Штольпен – базальтова фортеця з прапором та котиками

Фортеця величезна, що на місці погано сприймається, бо цілісно її нема як побачити із-за дерев та будинків; тож краще глянути на план-схему. На плані також помітно колодязь, глибиною 84,39 м – найглибший у світі серед видовбаних у скелі. На його створення пішло 22 роки.

Вид із узвишшя:

Специфічні базальтові стовпи виростають буквально із землі, і фортечні стіни злилися із ними:

Вказівник до туалету:

І… ще щось:

Фортеця існує з 12 ст., зараз у ній музей. Ввечері вже було зачинено, хоча за відгуками він досить банальний. Шкода хіба втраченої можливості залізти на оглядову вежу та роззирнутись навколо.

Ця башта теж вросла підніжжям у базальт:

Вежа Йоханністурм, яка стала тюрмою для графині Козель:

Базальтові виступи нагадували про Ісландію… неправда, у літню спеку ні разу не нагадували

Пам’ятник не скажу кому, бо напис підзатерся, а німецьку я знав хіба в якомусь із минулих життів.

Прапор спеціально під приїзд українських туристів.

Вежа Зейгертурм:

Міська кірха (1490 року, але кардинально перебудована в 18-19 ст.):

Дрібниця, а приємно

Пам’ятник полеглим у Першу Світову:

Ідемо в центр.

Деталі:

Площа Ринок вражає як охайністю, так і тотальним безлюддям. Ніби й типова для малих європейських містечок картина, але все одно чудно. Теплий п’ятничний вечір, і?..

Скромну ратушу й не відрізнив би від інших будинків, якби не була підписана.

Штольпенські котики:

Краєвиди міських околиць: