцевих котиків.

24. Серед них на островах поширений цілком гопницький типаж:

25. Атмосферні вулиці Надура:

26.

27.

28. Із іменами у будинків та скульптурним оздобленням також все в порядку.

29.

30.

31. А головний храм містечка ще більш масштабний – це базиліка св. Петра і Павла (1760).

32.

33. Судячи з дат, янгол тримає перелік загиблих у світових війнах містян.

34. А вхід ще й гарматами охороняється… Перед базилікою розташована затишна маленька площа, тут відчутно більше людей, ніж у Калі. А може, якраз сієста скінчилася.

35. І лише в четвертому за ліком побаченому місті Мальти зустрів нарешті червону телефонну будку – один із найяскравіших символів, залишених після британського колоніального періоду.

36. У протилежному кінці площі знаходиться менша церква, судячи зі стану, недіюча.

37.

38. Але найпрекрасніше, що є у Надурі, – це однобічна вулиця Il Madonna Ta Fatima.

39.

40. Одна її сторона заставлена просто житловими будинками, а з іншої відкриваються панорами ще більш запаморочливі, ніж із Кали.

41. Центр містечка угадується за куполом базиліки:

42. Фортеця Шамбре:

43. Церкви міста Айнсилем:

44.

45. Коміно та звична активність на воді:

46.

47. Прогулюючись такими вулицями, стає цілком зрозумілим і логічним той факт, що значна частина мешканців Гозо ніколи його не покидає, не буваючи навіть на Мальті. А навіщо десь зриватися з місця, коли ти вже і так живеш у раю?..

48.

49. Вулиця Ir Rabat, на якій ловив наступний автобус:

50. Із неї видно також сусіднє місто Шара. В ньому до звичної домінанти-церкви додався ще й вітряк.